| Назва: | Провадження у справах про адміністративні правопорушення |
| Розмiр: | 54,34 KB |
| Надіслав(ла): | Андрій Терех |
| Опис: | м. Нова Каховка, університет "Україна", Рекичина С.С., відмінно /курсова/ |
| Скачувань: | 1216 |
Специфічно адміністративне розслідування, здійснюване податковими, митними й іншими наглядовими органами. Справа в тім, що в ході своїх планових перевірок вони, ще не маючи даних про порушення, проводять дії, подібні з тими, котрі відбуваються при адміністративному розслідуванні. Так, у процесі митного контролю перевіряються документи, проводиться огляд приміщень, усне опитування, огляд товарів, особистий огляд і інші контрольні дії. Знайшовши порушення, суб'єкт нагляду складає протокол про нього. І це фактично означає порушення справи про адміністративний делікт. Складання протоколу в цих випадках чітко розділяє звичайний нагляд і адміністративне розслідування.
При здійсненні провини групою осіб протокол складається на кожного деліквента окремо. Складання одного протоколу на всіх порушників не дозволяє конкретизувати обвинувачення, пропоноване кожному з них, і позбавляє можливості прямо в протоколі дати свої пояснення власне кажучи провини. Цим обмежується право особи на захист при залученні його до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 133-1, статтями 134,
135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї
статті, то складається протокол про адміністративне правопорушення.
Завершальним етапом першої стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення є направлення матеріалів розслідування на розгляд. Очевидно, що він має місце лише тоді, коли особа, що закінчила розслідування і склало протокол, саме не вправі вирішити справу чи власне кажучи вважає за необхідне передати її в інші органи.
Справа, по якій проведене розслідування, направляється:
1) органу чи посадовій особі, уповноваженої розглядати відповідну категорію адміністративних правопорушень;
2) в орган внутрішніх справ, прокуратуру, якщо будуть виявлені ознаки злочину;
3) на розгляд громадської чи організації трудового колективу;
4) командиру військової частини, ректору вузу, що відповідає органу для рішення питання про притягнення особи, що скоїла адміністративну провину, до дисциплінарної відповідальності.
Справи, розслідування по який проводилося співробітниками органа, спрямовуються, як правило, його керівнику, що і вирішує питання про подальший хід справи.
II. Спрощене провадження
Законодавством як виняток передбачається спрощене провадження у справах про адміністративні правопорушення. У подібних випадках протокол не складається.
Провадження може бути прискореним при обов'язковій наявності відразу трьох умов: якщо зроблено одне з правопорушень, що вважається незначним; якщо за дане діяння на винний може бути накладене таке стягнення, як попередження чи штраф; якщо громадянин не заперечує стягнення, що накладається на нього. Іншими словами, коли громадянин не визнає себе винним чи вважає застосовувану санкцію необґрунтовано суворої, справа повинна бути вирішена не в спрощеному, а в загальному порядку.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення
Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення в справі постанови полягає в тому, що компетентний орган (посадова особа) проводить остаточне розслідування в справі і дає правову оцінку діям особи, що позначено в протоколі як правопорушник.
Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення має в собі кілька етапів:
1) підготовка справи до розгляду і слухання;
2) аналіз зібраних матеріалів, обставин справи;
3) прийняття постанови;
4) доведення постанови до зведення.
Одержавши матеріали справи, компетентний орган (посадова особа) готує їх до розгляду. При цьому він вирішує: чи відноситься до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складені протокол і інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщені особи, що беруть участь у розгляді справи, про час і місце його розгляду; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, приваблюваного до адміністративної відповідальності, що постраждали, їхніх законних представників і адвоката.
При здійсненні провини групою осіб протокол складається на кожного деліквента окремо. Складання одного протоколу на всіх порушників не дозволяє конкретизувати обвинувачення, пропоноване кожному з них, і позбавляє можливості прямо в протоколі дати свої пояснення власне кажучи провини. Цим обмежується право особи на захист при залученні його до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 133-1, статтями 134,
135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї
статті, то складається протокол про адміністративне правопорушення.
Завершальним етапом першої стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення є направлення матеріалів розслідування на розгляд. Очевидно, що він має місце лише тоді, коли особа, що закінчила розслідування і склало протокол, саме не вправі вирішити справу чи власне кажучи вважає за необхідне передати її в інші органи.
Справа, по якій проведене розслідування, направляється:
1) органу чи посадовій особі, уповноваженої розглядати відповідну категорію адміністративних правопорушень;
2) в орган внутрішніх справ, прокуратуру, якщо будуть виявлені ознаки злочину;
3) на розгляд громадської чи організації трудового колективу;
4) командиру військової частини, ректору вузу, що відповідає органу для рішення питання про притягнення особи, що скоїла адміністративну провину, до дисциплінарної відповідальності.
Справи, розслідування по який проводилося співробітниками органа, спрямовуються, як правило, його керівнику, що і вирішує питання про подальший хід справи.
II. Спрощене провадження
Законодавством як виняток передбачається спрощене провадження у справах про адміністративні правопорушення. У подібних випадках протокол не складається.
Провадження може бути прискореним при обов'язковій наявності відразу трьох умов: якщо зроблено одне з правопорушень, що вважається незначним; якщо за дане діяння на винний може бути накладене таке стягнення, як попередження чи штраф; якщо громадянин не заперечує стягнення, що накладається на нього. Іншими словами, коли громадянин не визнає себе винним чи вважає застосовувану санкцію необґрунтовано суворої, справа повинна бути вирішена не в спрощеному, а в загальному порядку.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення
Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення в справі постанови полягає в тому, що компетентний орган (посадова особа) проводить остаточне розслідування в справі і дає правову оцінку діям особи, що позначено в протоколі як правопорушник.
Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення має в собі кілька етапів:
1) підготовка справи до розгляду і слухання;
2) аналіз зібраних матеріалів, обставин справи;
3) прийняття постанови;
4) доведення постанови до зведення.
Одержавши матеріали справи, компетентний орган (посадова особа) готує їх до розгляду. При цьому він вирішує: чи відноситься до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складені протокол і інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщені особи, що беруть участь у розгляді справи, про час і місце його розгляду; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, приваблюваного до адміністративної відповідальності, що постраждали, їхніх законних представників і адвоката.
Новости загрузка новостей...