| Назва: | Поняття, зміст і структура громадянського суспільства |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 9,87 KB |
| Скачувань: | 207 |
Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
На сьогодні наше суспільство перебуває в стані системної кри¬зи. Особливо загострюються політичні, економічні, соціальні відносини. Тому так важливо дбати і про розвиток нашої держав¬ності і про формування громадянського суспільства.
Після проголошення незалежності України і вибору демокра¬тичного шляху розвитку держави з'явилося достатньо наукових праць, присвячених теорії громадянського суспільства. А це засвідчує, що теорія громадянського суспільства знаходить своїх прихильників в нашій державі. Біда тільки в тому, що ідеї грома¬дянського суспільства залишаються ще мало відомими широкому загалу, слабо задіяними в нашому суспільному розвитку.
На сучасному етапі розвитку проблема суспільства мас прак¬тичне значення, як питанзія становлення і функціонування грома¬дянського суспільства. Осмислення загального поняття грома¬дянського суспільства полягає у прагненні систематизувати при¬таманні даному терміну відмінні ознаки.
В юридичній науці деякі вчені до громадянського суспільства відносять систему недержавних відносин (А.П.Кочетков), інші — всі суспільні зв'язки, що виникають поза сферою політики (А.В.Одинцова, О.Самородний), а треті — сукупність виробничих відносин, що зв'язують громадян. Суттєвим є те, що громадянське суспільство повинно бути основою політичного життя, вносити в останнє демократичні риси і якості, сам дух звільнення особи від державного диктату — основу основ громадянського суспільства.
Одинцова А.В. звертає увагу на те, що " . більшість існуючих підходів до визначення громадянського суспільства, незважаючи на наявність у них розбіжностей, мають загальний недолік: у них суспільство, що підлягає аналізу, пов'язується з якимись конкрет¬ними інститутами держави або їх сукупністю".
Група авторів першого в Україні "Політологічного словника" вважає, що "громадянське суспільство — сукупність неполігичнпх відносин (економічних, національних, духовно-моральних, релігійних і т.ін.), галузь спонтанного самовиявлення інтересів і воді вільних індивідів і їх асоціацій. Таке визначення грома¬дянського суспільства має свої позитивні риси, оскільки більш чітко (через сучасне розуміння суті правової держави) зв'язує гро¬мадянське суспільство з державою, вказує на вторинність держав¬ності, підкреслює службові обов'язки державної влади захищати своїх громадян і тим самим регулювати їх життєдіяльність.
Своєрідну точку зору з цього питання має Е.Амбарнумов, -який підкреслює, що тенденція до формування громадянського суспільства реалізується через розвиток горизонтальних зв'язків,
шляхом перехрещування економічних звязкіз чисто госпо¬дарськими рамками". "Громадянське суспільство, — пише він, — арматурою горизонтальних зв'язків закріплює політичну влад)”
Таке розуміння громадянського суспільства переплітається з точкою зору Ю.Красіна і А.Галкіна, які під громадянським суспільством розглядають стабільну систему горизонтальних со¬ціальних зв'язків, суспільно-політичних орієнтацій і норм суспіль¬ної поведінки, що виросла безпосередньо із відносин власності, але не зводиться до них. В цій системі концентруються і оформля¬ються економічні, професійні, культурні, релігійні та інші повсякденні інтереси соціальних прошарків і груп.
Визначення суті громадянського суспільства мас важливе зна¬чення. Але завжди слід пам'ятати, що громадянське суспільство — це таке суспільство, де іїтусси людини мають пріоритетне зна¬чення. Адже людині за своєю природою притаманне прагнення жити в суспільстві людей, в якому вона прагне задовільнити, на¬самперед, свої приватні інтереси. В той же час, звичайно, інститу¬ти громадянського суспільства покликані забезпечити певний ба¬ланс між соціальними та політичними силами, а за допомогою ^. правових норм регулювати відповідні відносини.
Таким чином, громадянське суспільство — це не якісь ізольо¬вані індивіди, а комплекс соціальних відносин, система суспільних інтересів (економічних, соціальчо-політичних, релігійних, духовних, сімейних, культурних та інших), яка виражає різнорідні цінності, інтереси і потреби членів суспільства. Це сфера само¬виявлення вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, обмежених відповідними законами від безпосеред¬нього втручання та довічної регламентації діяльності цих грома¬дян і організацій з боку державної влади. , Такий підхід до аналізу громадянського суспільства дає змоі-у зробити висновок про те, що воно має відображати громадянські відносини, взаємозв'язок всіх сфер суспільного життя людини. В той же час громадянське суспільство — це не будь-яке суспільство, а сукупний індивід, який виступає через систему різних асоціацій, об'єднань своєрідним регулятором свободи людини. "" Іншими словами, громадянське суспільство — це сфера со¬ціальної взаємодії, що складається зі сфери особистого, різно¬манітних об'єднань, суспільних рухів і публічної комунікації. Його часто розуміють як місце соціальної діі, відносно автономної від держави.
