| Назва: | Забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні |
| Розмiр: | 33,93 KB |
| Надіслав(ла): | Андрій Терех |
| Опис: | м. Нова Каховка університет "Україна", Рекичина С.С., відмінно /курсова/ |
| Скачувань: | 952 |
I. Вступ.
Законність і дисципліна - основні умови існування будь-якої демократичної держави, її обов’язкові риси. Вони невід’ємні одна від одної. Законність можлива тільки при суворому дотриманні дисципліни усіма фізичними і юридичними особами, а дисципліна, в свою чергу, обумовлюється рамками закону. Словник визначає законність як “загальноприйнятне, усталене правило співжиття, норму поведінки”, що охороняється законами , а дисципліну- як “твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов’язковим для всіх членів данного колективу; розпорядок” . У загально-теоретичному розумінні “законність” розглядається як специфічний державно- правовий режим, за допомогою якого забезпечується загальнообов’язковість юридичних норм у суспільстві і державі. ЇЇ суть полягає в обов’язковості виконання приписів правового характеру.
В юридичній науці під законністю розуміється “неухильне виконання законів та відповідних їм інших нормативних актів органами держави, посадовими особами, громадянами та громадськими організаціями” . У сфері функціонування виконавчої влади, у діяльності органів державного управління ця вимога проявляється особливо суворо. Вона міститься у багатьох нормативних актах, починаючи з Конституції України, і формулюється, як правило, згідно із законом і заснована на ньому. Юридичні норми є обов’язковими для всіх і доти, поки вони не змінені, або не відмінені, всі державні і недержавні структури, їх представники, формування громадськості, громадяни України та іноземці зобов’язані суворо їх дотримуватися. Це означає, що законність обов’язкова для всіх елементів держави. Вона також є обов’язковою умовою, що забезпечує безперешкодну реалізацію прав громадян, громадських утворень на самовираження і вільний розвиток.
Зовні законність виражена в законодавстві, під яким прийнято розуміти систему правових актів, в яких норми права знаходять своє зовнішнє відображення. “Законність- це перш за все наявність достатньої кількості юридичних норм високої якості, а потім їх суворе дотримання усіма суб’єктами права” .
Одним із найважливіших заходів щодо забезпечення законності є нагляд прокуратури. Особливим способом забезпечення закнності є звернення громадян.
Усі вони спрямовані на те, щоб між владою і людиною знаходилося право.
II. Суть та способи забеспеченя законності і дисципліни у державному управлінні.
1.Поняття та система способів забеспечення законності і дисципліни в державному управлінні.
Законнінть – багатогранне поняття, яке визначаєтьтся по різному. Її можна розглядати як принцип діяльності держави, сутність якого полягає в обов’язку державних органів, інших фізичних і юридичних осіб діяти відповідно до вимог законів. “Матеріальний зміст законності- у сукупності правил, обовязків, дозволень, заборон, що регламентуються державою.Вони створюютьстан, при якому суспілтне життя, всі види державної діялності підпорядковані неухильній дії права. Законністю досягаються узгодженість дій, організованість і порядок, тобто дисципліна у загальнодержавному маштабі”1.
Якщо розглядати принцип законності щодо її практичного застосування, то законність означає, що всяке рішення державних і не державних органів, уповноважених на те осіб не повинно суперечити чинному законодавству; має бути прийняте в межах комнетенції органу або посадової особи, що його приймає; з додержаням необхідної процедури; мусить сприяти створенню, закріпленню або розвитку корисних для суспільства відносин.
Законність можна розглядати і як метод державного управління,тобто як сукупність прийомів, способів, за допомогою яких держава забеспечує належну поведінку своїх суб’єктів.
Законність – це також режим системи відносин громадян, громадських та інших не державних утворень, органів місцевого самоврядування з органами, що представляють різні гілки державної влади.Такий режим має сприяти забеспеченню прав і законних інтересів осоюи, її сбічному розвитку, формуванню і розвитку громадянського суспільства, ефективній діяльностідержавного механізму.
Для того щоб забеспечити режим законності, держава повинна створити основу для цього. Основою (або гарантіями) законності в державному управлінні слід визнати наявність:
1) певних економічних умов;
2) розвинутої політичної системи;
3) механізму соціального захисту населення;
4) науково обгрунтованої системи норм права, що відповідає вимогам часу і доступна для розуміння усіма суб’єктами державного управління;
5) механізму примусу, який чітко працює в межах закону.
