1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

За часів УНР була здійснена спроба реформувати міське самоврядування. Згідно з Конституцією УНР від 29 квітня 1918 року Конституційний лад України мав будуватися на засадах децентралізації - землям, волостям, громадам надавались права широкого самоврядування (ст. 5), у ст. 26 закріплювався принцип організації самостійності місцевого самоврядування. Але ці конституційні положення не були реалізовані.

На сьогоднішній день місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст, як безпосередня, так і через міські, сільські ради, їх виконавчі органи, а також через районні обласні ради.

Таким чином, первинним суб'єктом місцевого самоврядування Конституція проголошує територіальну громаду, як певну самоорганізацію громадян, об'єднаних за територіальною ознакою з метою задоволення своїх потреб та захисту прав і інтересів.

У теорії місцевого самоврядування є різні підходи щодо його юридичної природи. Існують такі теорії: державницька, громадівська, теорія муніципального дуалізму 1.

На процес становлення місцевого самоврядування в Україні найбільший вплив мають державницька і громадівська теорії.

Вимога поєднання центрального і муніципального начал в відносинах державної та місцевої влади як норма сучасного державного устрою задекларована в Європейській хартії про місцеве самоврядування. Її положення суттєво вплинули на розробку в Україні законодавства про місцеве самоврядування. Особливо це стосується Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”. Але цей закон не є аналогом хартії. Це оригінальний за конституцією, структурою, системою загальних принципів нормативно-правовий акт. Проте, як свідчить життя, чимало його положень є недосконалими і об'єктивна необхідність його зміни (новелізації).

1 Докладніше дивитися Ярлишин О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. ст. 494-499

Висновок.

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

Структуру механізму держави складають такі елементи:

а) державні органи;

б) підприємства;

в) установи;

Основним елементом державного механізму, першоосновою державного апарату є державний орган. Це окремий службовець чи структурно-організований колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідними матеріально-технічним забезпеченням. Всі державні органи обов'язково створюються і функціонують відповідно до норм права й на підставі їх наділяються владними повноваженнями. За ознаками спеціалізації державні органи в механізмі держави структурно відокремлені. Вони реалізують свої повноваження, функціонально взаємодіючи між собою.

В наукових і практичних цілях державні органи можна поділити на рівні види за різними критеріями:

за змістом діяльності (органи законодавчої влади, органи державного управління чи виконавчі органи, судові органи, контрольно-наглядові органи, глава держави);

за місцем у системі державного апарату (первинні, вторинні (походять від первинних), підзвітні і ін.);

за способом утворення (виборні, призначувальні);

за часом функціонування (постійні і тимчасові);

за складом (одноособові, колегіальні);

за масштабом діяльності (центральні і місцеві).

Конституцією України закріплена система державних органів, до якої входять:

а) глава держави - президент України (ст. 102);

б) орган законодавчої влади - Верховна Рада України (ст. 75);

в) органи виконавчої влади - вищий Кабінет Міністрів України, центральні міністерства, державні комітети; місцеві - обласні та районні державні адміністрації, голови місцевих державних адміністрацій та їх управління;

г) органи судової влади: вищі Конституційний Суд, Верховний Суд України; Вищі Спеціалізовані суди - Вищий господарський суд України; Місцеві - обласні, міжобласні, районні, міські, міжрайонні суди; Військові суди регіонів і Військово-морських сил України, гарнізонів;

д) контрольно-наглядові органи - прокуратура (Генеральна прокуратура України та її органи на місцях - обласні, районні, міські прокуратури).

Крім того, існують вищі і місцеві органи Автономної Республіки Крим - за аналогією із системою державних органів, які також закріплені у Конституції України.

Згідно зі ст. 143 Конституції України органом місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади, які підконтрольні в здійсненні цих повноважень органом виконавчої влади. До органів місцевого самоврядування відносяться сільські, селищні і міські ради, районні і обласні ради.

Підсумовуючи сказане, можна зробити певні висновки:

Державне управління є об'єктивною необхідністю організованого функціонування й розвитку суспільства. Його сутність полягає у цілеспрямованому впливі держави на суспільство, всі його організації, на діяльність і поведінку громадян згідно з Конституцією, законами, правилами і нормами. Державне управління повинно здійснюватись на основі обґрунтованих принципів і методів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11