| Назва: | Інтернет та його професійне використання |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 19,68 KB |
| Скачувань: | 38 |
Для надання послуг по створенню і підтримки веб-сторінок, веб-сервісів створюються фірми, які спеціалізуються на цьому. В Україні подібні послуги надають великі провайдери Інтернет послуг. Наприклад ІPTtelecom, UKRSAT- національний Інтернет - провайдер, RELCOM. Великі провайдери, наприклад ІPTtelecom надають усім своїм користувачам безкоштовне місце на їхньому сервері і веб-сторінку клієнта. Провайдер UarNet також займає не останнє місце серед них. Компанія ElVіstі крім послуг по наданню доступу в Інтернет, пропонує послуги по Інтернет-хостінгу - послуги по представленню фірм у мережі Інтернет, тобто ця компанія надає фірмам послуги по розробці, створенні і підтримці їхній веб- сторінок і веб-серверів.
Розвиток мережі WWW у світі й на Україні
Саме військовим, а точніше Агентству Перспективних Досліджень Міністерства Оборони США (U.S Defense Department's Advanced Research Projects Agency - скорочено ARPA), світ зобов'язаний зародженням розподілених мереж. На початку 60-х ARPA профінансувало проект, метою якого було створення мережі передачі даних, здатної працювати в умовах ядерної війни. Для досягнення цієї мети і була запропонована технологія "TCP/IP". У ній передавані дані розбивалися на пакети, кожний з який має свою "адресу призначення" ("forwardіng address"), що давало можливість автоматичної маршрутизації даних по включеним у мережу комп'ютерам і дозволяло одночасно декільком користувачам працювати на одній лінії зв'язку.
Раніше мережі нагадували залізничну одноколійку - пакетна ж tcp/іp дозволила створити мережу "шосе" для даних, де кожному пакету видається карта, з визначенням кінцевого пункту збору інформації. Така організація, без центральної керуючої системи, має одну величезну перевагу - неможливість одночасної катастрофи всієї Мережі, завжди можна вибрати інший шлях.
Ніхто, навіть самі засновники, точно не знає дату народження Інтернет. Винтен Серф і Роберт Кан, одні з основоположників, вважають, що Інтернет з'явився на світ 2-го вересня 1969 року - день, коли Льон Клейнрок з Каліфорнійського Університету підключив свій комп'ютер до мережі ARPANET. Мережа ARPANET складалася з 10 сайтів, розкиданих по території США. Програмою керувало керування стратегічних досліджень , але ця була усього лише мережа комп'ютерів, а не Мережа мереж.
У міру того, як ця система, названа ARPANet, росла, з'явилися й інші організації, що почали створювати свої власні мережі, що використовують протоколи, близькі до tcp/іp. Стало зрозуміло, що всі тільки виграли б, якби ці мережі могли комунікувати між собою й у сімдесятих роках, за підтримкою ARPA ,були розроблені правила, чи протоколи, пересилання даних між різними комп'ютерними мережами. Ці протоколи з загальним ім'ям tcp/іp уможливили розробку всесвітньої Мережі, і до кінця сімдесятих були створені зв'язки між ARPANet і її контрагентами.
Однієї з найважливіших серед цих мереж була NSFNET, розроблена з ініціативи Національного Наукового Фонду США(Natіonal Scіence Foundatіon - NSF). Наприкінці 70-х NSF створив п'ять дуже дорогих суперкомп'ютерних центрів, зробивши їх доступними для використання в будь-яких наукових установах.. Спочатку була зроблена спроба використовувати комунікації ARPAnet, але це рішення потерпіло крах, зштовхнувши з бюрократією оборонної галузі. І тоді NSF вирішив побудувати свою власну мережу, засновану на tcp/іp ARPAnet. Вирішено було створювати мережі по регіональному принципу. У кожній частині країни зацікавлені установи повинні були з'єднатися зі своїми найближчими сусідами. Ланцюжки, що вийшли, приєднувалися до суперкомп'ютера в одній зі своїх крапок, у такий спосіб суперкомп'ютерні центри були з'єднані разом. У такій топології будь-який комп'ютер міг зв'язатися з будь-яким іншої, передаючи повідомлення через сусідів.