Важливою умовою законності і дисципліни в державному управлінні слід визнати також високу правову культуру громадян і апарату виконавчої влади, яка, в свою чергу, є наслідком загального рівня освіти і культури суспільства.
Законність і дисципліна - основні умови існування будь-якої демократичної держави, її обов’язкові риси. Вони невід’ємні одна від одної. Законність можлива тільки при суворому дотриманні дисципліни усіма фізичними і юридичними особами, а дисципліна, в свою чергу, обумовлюється рамками закону. Словник визначає законність як “загальноприйнятне, усталене правило співжиття, норму поведінки”, що охороняється законами , а дисципліну- як “твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов’язковим для всіх членів данного колективу; розпорядок” . У загально-теоретичному розумінні “законність” розглядається як специфічний державно- правовий режим, за допомогою якого забезпечується загальнообов’язковість юридичних норм у суспільстві і державі. ЇЇ суть полягає в обов’язковості виконання приписів правового характеру.
В юридичній науці під законністю розуміється “неухильне виконання законів та відповідних їм інших нормативних актів органами держави, посадовими особами, громадянами та громадськими організаціями” . У сфері функціонування виконавчої влади, у діяльності органів державного управління ця вимога проявляється особливо суворо. Вона міститься у багатьох нормативних актах, починаючи з Конституції України, і формулюється, як правило, згідно із законом і заснована на ньому. Юридичні норми є обов’язковими для всіх і доти, поки вони не змінені, або не відмінені, всі державні і недержавні структури, їх представники, формування громадськості, громадяни України та іноземці зобов’язані суворо їх дотримуватися. Це означає, що законність обов’язкова для всіх елементів держави. Вона також є обов’язковою умовою, що забезпечує безперешкодну реалізацію прав громадян, громадських утворень на самовираження і вільний розвиток.
Зовні законність виражена в законодавстві, під яким прийнято розуміти систему правових актів, в яких норми права знаходять своє зовнішнє відображення. “Законність- це перш за все наявність достатньої кількості юридичних норм високої якості, а потім їх суворе дотримання усіма суб’єктами права” .
Одним із найважливіших заходів щодо забезпечення законності є нагляд прокуратури. Особливим способом забезпечення закнності є звернення громадян.
Усі вони спрямовані на те, щоб між владою і людиною знаходилося право.
II. Суть та способи забеспеченя законності і дисципліни у державному управлінні.
1.Поняття та система способів забеспечення законності і дисципліни в державному управлінні.
Законнінть – багатогранне поняття, яке визначаєтьтся по різному. Її можна розглядати як принцип діяльності держави, сутність якого полягає в обов’язку державних органів, інших фізичних і юридичних осіб діяти відповідно до вимог законів. “Матеріальний зміст законності- у сукупності правил, обовязків, дозволень, заборон, що регламентуються державою.Вони створюютьстан, при якому суспілтне життя, всі види державної діялності підпорядковані неухильній дії права. Законністю досягаються узгодженість дій, організованість і порядок, тобто дисципліна у загальнодержавному маштабі”1.
Якщо розглядати принцип законності щодо її практичного застосування, то законність означає, що всяке рішення державних і не державних органів, уповноважених на те осіб не повинно суперечити чинному законодавству; має бути прийняте в межах комнетенції органу або посадової особи, що його приймає; з додержаням необхідної процедури; мусить сприяти створенню, закріпленню або розвитку корисних для суспільства відносин.
Законність можна розглядати і як метод державного управління,тобто як сукупність прийомів, способів, за допомогою яких держава забеспечує належну поведінку своїх суб’єктів.
Законність – це також режим системи відносин громадян, громадських та інших не державних утворень, органів місцевого самоврядування з органами, що представляють різні гілки державної влади.Такий режим має сприяти забеспеченню прав і законних інтересів осоюи, її сбічному розвитку, формуванню і розвитку громадянського суспільства, ефективній діяльностідержавного механізму.
Для того щоб забеспечити режим законності, держава повинна створити основу для цього. Основою (або гарантіями) законності в державному управлінні слід визнати наявність:
1) певних економічних умов;
2) розвинутої політичної системи;
3) механізму соціального захисту населення;
4) науково обгрунтованої системи норм права, що відповідає вимогам часу і доступна для розуміння усіма суб’єктами державного управління;
5) механізму примусу, який чітко працює в межах закону.
Важливою умовою законності і дисципліни в державному управлінні слід визнати також високу правову культуру громадян і апарату виконавчої влади, яка, в свою чергу, є наслідком загального рівня освіти і культури суспільства.