1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

– Територіальні митні управління створюються Кабінетом Міністрів України. Створення, реорганізація і ліквідація митниць та інших митних установ здійснюється Державною митною службою України за погодженням з Міністром фінансів України;

– Державне патентне відомство України Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності (Держпатент України) здійснює функції центрального органу державної виконавчої влади в сфері правової охорони промислової власності;

– Державний комітет рибного господарства України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів України, і входить до складу агропромислового комплексу України;

– Державний комітет України по туризму (Держкомтуризм) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів України;

б) такі, що визначають форми і методи управлінської діяльності, наприклад:

– головним завданням Держпатенту України є: розробка ефективних норм і методів державного регулювання відносин у сфері охорони промислової власності; забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією про об’єкти промислової власності;

– Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до покладених на нього завдань: установлює форми і правила, бере участь у розробці стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища від забруднення та іншого шкідливого впливу, забезпечення екологічної безпеки, визначає критерії, затверджує норми і правила з ядерної та радіаційної безпеки, транспортування і зберігання ядерних матеріалів і радіоактивних речовин, поводження з відходами, фізичного захисту ядерних матеріалів, конструювання та експлуатації обладнання атомних станцій та джерел іонізуючих випромінювань;

– Службові особи митних органів при виконанні покладених на них обов’язків взаємодіють з представниками органів державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, правоохоронних органів, підприємств, установ та організацій;

в) такі, що встановлюють порядок проходження державної служби, права і обов’язки державних службовців.

Як відомо, в Україні діє Закон від 16 грудня 1993 року “Про державну службу”, яким визначається порядок проходження державної служби в державних органах та їх апараті (розділ 4). Стаття 24, регламентуючи проходження державної служби, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов’язаних із службою, проводиться відповідно до категорії посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються”.

Цим же законом визначаються правові обов’язки державних службовців:

– Основними обов'язками державних службовців є:

• додержання Конституції України та інших актів законодавства

України;

• забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;

• недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

• безпосереднє виконання покладених на них службових

обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;

• збереження державної таємниці, інформації про громадян, що

стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;

• постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення

професійної кваліфікації;

• сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і

творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.

У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству,

державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі

доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а уразі

наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

– Державні службовці мають право:

• користуватися правами і свободами, які гарантуються

громадянам України Конституцією і законами України;

• брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх

повноважень рішень;

• одержувати від державних органів, підприємств, установ і

організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;

• на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе

ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

• вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу

службових повноважень за посадою службовця;

• на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу,

який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;

• безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються

проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;

• на просування по службі з урахуванням кваліфікації та

здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14