| Назва: | Забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні |
| Розмiр: | 33,93 KB |
| Надіслав(ла): | Андрій Терех |
| Опис: | м. Нова Каховка університет "Україна", Рекичина С.С., відмінно /курсова/ |
| Скачувань: | 990 |
Загальний нагляд спрямовано на те, щоб акти, які видають виконавчо-розпорядчі органи відповідали чинному законодавству і щоб закони виконувалися адресатами точно і однаково.
2. Повноваження прокурора.
За ст.20 Закону “Про прокуратуру” при здійсненні загального нагляду прокурор має право:
1)безперешкодно по посвідченню, що підтверджує займану посаду, входити в приміщення державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості і приналежності, у військові частини, установи без особливих пропусків, де такі введені; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, що містить комерційну або банківську таємницю, конфіденційну інформацію.
Письмово вимагати представлення в прокуратуру для перевірки зазначених документів і матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі про операції і рахунки юридичних осіб і інших організацій, для рішення питань, зв'язаних з перевіркою;
2)вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази й інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і міри її забеспечення;
3)вимагати від керівників і колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підлеглих і підконтрольних підприємств, установ, організацій і інших структур незалежно від форм власності, а також виділення фахівців для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
4)викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних чи письмових пояснень, щодо порушень закону.
При виявленні порушень закону прокурор чи його заступник в межах своєї компетенції мають право:
1)опротестовувати акти Прем'єр-Міністра України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядницьких органів місцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ, організацій, суспільних об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;
2)вносити представлення чи протест на рішення місцевих Рад народних депутатів у залежності від характеру порушень;
3)збуджувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарну чи виробництво про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадським організаціям;
4)давати розпорядження про усунення очевидних порушень закону;
5)вносити представлення в державні органи, громадські організації і посадовим особам про усунення порушень закону і сприятливих йому умов;
6)звертатися в суд або арбітражний суд із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств і інших юридичних осіб.
3. Акти прокурорського реагування.
У разі підтвердження інформації прокурор реагує на порушення законності і дисципліни шляхом видання актів прокурорського реагування. Закону “Про прокуратуру” називає чотири форми прокурорського реагування: протест, письмовий припис, подання та постанови.
Згідно зі ст.21 Закону “Про прокуратуру”: протест на суперечний закону акт, виноситься прокурором, його заступником в орган, що видав його, чи у вищій орган. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення або дії посадової особи.
У протесті прокурор порушує питання про скасування акта зведенного до відповідності з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, відновлення порушеного права.
Протест прокурора припиняє дію опротестованого акту і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом чи посадовою особою в десятиденний термін після його надходження. Про результати розгляду протесту в цей же термін повідомляється прокурору.
У випадку відхилення протесту чи відхилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою в суд про визнання акта незаконним. Заява в суд може бути подана не пізніше п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення чи протесту в передбачений законом термін для його розгляду.Подання такої заяви припиняє дію правового акту.
Згідно зі ст.22 Закону України “Про прокуратуру”: припис прокурора – це письмове розпорядження про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу або посадовій особі, що допустила порушення, чи вищестоящому в порядку підпорядкування органу або посадовій особі, що правомочні усунути порушення.
Письмове розпорядження вноситься у випадках, коли порушення закону носить очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Розпорядження підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Орган або посадова особа можуть оскаржити розпорядження вищестоящому прокурору, що зобов'язаний розглянути скаргу в десятиденний строк. Рішення вищестоящого прокурора є кінечним.
2. Повноваження прокурора.
За ст.20 Закону “Про прокуратуру” при здійсненні загального нагляду прокурор має право:
1)безперешкодно по посвідченню, що підтверджує займану посаду, входити в приміщення державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості і приналежності, у військові частини, установи без особливих пропусків, де такі введені; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, що містить комерційну або банківську таємницю, конфіденційну інформацію.
Письмово вимагати представлення в прокуратуру для перевірки зазначених документів і матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі про операції і рахунки юридичних осіб і інших організацій, для рішення питань, зв'язаних з перевіркою;
2)вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази й інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і міри її забеспечення;
3)вимагати від керівників і колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підлеглих і підконтрольних підприємств, установ, організацій і інших структур незалежно від форм власності, а також виділення фахівців для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
4)викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних чи письмових пояснень, щодо порушень закону.
При виявленні порушень закону прокурор чи його заступник в межах своєї компетенції мають право:
1)опротестовувати акти Прем'єр-Міністра України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядницьких органів місцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ, організацій, суспільних об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;
2)вносити представлення чи протест на рішення місцевих Рад народних депутатів у залежності від характеру порушень;
3)збуджувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарну чи виробництво про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадським організаціям;
4)давати розпорядження про усунення очевидних порушень закону;
5)вносити представлення в державні органи, громадські організації і посадовим особам про усунення порушень закону і сприятливих йому умов;
6)звертатися в суд або арбітражний суд із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств і інших юридичних осіб.
3. Акти прокурорського реагування.
У разі підтвердження інформації прокурор реагує на порушення законності і дисципліни шляхом видання актів прокурорського реагування. Закону “Про прокуратуру” називає чотири форми прокурорського реагування: протест, письмовий припис, подання та постанови.
Згідно зі ст.21 Закону “Про прокуратуру”: протест на суперечний закону акт, виноситься прокурором, його заступником в орган, що видав його, чи у вищій орган. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення або дії посадової особи.
У протесті прокурор порушує питання про скасування акта зведенного до відповідності з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, відновлення порушеного права.
Протест прокурора припиняє дію опротестованого акту і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом чи посадовою особою в десятиденний термін після його надходження. Про результати розгляду протесту в цей же термін повідомляється прокурору.
У випадку відхилення протесту чи відхилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою в суд про визнання акта незаконним. Заява в суд може бути подана не пізніше п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення чи протесту в передбачений законом термін для його розгляду.Подання такої заяви припиняє дію правового акту.
Згідно зі ст.22 Закону України “Про прокуратуру”: припис прокурора – це письмове розпорядження про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу або посадовій особі, що допустила порушення, чи вищестоящому в порядку підпорядкування органу або посадовій особі, що правомочні усунути порушення.
Письмове розпорядження вноситься у випадках, коли порушення закону носить очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Розпорядження підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Орган або посадова особа можуть оскаржити розпорядження вищестоящому прокурору, що зобов'язаний розглянути скаргу в десятиденний строк. Рішення вищестоящого прокурора є кінечним.
Новости загрузка новостей...