| Назва: | Земельні реформи в зарубіжних країнах. |
| Розмiр: | 31,1 KB |
| Надіслав(ла): | Luctuosa |
| Опис: | Академія муніципального управління, оцінка "5" /реферат/ |
| Скачувань: | 1111 |
Нині у політичній, економічній і правовій свідомості болгарського суспільства склалися два підходи до вирішення питання про трансфор¬мацію сільськогосподарської земельної власності. Один із них перед¬бачає орієнтацію аграрної політики держави на реституцію для усіх попередніх власників землі і їх спадкоємців, а також формування роз¬винутого ринку землі з наданням сільськогосподарським товаровироб¬никам кредитних і податкових пільг, створення ринково-конкурент¬них стимулів розвитку виробництва.
Інший підхід орієнтується не на разову руйнацію одержавленої зе¬мельної власності, а поступове реформування земельних відносин і підтримку приватного підприємництва з урахуванням реальності пере¬ходу аграрної економіки до нових політичних, економічних і правових цінностей. У зв'язку з цим передбачається припинення діяльності лік¬відаційних рад, що займалися реформуванням старих господарських структур; розширення системи юридичних гарантій для вільного вибо¬ру селянами різноманітних організаційно-правових форм підприєм¬ництва; завершення приватизації землі при збереженні переваг для ве¬ликого механізованого виробництва; надання землі малоземельним і безземельним селянам; припинення безглуздої війни, у яку втягнені власники і користувачі землі.
Земельне законодавство Угорщини, як і інших країн Східної Євро¬пи, виходить із вимоги максимальної приватизації сільськогосподарсь¬ких земель, визнання приватного землеволодіння як пріоритетного на¬пряму земельної реформи.
Особливість конституційного правового режиму земельної власно¬сті полягає у тому, що на відміну від багатьох конституцій країн Цент¬ральної і Східної Європи, що встали на шлях ринкових реформ, за¬конодавець оперує категоріями «власність» і «право власності» як не¬тотожними категоріями. Прийнята конституційним законодавством модель юридичного відношення власності базується на положенні про те, що держава гарантує право власності (частина перша § 13). Реаліза¬ція цієї моделі забезпечується нормами різних галузей права, насамперед цивільного, земельного, аграрного, адміністративного, криміналь¬ного права.
У частині другій § 13 містяться три важливі конституційні гарантії права приватної власності в цілому і права приватної власності на зем¬лю зокрема: 1) відчуження власності може здійснюватися лише в пе¬редбачених законом виняткових випадках, обумовлених інтересами суспільства; 2) таке відчуження припускається тільки у встановленому законом порядку; 3) відчуження можливе тільки при умові безумовно¬го і негайного відшкодування збитків.
Загальні положення про ринкову економіку, які стосуються основ конституційного ладу, містяться в § 8—14 Конституції Угорської Рес¬публіки 1994 р. Вони чинять значний вплив на розвиток земельного за¬конодавства, яке орієнтоване: на реалізацію програм реприватизації зе¬мель і повернення їх колишнім власникам; на трансформацію колишніх СГВК у нові організаційно-правові форми підприємництва — приватні сімейні господарства або акціонерні товариства або в нові, вільні, за¬сновані на загальновизнаних принципах МКА, кооперативи; на прива¬тизацію і структурні перетворення у продовольчому комплексі.
На відміну від законодавства Болгарії й інших країн Центральної і Східної Європи, яке орієнтоване на натуральну реституцію земельної власності, угорська програма реприватизації земель обмежується лише вимогою виплати колишнім власникам компенсаційних цінних папе¬рів (чеків). Такі цінні папери (чеки) мають статус державних зобов'я¬зань і можуть бути використані для купівлі у власність нових земельних ділянок та іншої сільськогосподарської нерухомості. Володар цінних паперів може використовувати їх також для купівлі акцій приватизова¬них державних, у тому числі і сільськогосподарських, підприємств, му¬ніципальних квартир, а також продати за гроші або обміняти на довіч¬ну ренту.
