| Назва: | Вибори та їх роль в політичному житті |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 11,11 KB |
| Скачувань: | 61 |
Вибори та їх роль в політичному житті
План.
Вступ.
Вибори як індикатор і чинник національної інтеграції.
Передвиборча і виборча компанії.
Електоральна поведінка громадян.
Вибори народних депутатів України.
Демократичні вибори.
Вибори президента України.
Вступ.
Питання про вибори є актуальними в наш час, оскільки відіграють неабияку роль в політичному житті. До цього питання звертаються багато вчених, політиків і намагаються вияснити проблеми, які були і є на сьогоднішній час актуальними. Такими питаннями займаються:
1) Олександр Нельма, який у своїй статті: Вибори, як індикатор і чинник національної інтеграції (Теорія етносу. Курс лекцій. - Київ, 1997, // Нова політика №6 (26), 1999), дає відповідь на багато питань, які його хвилювали його в першу чергу, і які не можуть залишитися байдужими для всього суспільства. Це питання щодо основних концептуальних засад виборчого процесу в Україні, національної інтеграції, громадськості виборів, президентських виборів. Дає відповідь на питання не тільки хто був обраний Президентом України, але й з'ясовує ті обставини, де хто і як його обрав. Тобто у його монографії викладені більш детальні й широкі погляди на етнічні та націотворчі процеси.
2) Процьків М. // Молода нація. - 1999. - №10. Вибір, вибори та політична комунікація // Політика, політичні науки. - 1999. - №9, Київ.
Об'єктом статті є передвиборча кампанія як форма політичної комунікації.
3) Дзюба Н.// Маркетинг и реклама. - 1999. - №1(29). Передвиборча компанія: з чого почати?// Політика політичні науки. - №4. - Київ - 1999.
4) Хома НЕ.М. // Наук. зап. Укр. акад. друкарства - 1999. - вип., Мотивація електоральної поведінки громадян, // Політика, Політичні науки. - №8, - Київ, 1999.
Він розкриває питання дослідження мотивації поведінки особи у виборчому процесі, а також завдання мотивації голосування виборців та певних кандидатів.
5) Вілена І. // Наук. вісн. Укр. Фін. - екон. ін-ту - 1998. - №2(3)
До питання про умови ефективності демократичних виборів, // Політика, Політичні науки. - №3, - Київ, 1999.
6) Ващенко К. // Вісн. Терноп. Держ. Техн. Ун-ту. - 1998. - Т3, чис.2. Технології організації та проведення демократичних виборів: світ і Україна.
7) Хініч М., Хіменко В., Оре щук П. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1999. - №2. Просторовий аналіз парламенських виборів 1998 року в Україні. // Політика. Політичні науки. - №10, - Київ, 1999.
Мета статті - переконати в доцільності широко застосованої методики аналізу електоральних процесів, цінність якої полягає в тому, що вона безпосередньо спирається на теоретичну парадигму дослідження виборів - просторову модель голосування.
Основними концептуальними засадами виборчого права в Україні, що викладені в Конституції нашої держави, є:
його загальність, поширення на всіх без винятку громадян України, які мають право голосу;
його рівність, передбачення однаковості застосування до всіх виборців і будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження прав громадян України забороняються;
прямота його дії, тобто не може проголосувати замість громадянина;
його таємність.
Перелічені засади стосуються здебільшого реалізації активного виборчого права, тобто права обрати. Однак під час надзвичайно обраної кампанії точиться за найефективнішу реалізацію й пасивного виборчого права, тобто права бути обраним. Викладені концептуальні засади мають забезпечити здійснення прямого народовладдя і є виключно гуманними й демократичними, але на практиці забезпечити дію бездоганних механізмів та їх реалізації дуже важко отож Олександр Нельма зазначає: “Ми маємо намір протягнути вплив виборі в на будь-яке суспільне життя, на будь-які соціальні процеси, і маємо зважати на існування зазначеної відстані і робити висновки, виходячи з реалій життя[1]”
Вибори є не тільки формою прямого народовладдя. Вони є відокремленими людьми кращими поміж себе, виділенням еліт. Вибори є національними процесом, що формуються політичне ядро нації та визначає політичного лідера нації. Таким чином виори постають не тільки як індикатор рівня національної інтеграції. Вони безумовно, й самі певним чином вибори постають як не тільки індикатор рівня національної інтеграції. Вони безумовно самі певним чином впливають на національно-інтеграційний процес, підсилюючи або навпаки, гальмуючи його. Найбільш показовими у цьому плані є вибори народних депутатів та вибори Президента України. Що ж до місцевих виборів, то вони радше пов'язані із виконанням завдань розвитку інституту самоврядування.
Передвиборчою кампанією, як формою політичної комунікації, можна представити у вигляді схеми, яка складається з чотирьох комунікативних активів:
створення політичної партії, генерація та формування ідей у вигляді програми, заяв, звернень;
виборці віддають або не віддають свої голоси за партію чи політика на виборах;
План.
