1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Загальна теорія права, на жаль, найчастіше ухиляється від вивчення процесуальних питань, що залишають на рішення вчених, що працюють в окремих галузях права. Серед рідких висловлень теоретиків права про процес можна провести думка О.Э. Лейста: «Розрізняються норми матеріального права (визначальний зміст прав, обов'язків і заборон, безпосередньо спрямованих на регулювання суспільних відносин) і норми процесуального права (визначальний порядок, процедуру, форму реалізації норм матеріального права)» . Не всяка реалізація норми — це процес у правовому змісті. Д.М. Чечот пише, що в деяких випадках і суд може діяти як адміністративний орган, а, отже, його відносини не будуть у цьому випадку процесуальними .

Схематично всю послідовність адміністративних, управлінських відносин можна розбити на, по-перше, сукупність заходів для ухвалення правового рішення (видання закону, норми права, акта управління), по-друге, комплекс заходів для реалізації норми права в ординарному порядку, по-третє, комплекс правових заходів для примусової реалізації правової норми. При цьому третій етап для правового методу http://www.ukrlawyer.narod.ru/ регулювання суспільних відносин представляється основним, тому що без необхідності примусу, суспільні відносини можуть регулюватися й іншими методами: мораллю, внутріорганізаційними нормами.

Прийняття правової норми Виконання правової норми Примус до виконання правової норми Дозвіл суперечки про право

Процедура Процедура Провадження Процес

Провадження у справах про адміністративні правопорушення — це частина адміністративного процесу. Спробуємо дати його дефініцію.

Адміністративно-юрисдикційне провадження – нормативно встановлений порядок і форми здійснення юридичних дій по розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також юридичні форми результатів відповідних процесуальних дій.

Бахрах Д.М. зазначає, що основними елементами процесуальної форми є групи норм, що регулюють:

• мету провадження;

• принципи провадження;

• коло його учасників, їх права й обов'язки;

• систему чинених дій, їхню послідовність, стадії провадження;

• терміни здійснення дій;

• види й умови використання доказів;

• підвідомчість справ, владних дій;

• зміст і порядок оформлення процесуальних документів;

• види, розміри і порядок застосування примусових заходів;

• порядок відшкодування процесуальних витрат.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення — вид адміністративно-юрисдикційного провадження, що має специфічну процедуру розгляду справ по накладенню адміністративних стягнень.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення — це системне утворення, комплекс взаємозалежних процесуальних дій, що:

1. Утворюють визначену сукупність процесуальних правовідносин, що відрізняються предметною характеристикою і взаємозв'язком з відповідними матеріальними правовідносинами.

2. Викликають потреби встановлення, доведення, а також обґрунтування всіх обставин і фактичних даних розглянутої юридичної справи.

3. Обумовлюють необхідність закріплення, офіційного оформлення отриманих процесуальних результатів у відповідних актах, документах.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення і провадження у справах, що виникає з адміністративно-правових відносин, найтіснішим образом між собою взаємозалежні. Для справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, притаманна наявність адміністративної суперечки про право, підвідомчої судам, коли:

- виникає з адміністративних, фінансових чи інших владовідношень і дуже тісно зв'язаний із взаємообумовленими чи правовими відносинами;

- хоча б один з його учасників повинний мати владні повноваження;

- зацікавлена особа має право на вибір звернення або до суду, або до вищестоящого в порядку підпорядкування адміністративному органу, але іноді безрезультативність звертання у вищий орган є обов'язковим елементом (передумовою) для звернення в судові інстанції;

- найважливішою метою, що має самостійне значення, є визнання незаконним акта (дії) адміністративного органа (посадової особи);

- прийняте судове рішення може бути значиме для невизначеного кола осіб, зацікавлених у здійсненні даного суб'єктивного публічного права, і, нарешті, адміністративний позов розглядатися повинний спеціальним адміністративним судом. Підставою для порушення розгляду адміністративних суперечок загальним судом за правилами особливої позовної процедури, але в рамках цивільного судочинства, є скарга, а для арбітражних судів позов;

- прийняття самостійного рішення по адміністративній справі завжди буде для суду обмежено визначеними межами. Так, якщо суд установить, що штраф накладений без обліку ваги зробленої провини, особистості винного, його майнового положення, і сума його занижена, він не має право змінити ситуацію «до гіршого».

Риси провадження у справах про адміністративні правопорушення.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14