На сьогодні наше суспільство перебуває в стані системної кри¬зи. Особливо загострюються політичні, економічні, соціальні відносини. Тому так важливо дбати і про розвиток нашої держав¬ності і про формування громадянського суспільства.
Після проголошення незалежності України і вибору демокра¬тичного шляху розвитку держави з'явилося достатньо наукових праць, присвячених теорії громадянського суспільства. А це засвідчує, що теорія громадянського суспільства знаходить своїх прихильників в нашій державі. Біда тільки в тому, що ідеї грома¬дянського суспільства залишаються ще мало відомими широкому загалу, слабо задіяними в нашому суспільному розвитку.
На сучасному етапі розвитку проблема суспільства мас прак¬тичне значення, як питанзія становлення і функціонування грома¬дянського суспільства. Осмислення загального поняття грома¬дянського суспільства полягає у прагненні систематизувати при¬таманні даному терміну відмінні ознаки.
В юридичній науці деякі вчені до громадянського суспільства відносять систему недержавних відносин (А.П.Кочетков), інші — всі суспільні зв'язки, що виникають поза сферою політики (А.В.Одинцова, О.Самородний), а треті — сукупність виробничих відносин, що зв'язують громадян. Суттєвим є те, що громадянське суспільство повинно бути основою політичного життя, вносити в останнє демократичні риси і якості, сам дух звільнення особи від державного диктату — основу основ громадянського суспільства.
Одинцова А.В. звертає увагу на те, що " . більшість існуючих підходів до визначення громадянського суспільства, незважаючи на наявність у них розбіжностей, мають загальний недолік: у них суспільство, що підлягає аналізу, пов'язується з якимись конкрет¬ними інститутами держави або їх сукупністю".
Група авторів першого в Україні "Політологічного словника" вважає, що "громадянське суспільство — сукупність неполігичнпх відносин (економічних, національних, духовно-моральних, релігійних і т.ін.), галузь спонтанного самовиявлення інтересів і воді вільних індивідів і їх асоціацій. Таке визначення грома¬дянського суспільства має свої позитивні риси, оскільки більш чітко (через сучасне розуміння суті правової держави) зв'язує гро¬мадянське суспільство з державою, вказує на вторинність держав¬ності, підкреслює службові обов'язки державної влади захищати своїх громадян і тим самим регулювати їх життєдіяльність.
Своєрідну точку зору з цього питання має Е.Амбарнумов, -який підкреслює, що тенденція до формування громадянського суспільства реалізується через розвиток горизонтальних зв'язків,
шляхом перехрещування економічних звязкіз чисто госпо¬дарськими рамками". "Громадянське суспільство, — пише він, — арматурою горизонтальних зв'язків закріплює політичну влад)”
Таке розуміння громадянського суспільства переплітається з точкою зору Ю.Красіна і А.Галкіна, які під громадянським суспільством розглядають стабільну систему горизонтальних со¬ціальних зв'язків, суспільно-політичних орієнтацій і норм суспіль¬ної поведінки, що виросла безпосередньо із відносин власності, але не зводиться до них. В цій системі концентруються і оформля¬ються економічні, професійні, культурні, релігійні та інші повсякденні інтереси соціальних прошарків і груп.
Визначення суті громадянського суспільства мас важливе зна¬чення. Але завжди слід пам'ятати, що громадянське суспільство — це таке суспільство, де іїтусси людини мають пріоритетне зна¬чення. Адже людині за своєю природою притаманне прагнення жити в суспільстві людей, в якому вона прагне задовільнити, на¬самперед, свої приватні інтереси. В той же час, звичайно, інститу¬ти громадянського суспільства покликані забезпечити певний ба¬ланс між соціальними та політичними силами, а за допомогою ^. правових норм регулювати відповідні відносини.
Таким чином, громадянське суспільство — це не якісь ізольо¬вані індивіди, а комплекс соціальних відносин, система суспільних інтересів (економічних, соціальчо-політичних, релігійних, духовних, сімейних, культурних та інших), яка виражає різнорідні цінності, інтереси і потреби членів суспільства. Це сфера само¬виявлення вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, обмежених відповідними законами від безпосеред¬нього втручання та довічної регламентації діяльності цих грома¬дян і організацій з боку державної влади. , Такий підхід до аналізу громадянського суспільства дає змоі-у зробити висновок про те, що воно має відображати громадянські відносини, взаємозв'язок всіх сфер суспільного життя людини. В той же час громадянське суспільство — це не будь-яке суспільство, а сукупний індивід, який виступає через систему різних асоціацій, об'єднань своєрідним регулятором свободи людини. "" Іншими словами, громадянське суспільство — це сфера со¬ціальної взаємодії, що складається зі сфери особистого, різно¬манітних об'єднань, суспільних рухів і публічної комунікації. Його часто розуміють як місце соціальної діі, відносно автономної від держави.
