| Назва: | Великобританія. Політичний устрій |
| Розмiр: | 14,9 KB |
| Надіслав(ла): | Unknown |
| Опис: | 15 k |
| Скачувань: | 3246 |
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ.
Політичний устрій
«Вікторіанська епоха» (правління королеви Вікторії з 1837 по 1901 р.) була періодом найвищого розквіту Великобританії, утвердження її на світовій арені як наймогутнішої держави, найбільшої колоніальної імперії з колосальним економічним потенціалом. У країні існувала конституційна монархія, пар¬ламентський лад і двопартійна система. В політичному житті відігравали провідну роль дві партії — консерваторів і лібера¬лів. Консерватори відображали інтереси земельної аристок¬ратії і частини великої буржуазії. Ліберали користувалися під¬тримкою буржуазії і значної частини робітничого класу. Ро¬бітники усвідомили необхідність боротися за свої права мир¬ним шляхом, і робітничий рух розвивався під керівництвом профспілок — тред-юніонів. Під їх тиском уряди консервато¬рів і лібералів проводили соціальні реформи і демократичні перетворення.
За двадцятилітнє правління консерваторів на чолі з Р. Сол¬сбері були проведені реформи місцевого управління, надано право голосу жінкам, зменшився вплив земельної аристок¬ратії в графствах. Після нетривалого правління лібералів до влади знову прийшли консерватори. Уряд очолив Р. Солсбері. Головною постаттю в кабінеті міністрів став Дж. Чемберлен, який очолив міністерство колоній. Саме він керував актив¬ною колоніальною політикою Великобританії, був ініціато¬ром англо-бурської війни (1899—1902).
Чемберлен Джозеф (1836—1914) — англійський держав¬ний діяч, міністр колоній Великобританії у 1895—1903рр. Один із лідерів партії консерваторів, ідеолог англійського колоніа¬лізму.
У грудні 1905 р. влада перейшла до ліберального кабінету, в якому провідну роль відігравали радикали — Д. Ллойд Джордж і У. Черчілль.
Ллойд Джордж Девід (1863—1945) - англійський держав¬ний діяч, міністр торгівлі та фінансів, прем'єр-міністр Вели¬кобританії у 1916—1922 рр. Один із провідних лідерів Лібе¬ральної партії. Боровся з соціалістичним і робітничим рухом, здійснював соціальні реформи.
Уряд лібералів перебував при владі до 1916 р. і саме з ним пов'язане поняття «буржуазний реформізм». Ллойд Джордж вважав за необхідне вжити заходів для подолання відвертого жебрацтва робітників, які можуть потрапити під вплив соціа¬лістів і марксистів. Обійнявши посаду міністра фінансів, він у 1906—1911 рр. запропонував прийняти низку законів щодо умов праці й життя робітників. Уряд провів через парламент закон про трудові конфлікти, який забороняв підприємцям стягувати штрафи з тред-юніонів за збитки, заподіяні під час страйків, закони про безплатне початкове навчання, безплат¬не харчування в шкільних їдальнях для дітей з малозабезпече¬них сімей. Окремими законами обмежувалася праця у нічний час, а нічна праця жінок взагалі заборонялася. У 1906 р. був прийнятий закон про компенсацію у разі непрацездатності, який поширювався на всі категорії працюючих. У 1908 р. було встановлено 8-годинний робочий день (понадурочна робота оплачувалася додатково), а також закон про пенсійне забез¬печення за віком для робітників, які досягли 70 років, ком¬пенсацію для безробітних у разі хвороби. Кошти для страху¬вання надходили з державного бюджету, внесків підприємців і від самих робітників. Так були закладені основи широкого соціального законодавства.
Запропонований Ллойд Джорджем бюджет на 1909 р. перед¬бачав 1% видатків на соціальні потреби і збільшення асигну¬вань на військово-морські сили. Видатки передбачалося пок¬рити за рахунок збільшення податків на багатих підприємців, землевласників, спадщину, податків на тютюн, спиртні напої й поштові марки. Не дивно, що цей бюджет, який, за словами його автора, повинен був почати перерозподіл власності на користь народу, назвали «червоним», а консервативна палата лордів відхилила його. Боротьба Ллойд Джорджа з палатою лор¬дів завершилася прийняттям палатою общин білля (законопро¬екту), за яким функції верхньої палати значно обмежувалися — бюджетні питання вона не розглядала, а відхиляти законопро¬екти могли лише двічі. Прийнятий утретє палатою общин за¬конопроект автоматично ставав законом.