Позитивний бік такої реприватизації земель полягає у тому, що во¬на дозволяє визначити розмір виплаченої компенсації на справедливій основі з урахуванням понесених колишнім власником збитків. Крім того, законодавство надає колишньому власнику земельної ділянки право вільно обирати форму одержання компенсації і брати участь в аукціонах з продажу земельних ділянок й іншої сільськогосподарської нерухомості. Негативний бік угорської моделі реприватизації — це те, що вона не дозволяє судам швидко й оперативно задовольняти вимоги колишніх власників про виплату їм компенсації за втрачені земельні ді¬лянки. ..
Інший підхід орієнтується не на разову руйнацію одержавленої зе¬мельної власності, а поступове реформування земельних відносин і підтримку приватного підприємництва з урахуванням реальності пере¬ходу аграрної економіки до нових політичних, економічних і правових цінностей. У зв'язку з цим передбачається припинення діяльності лік¬відаційних рад, що займалися реформуванням старих господарських структур; розширення системи юридичних гарантій для вільного вибо¬ру селянами різноманітних організаційно-правових форм підприєм¬ництва; завершення приватизації землі при збереженні переваг для ве¬ликого механізованого виробництва; надання землі малоземельним і безземельним селянам; припинення безглуздої війни, у яку втягнені власники і користувачі землі.
Земельне законодавство Угорщини, як і інших країн Східної Євро¬пи, виходить із вимоги максимальної приватизації сільськогосподарсь¬ких земель, визнання приватного землеволодіння як пріоритетного на¬пряму земельної реформи.
Особливість конституційного правового режиму земельної власно¬сті полягає у тому, що на відміну від багатьох конституцій країн Цент¬ральної і Східної Європи, що встали на шлях ринкових реформ, за¬конодавець оперує категоріями «власність» і «право власності» як не¬тотожними категоріями. Прийнята конституційним законодавством модель юридичного відношення власності базується на положенні про те, що держава гарантує право власності (частина перша § 13). Реаліза¬ція цієї моделі забезпечується нормами різних галузей права, насамперед цивільного, земельного, аграрного, адміністративного, криміналь¬ного права.
У частині другій § 13 містяться три важливі конституційні гарантії права приватної власності в цілому і права приватної власності на зем¬лю зокрема: 1) відчуження власності може здійснюватися лише в пе¬редбачених законом виняткових випадках, обумовлених інтересами суспільства; 2) таке відчуження припускається тільки у встановленому законом порядку; 3) відчуження можливе тільки при умові безумовно¬го і негайного відшкодування збитків.
Загальні положення про ринкову економіку, які стосуються основ конституційного ладу, містяться в § 8—14 Конституції Угорської Рес¬публіки 1994 р. Вони чинять значний вплив на розвиток земельного за¬конодавства, яке орієнтоване: на реалізацію програм реприватизації зе¬мель і повернення їх колишнім власникам; на трансформацію колишніх СГВК у нові організаційно-правові форми підприємництва — приватні сімейні господарства або акціонерні товариства або в нові, вільні, за¬сновані на загальновизнаних принципах МКА, кооперативи; на прива¬тизацію і структурні перетворення у продовольчому комплексі.
На відміну від законодавства Болгарії й інших країн Центральної і Східної Європи, яке орієнтоване на натуральну реституцію земельної власності, угорська програма реприватизації земель обмежується лише вимогою виплати колишнім власникам компенсаційних цінних папе¬рів (чеків). Такі цінні папери (чеки) мають статус державних зобов'я¬зань і можуть бути використані для купівлі у власність нових земельних ділянок та іншої сільськогосподарської нерухомості. Володар цінних паперів може використовувати їх також для купівлі акцій приватизова¬них державних, у тому числі і сільськогосподарських, підприємств, му¬ніципальних квартир, а також продати за гроші або обміняти на довіч¬ну ренту.
Позитивний бік такої реприватизації земель полягає у тому, що во¬на дозволяє визначити розмір виплаченої компенсації на справедливій основі з урахуванням понесених колишнім власником збитків. Крім того, законодавство надає колишньому власнику земельної ділянки право вільно обирати форму одержання компенсації і брати участь в аукціонах з продажу земельних ділянок й іншої сільськогосподарської нерухомості. Негативний бік угорської моделі реприватизації — це те, що вона не дозволяє судам швидко й оперативно задовольняти вимоги колишніх власників про виплату їм компенсації за втрачені земельні ді¬лянки. ..
Новости загрузка новостей...