Вступ.
Вибори як індикатор і чинник національної інтеграції.
Передвиборча і виборча компанії.
Електоральна поведінка громадян.
Вибори народних депутатів України.
Демократичні вибори.
Вибори президента України.
Вступ.
Питання про вибори є актуальними в наш час, оскільки відіграють неабияку роль в політичному житті. До цього питання звертаються багато вчених, політиків і намагаються вияснити проблеми, які були і є на сьогоднішній час актуальними. Такими питаннями займаються:
1) Олександр Нельма, який у своїй статті: Вибори, як індикатор і чинник національної інтеграції (Теорія етносу. Курс лекцій. - Київ, 1997, // Нова політика №6 (26), 1999), дає відповідь на багато питань, які його хвилювали його в першу чергу, і які не можуть залишитися байдужими для всього суспільства. Це питання щодо основних концептуальних засад виборчого процесу в Україні, національної інтеграції, громадськості виборів, президентських виборів. Дає відповідь на питання не тільки хто був обраний Президентом України, але й з'ясовує ті обставини, де хто і як його обрав. Тобто у його монографії викладені більш детальні й широкі погляди на етнічні та націотворчі процеси.
2) Процьків М. // Молода нація. - 1999. - №10. Вибір, вибори та політична комунікація // Політика, політичні науки. - 1999. - №9, Київ.
Об'єктом статті є передвиборча кампанія як форма політичної комунікації.
3) Дзюба Н.// Маркетинг и реклама. - 1999. - №1(29). Передвиборча компанія: з чого почати?// Політика політичні науки. - №4. - Київ - 1999.
4) Хома НЕ.М. // Наук. зап. Укр. акад. друкарства - 1999. - вип., Мотивація електоральної поведінки громадян, // Політика, Політичні науки. - №8, - Київ, 1999.
Він розкриває питання дослідження мотивації поведінки особи у виборчому процесі, а також завдання мотивації голосування виборців та певних кандидатів.
5) Вілена І. // Наук. вісн. Укр. Фін. - екон. ін-ту - 1998. - №2(3)
До питання про умови ефективності демократичних виборів, // Політика, Політичні науки. - №3, - Київ, 1999.
6) Ващенко К. // Вісн. Терноп. Держ. Техн. Ун-ту. - 1998. - Т3, чис.2. Технології організації та проведення демократичних виборів: світ і Україна.
7) Хініч М., Хіменко В., Оре щук П. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1999. - №2. Просторовий аналіз парламенських виборів 1998 року в Україні. // Політика. Політичні науки. - №10, - Київ, 1999.
Мета статті - переконати в доцільності широко застосованої методики аналізу електоральних процесів, цінність якої полягає в тому, що вона безпосередньо спирається на теоретичну парадигму дослідження виборів - просторову модель голосування.
Основними концептуальними засадами виборчого права в Україні, що викладені в Конституції нашої держави, є:
його загальність, поширення на всіх без винятку громадян України, які мають право голосу;
його рівність, передбачення однаковості застосування до всіх виборців і будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження прав громадян України забороняються;
прямота його дії, тобто не може проголосувати замість громадянина;
його таємність.
Перелічені засади стосуються здебільшого реалізації активного виборчого права, тобто права обрати. Однак під час надзвичайно обраної кампанії точиться за найефективнішу реалізацію й пасивного виборчого права, тобто права бути обраним. Викладені концептуальні засади мають забезпечити здійснення прямого народовладдя і є виключно гуманними й демократичними, але на практиці забезпечити дію бездоганних механізмів та їх реалізації дуже важко отож Олександр Нельма зазначає: “Ми маємо намір протягнути вплив виборі в на будь-яке суспільне життя, на будь-які соціальні процеси, і маємо зважати на існування зазначеної відстані і робити висновки, виходячи з реалій життя[1]”
Вибори є не тільки формою прямого народовладдя. Вони є відокремленими людьми кращими поміж себе, виділенням еліт. Вибори є національними процесом, що формуються політичне ядро нації та визначає політичного лідера нації. Таким чином виори постають не тільки як індикатор рівня національної інтеграції. Вони безумовно, й самі певним чином вибори постають як не тільки індикатор рівня національної інтеграції. Вони безумовно самі певним чином впливають на національно-інтеграційний процес, підсилюючи або навпаки, гальмуючи його. Найбільш показовими у цьому плані є вибори народних депутатів та вибори Президента України. Що ж до місцевих виборів, то вони радше пов'язані із виконанням завдань розвитку інституту самоврядування.
Передвиборчою кампанією, як формою політичної комунікації, можна представити у вигляді схеми, яка складається з чотирьох комунікативних активів:
створення політичної партії, генерація та формування ідей у вигляді програми, заяв, звернень;
виборці віддають або не віддають свої голоси за партію чи політика на виборах;
Новости загрузка новостей...