Економічний розвиток
Політичний устрій
«Вікторіанська епоха» (правління королеви Вікторії з 1837 по 1901 р.) була періодом найвищого розквіту Великобританії, утвердження її на світовій арені як наймогутнішої держави, найбільшої колоніальної імперії з колосальним економічним потенціалом. У країні існувала конституційна монархія, пар¬ламентський лад і двопартійна система. В політичному житті відігравали провідну роль дві партії — консерваторів і лібера¬лів. Консерватори відображали інтереси земельної аристок¬ратії і частини великої буржуазії. Ліберали користувалися під¬тримкою буржуазії і значної частини робітничого класу. Ро¬бітники усвідомили необхідність боротися за свої права мир¬ним шляхом, і робітничий рух розвивався під керівництвом профспілок — тред-юніонів. Під їх тиском уряди консервато¬рів і лібералів проводили соціальні реформи і демократичні перетворення.
За двадцятилітнє правління консерваторів на чолі з Р. Сол¬сбері були проведені реформи місцевого управління, надано право голосу жінкам, зменшився вплив земельної аристок¬ратії в графствах. Після нетривалого правління лібералів до влади знову прийшли консерватори. Уряд очолив Р. Солсбері. Головною постаттю в кабінеті міністрів став Дж. Чемберлен, який очолив міністерство колоній. Саме він керував актив¬ною колоніальною політикою Великобританії, був ініціато¬ром англо-бурської війни (1899—1902).
Чемберлен Джозеф (1836—1914) — англійський держав¬ний діяч, міністр колоній Великобританії у 1895—1903рр. Один із лідерів партії консерваторів, ідеолог англійського колоніа¬лізму.
У грудні 1905 р. влада перейшла до ліберального кабінету, в якому провідну роль відігравали радикали — Д. Ллойд Джордж і У. Черчілль.
Ллойд Джордж Девід (1863—1945) - англійський держав¬ний діяч, міністр торгівлі та фінансів, прем'єр-міністр Вели¬кобританії у 1916—1922 рр. Один із провідних лідерів Лібе¬ральної партії. Боровся з соціалістичним і робітничим рухом, здійснював соціальні реформи.
Уряд лібералів перебував при владі до 1916 р. і саме з ним пов'язане поняття «буржуазний реформізм». Ллойд Джордж вважав за необхідне вжити заходів для подолання відвертого жебрацтва робітників, які можуть потрапити під вплив соціа¬лістів і марксистів. Обійнявши посаду міністра фінансів, він у 1906—1911 рр. запропонував прийняти низку законів щодо умов праці й життя робітників. Уряд провів через парламент закон про трудові конфлікти, який забороняв підприємцям стягувати штрафи з тред-юніонів за збитки, заподіяні під час страйків, закони про безплатне початкове навчання, безплат¬не харчування в шкільних їдальнях для дітей з малозабезпече¬них сімей. Окремими законами обмежувалася праця у нічний час, а нічна праця жінок взагалі заборонялася. У 1906 р. був прийнятий закон про компенсацію у разі непрацездатності, який поширювався на всі категорії працюючих. У 1908 р. було встановлено 8-годинний робочий день (понадурочна робота оплачувалася додатково), а також закон про пенсійне забез¬печення за віком для робітників, які досягли 70 років, ком¬пенсацію для безробітних у разі хвороби. Кошти для страху¬вання надходили з державного бюджету, внесків підприємців і від самих робітників. Так були закладені основи широкого соціального законодавства.
Запропонований Ллойд Джорджем бюджет на 1909 р. перед¬бачав 1% видатків на соціальні потреби і збільшення асигну¬вань на військово-морські сили. Видатки передбачалося пок¬рити за рахунок збільшення податків на багатих підприємців, землевласників, спадщину, податків на тютюн, спиртні напої й поштові марки. Не дивно, що цей бюджет, який, за словами його автора, повинен був почати перерозподіл власності на користь народу, назвали «червоним», а консервативна палата лордів відхилила його. Боротьба Ллойд Джорджа з палатою лор¬дів завершилася прийняттям палатою общин білля (законопро¬екту), за яким функції верхньої палати значно обмежувалися — бюджетні питання вона не розглядала, а відхиляти законопро¬екти могли лише двічі. Прийнятий утретє палатою общин за¬конопроект автоматично ставав законом.
Економічний розвиток
Новости загрузка новостей...