| Назва: | Забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні |
| Розмiр: | 33,93 KB |
| Надіслав(ла): | Андрій Терех |
| Опис: | м. Нова Каховка університет "Україна", Рекичина С.С., відмінно /курсова/ |
| Скачувань: | 990 |
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладенних у заяві (клопотанні), доводиться до відома громамдянина в письмовій формі, з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
За статтею 16 відповідного закону: скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду.
Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.
До скарги додається наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги,які після її розгляду повертаються громмадянину.
Стаття 17 говорить про термін подання скарги:
Скарга на рішення, що оскаржувалось, мможе бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.
Рішення вищого державного органу, який1 розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбаченний законодавством України.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою, має право:
*особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданної скарги чи заяви;
*знайомитися з матеріалами перевірки;
*подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
*бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
*користуватися послугами адвоката або придставника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленному законом порядку;
*одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
*висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
*вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленного порядку розгляду звернень.
Органи, що розглядають звернення громадян (згідно зі статтею 19), зобов’язані:
*об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
*на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
*скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбаченних законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
*забеспечувати поновлення порушенних прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
*письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
*вживати заходів щодо відшкодування у встановленномпу законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;
*у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
*не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
*особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.
За статтею 16 відповідного закону: скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду.
Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.
До скарги додається наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги,які після її розгляду повертаються громмадянину.
Стаття 17 говорить про термін подання скарги:
Скарга на рішення, що оскаржувалось, мможе бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.
Рішення вищого державного органу, який1 розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбаченний законодавством України.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою, має право:
*особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданної скарги чи заяви;
*знайомитися з матеріалами перевірки;
*подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
*бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
*користуватися послугами адвоката або придставника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленному законом порядку;
*одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
*висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
*вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленного порядку розгляду звернень.
Органи, що розглядають звернення громадян (згідно зі статтею 19), зобов’язані:
*об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
*на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
*скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбаченних законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
*забеспечувати поновлення порушенних прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
*письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
*вживати заходів щодо відшкодування у встановленномпу законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;
*у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
*не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
*особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.
Новости загрузка новостей...