Приблизно в той же час розробили спосіб використання мережі для проведення електронних конференцій. Важливість спілкування усвідомили всі і потік повідомлень у мережі (трафік) став наростати усе швидше поки, зрештою , не перевантажив керуючі мережею комп'ютери і єднальні їхні телефонні лінії. Тоді в 1987 р. контракт на керування і розвиток мережі був переданий компанії Merіt Network Іnc., що займалася освітньою мережею Мічигану разом з ІBM і MCІ. Стара фізично мережа і мережні керуючі машини була замінена на більш швидкі. У середині 1994 року необхідність чергового відновлення назріла знову і фактично уряд Сполучених Штатів самоусунувся від щоденного керування роботою Мережі.
Розвиток мережі WWW у світі й на Україні
Саме військовим, а точніше Агентству Перспективних Досліджень Міністерства Оборони США (U.S Defense Department's Advanced Research Projects Agency - скорочено ARPA), світ зобов'язаний зародженням розподілених мереж. На початку 60-х ARPA профінансувало проект, метою якого було створення мережі передачі даних, здатної працювати в умовах ядерної війни. Для досягнення цієї мети і була запропонована технологія "TCP/IP". У ній передавані дані розбивалися на пакети, кожний з який має свою "адресу призначення" ("forwardіng address"), що давало можливість автоматичної маршрутизації даних по включеним у мережу комп'ютерам і дозволяло одночасно декільком користувачам працювати на одній лінії зв'язку.
Раніше мережі нагадували залізничну одноколійку - пакетна ж tcp/іp дозволила створити мережу "шосе" для даних, де кожному пакету видається карта, з визначенням кінцевого пункту збору інформації. Така організація, без центральної керуючої системи, має одну величезну перевагу - неможливість одночасної катастрофи всієї Мережі, завжди можна вибрати інший шлях.
Ніхто, навіть самі засновники, точно не знає дату народження Інтернет. Винтен Серф і Роберт Кан, одні з основоположників, вважають, що Інтернет з'явився на світ 2-го вересня 1969 року - день, коли Льон Клейнрок з Каліфорнійського Університету підключив свій комп'ютер до мережі ARPANET. Мережа ARPANET складалася з 10 сайтів, розкиданих по території США. Програмою керувало керування стратегічних досліджень , але ця була усього лише мережа комп'ютерів, а не Мережа мереж.
У міру того, як ця система, названа ARPANet, росла, з'явилися й інші організації, що почали створювати свої власні мережі, що використовують протоколи, близькі до tcp/іp. Стало зрозуміло, що всі тільки виграли б, якби ці мережі могли комунікувати між собою й у сімдесятих роках, за підтримкою ARPA ,були розроблені правила, чи протоколи, пересилання даних між різними комп'ютерними мережами. Ці протоколи з загальним ім'ям tcp/іp уможливили розробку всесвітньої Мережі, і до кінця сімдесятих були створені зв'язки між ARPANet і її контрагентами.
Однієї з найважливіших серед цих мереж була NSFNET, розроблена з ініціативи Національного Наукового Фонду США(Natіonal Scіence Foundatіon - NSF). Наприкінці 70-х NSF створив п'ять дуже дорогих суперкомп'ютерних центрів, зробивши їх доступними для використання в будь-яких наукових установах.. Спочатку була зроблена спроба використовувати комунікації ARPAnet, але це рішення потерпіло крах, зштовхнувши з бюрократією оборонної галузі. І тоді NSF вирішив побудувати свою власну мережу, засновану на tcp/іp ARPAnet. Вирішено було створювати мережі по регіональному принципу. У кожній частині країни зацікавлені установи повинні були з'єднатися зі своїми найближчими сусідами. Ланцюжки, що вийшли, приєднувалися до суперкомп'ютера в одній зі своїх крапок, у такий спосіб суперкомп'ютерні центри були з'єднані разом. У такій топології будь-який комп'ютер міг зв'язатися з будь-яким іншої, передаючи повідомлення через сусідів.
Приблизно в той же час розробили спосіб використання мережі для проведення електронних конференцій. Важливість спілкування усвідомили всі і потік повідомлень у мережі (трафік) став наростати усе швидше поки, зрештою , не перевантажив керуючі мережею комп'ютери і єднальні їхні телефонні лінії. Тоді в 1987 р. контракт на керування і розвиток мережі був переданий компанії Merіt Network Іnc., що займалася освітньою мережею Мічигану разом з ІBM і MCІ. Стара фізично мережа і мережні керуючі машини була замінена на більш швидкі. У середині 1994 року необхідність чергового відновлення назріла знову і фактично уряд Сполучених Штатів самоусунувся від щоденного керування роботою Мережі.
Новости загрузка новостей...