| Назва: | Провадження у справах про адміністративні правопорушення |
| Розмiр: | 54,34 KB |
| Надіслав(ла): | Андрій Терех |
| Опис: | м. Нова Каховка, університет "Україна", Рекичина С.С., відмінно /курсова/ |
| Скачувань: | 1216 |
Значна кількість справ про адміністративні правопорушення у відповідності зі ст. 222 КпАП відноситься до ведення органів внутрішніх справ (міліції). Вони розглядають справи про порушення суспільного порядку, порушення правил паспортної системи, правил перебування в Україні і транзитному проїзді через територію України іноземців і осіб без громадянства, правил дорожнього руху, правил користування засобами транспорту, а також справи про незаконну відпустку і незаконне придбання бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів.
Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальники чи заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ; начальники лінійних пунктів міліції; інші працівники міліції, на яких покладений нагляд за дотриманням відповідних правил; начальники чи заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівняних до районним, міським, районним у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень міліції, що маються в системі органів внутрішніх справ, а також дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції й інших працівників органів внутрішніх справ.
Для розгляду справ про адміністративні правопорушення в Україні створена система державних інспекцій, служб і адміністрацій (пожежного нагляду, контрольно-ревізійна служба, нагляду за охороною праці, санітарного нагляду, архітектурно-будівельного контролю, податкова служба й ін.). В даний час таких органів нараховується приблизно 35, їхня кількість постійна росте. Свої повноваження державні інспекції і служби здійснюють відповідно до законів України, КпАП і відповідними положеннями про них. Вони наділені правом на одержання за їхньою вимогою необхідних матеріалів, безперешкодне відвідування об'єктів і здійснення перевірки на місці, видачу дозволів, проведення експертизи й одержання її висновків. При здійсненні своїх повноважень державні інспекції і служби поряд з іншими примусовими заходами в межах, передбачених КпАП, можуть накладати на осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, адміністративні стягнення. Найбільш розповсюдженим з них є штраф.
Правом розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть наділятися й інші органи, якщо вони будуть уповноважені на те законодавчими актами України.
Учасники провадження
Провадження у справах про адміністративні порушення складається з дій ряду органів і осіб. Важливу роль у цій діяльності грають державні органи і органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, що уповноважені приймати передбачені законом заходу для виявлення і попередження адміністративних правопорушень, застосуванню і виконанню стягнень. У провадженні діють і інші учасники: одні захищають свої інтереси, інші залучаються лише при провадженні окремих процесуальних дій, сприяють провадженню. Відповідно до глави 21 КпАП (ст.268-275) усіх суб'єктів провадження можна розділити на кілька груп.
1. Компетентні органи і посадові особи, наділені правом приймати владні акти, складати правові документи, що визначають рух і долю справи (лідируючі суб'єкти). До них відносяться також представники громадськості, наділені відповідними повноваженнями (громадські інспектори, народні дружинники).
2. Суб'єкти, що мають особистий інтерес у справі: особа, притягнута до відповідальності, потерпілий і їхні законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники, керівники організацій, адвокати). На відміну від суб'єктів першої групи ніхто з представників даної групи не користається владними повноваженнями.
3. Особи й органи, що сприяють здійсненню провадження, виявленню об'єктивної істини: свідки, експерти, фахівці, перекладачі, поняті. Одні з них (свідки, експерти) повідомляють дані повноважному чи органу посадовій особі. Інші (перекладачі, поняті) — потрібні для закріплення доказів або забезпечення необхідних умов адміністративного провадження.
4. Інші особи й органи, що сприяють виконанню постанов, профілактиці правопорушень.
Доказу в провадженні у справах про адміністративні правопорушення
Стаття 251 КпАП зазначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальники чи заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ; начальники лінійних пунктів міліції; інші працівники міліції, на яких покладений нагляд за дотриманням відповідних правил; начальники чи заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівняних до районним, міським, районним у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень міліції, що маються в системі органів внутрішніх справ, а також дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції й інших працівників органів внутрішніх справ.
Для розгляду справ про адміністративні правопорушення в Україні створена система державних інспекцій, служб і адміністрацій (пожежного нагляду, контрольно-ревізійна служба, нагляду за охороною праці, санітарного нагляду, архітектурно-будівельного контролю, податкова служба й ін.). В даний час таких органів нараховується приблизно 35, їхня кількість постійна росте. Свої повноваження державні інспекції і служби здійснюють відповідно до законів України, КпАП і відповідними положеннями про них. Вони наділені правом на одержання за їхньою вимогою необхідних матеріалів, безперешкодне відвідування об'єктів і здійснення перевірки на місці, видачу дозволів, проведення експертизи й одержання її висновків. При здійсненні своїх повноважень державні інспекції і служби поряд з іншими примусовими заходами в межах, передбачених КпАП, можуть накладати на осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, адміністративні стягнення. Найбільш розповсюдженим з них є штраф.
Правом розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть наділятися й інші органи, якщо вони будуть уповноважені на те законодавчими актами України.
Учасники провадження
Провадження у справах про адміністративні порушення складається з дій ряду органів і осіб. Важливу роль у цій діяльності грають державні органи і органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, що уповноважені приймати передбачені законом заходу для виявлення і попередження адміністративних правопорушень, застосуванню і виконанню стягнень. У провадженні діють і інші учасники: одні захищають свої інтереси, інші залучаються лише при провадженні окремих процесуальних дій, сприяють провадженню. Відповідно до глави 21 КпАП (ст.268-275) усіх суб'єктів провадження можна розділити на кілька груп.
1. Компетентні органи і посадові особи, наділені правом приймати владні акти, складати правові документи, що визначають рух і долю справи (лідируючі суб'єкти). До них відносяться також представники громадськості, наділені відповідними повноваженнями (громадські інспектори, народні дружинники).
2. Суб'єкти, що мають особистий інтерес у справі: особа, притягнута до відповідальності, потерпілий і їхні законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники, керівники організацій, адвокати). На відміну від суб'єктів першої групи ніхто з представників даної групи не користається владними повноваженнями.
3. Особи й органи, що сприяють здійсненню провадження, виявленню об'єктивної істини: свідки, експерти, фахівці, перекладачі, поняті. Одні з них (свідки, експерти) повідомляють дані повноважному чи органу посадовій особі. Інші (перекладачі, поняті) — потрібні для закріплення доказів або забезпечення необхідних умов адміністративного провадження.
4. Інші особи й органи, що сприяють виконанню постанов, профілактиці правопорушень.
Доказу в провадженні у справах про адміністративні правопорушення
Стаття 251 КпАП зазначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Новости загрузка новостей...