| Назва: | Сутність і основні ознаки првової, соціальної держави. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем. |
| Тип: | Контрольні роботи |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 26,29 KB |
| Автор: | Онуфрійчук Наталія Іллівна |
| Надіслав(ла): | Онуфрійчук Наталія Іллівна |
| Скачувань: | 278 |
сферу державного управління, що охоплює будь-які аспекти державно-управлінської діяльності; наявність у ній суб'єкта виконавчої влади; необхідність практичної реалізації повноважень, наданих суб'єктам виконавчої влади для провадження ними державно-управлінської діяльності.
Можна зазначити, що не всі суспільні відносини у сфері державного управління входять до кола відносин, які складають предмет адміністративного права. По суті, це лише ті умови, за яких управлінські відносини виникають як захід практичної реалізації завдань і функцій виконавчої влади.
Джерелами адміністративного права являються:
1. Конституція України.
2.Закони України в яких передбачені адміністративно-правові норми.
3.Норми Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Постанови Верховної Ради України, які охоплюють адміністративно-правові норми організаційного характеру.
5. Укази й розпорядження Президента України у сфері державного управління.
6. Нормативні постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, а також затверджені ним положення, устави, правила, інструкції та інші кодифіковані акти.
7. Джерелами адміністративного права в міжгалузевому й галузевому
масштабах виступають нормативні акти, що їх приймають міністерства, державні комітети і служби України.
8. Нормативні накази керівників міністерств, державних комітетів і служб.
9. Нормативні накази керівників державних підприємств, об'єднань та організацій (або акти їхніх колективних органів). Дії норм зазначених актів обмежені межами конкретного формування.
10. Джерелами адміністративного права можуть бути також нормативні акти представницьких і виконавських органів місцевого самоврядування.
11. Акти органів громадських організацій, якщо вони затверджені чи санкціоновані державними органами і містять правила, які регулюють будь-які аспекти адміністративного управління.
Управлінські відносини, що регулюються адміністративним правом, багатогранні. На сучасному етапі залежно від особливостей їх учасників вирізняють такі види управлінських відносин, що виникають, розвиваються і припиняють існування:
1.між суб'єктами центральних і місцевих органів виконавчої влади (наприклад, Кабінетом Міністрів України та обласними, районними державними адміністраціями);
2.між суб'єктами виконавчої влади, які перебувають на однаковому організаційно-правовому рівні та безпосередньо не пов'язані між собою підпорядкуванням (скажімо, на центральному рівні між міністерствами, комітетами й відомствами, на місцевому рівні між державними адміністраціями різних областей);
3.між суб'єктами виконавчої влади і підпорядкованими їм державними підприємствами, організаціями, установами (приміром. Міністерство освіти - ректорат вузу);
4.між суб'єктами виконавчої влади та державними підприємствами, організаціями, установами, які не перебувають у їхньому організаційному підпорядкуванні (наприклад, у питаннях фінансового контролю,
адміністративного нагляду тощо);
5.між суб'єктами виконавчої влади і виконавчими органами місцевого самоврядування;
6.між суб'єктами виконавчої влади та недержавними господарськими й соціально-культурними об'єднаннями, підприємствами, установами (приміром, у комерційних, підприємницьких структурах);
7.між суб'єктами виконавчої влади і громадськими об'єднаннями (скажімо, між обласною державною адміністрацією та президією обласної ради профспілок);
8.між суб'єктами виконавчої влади і громадянами (наприклад, між відділом соціального забезпечення державної районної адміністрації та громадянином, який звернувся до відділу з заявою).
У названих видах управлінської діяльності безпосередньо бере участь той чи інший орган виконавчої влади. Без їхньої участі управлінські відносини в адміністративно-правовому розумінні виникати не можуть. Тому вищезазначені відносини не можуть виникати між громадянами, між громадськими об'єднаннями, а також у їх середині.
Відносини управлінського характеру можуть виникати і в процесі внутрішньої організаційної діяльності інших державних органів, посадових осіб. Зокрема, до таких органів слід віднести прокуратуру й суд.
Управлінські відносини можуть виникати, розвиватись і всередині системи громадських організацій різних рівнів. В основі таких відносин лежать норми відповідних статутів та положень.
На підставі викладеного необхідно зазначити, що предмет регулювання адміністративного права охоплює коло однорідних суспільних відносин, до яких необхідно віднести:
- управлінські відносини, в межах яких безпосередньо реалізуються завдання, функції та повноваження виконавчої влади;
- управлінські відносини внутрішнього організаційного характеру, що склались у процесі діяльності інших органів державної влади;
- управлінські відносини, що виникають за участі суб'єктів місцевого самоврядування;
- управлінські відносини організаційного характеру, що виникають усередині системи громадських організацій.
Можна зазначити, що не всі суспільні відносини у сфері державного управління входять до кола відносин, які складають предмет адміністративного права. По суті, це лише ті умови, за яких управлінські відносини виникають як захід практичної реалізації завдань і функцій виконавчої влади.
Джерелами адміністративного права являються:
1. Конституція України.
2.Закони України в яких передбачені адміністративно-правові норми.
3.Норми Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Постанови Верховної Ради України, які охоплюють адміністративно-правові норми організаційного характеру.
5. Укази й розпорядження Президента України у сфері державного управління.
6. Нормативні постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, а також затверджені ним положення, устави, правила, інструкції та інші кодифіковані акти.
7. Джерелами адміністративного права в міжгалузевому й галузевому
масштабах виступають нормативні акти, що їх приймають міністерства, державні комітети і служби України.
8. Нормативні накази керівників міністерств, державних комітетів і служб.
9. Нормативні накази керівників державних підприємств, об'єднань та організацій (або акти їхніх колективних органів). Дії норм зазначених актів обмежені межами конкретного формування.
10. Джерелами адміністративного права можуть бути також нормативні акти представницьких і виконавських органів місцевого самоврядування.
11. Акти органів громадських організацій, якщо вони затверджені чи санкціоновані державними органами і містять правила, які регулюють будь-які аспекти адміністративного управління.
Управлінські відносини, що регулюються адміністративним правом, багатогранні. На сучасному етапі залежно від особливостей їх учасників вирізняють такі види управлінських відносин, що виникають, розвиваються і припиняють існування:
1.між суб'єктами центральних і місцевих органів виконавчої влади (наприклад, Кабінетом Міністрів України та обласними, районними державними адміністраціями);
2.між суб'єктами виконавчої влади, які перебувають на однаковому організаційно-правовому рівні та безпосередньо не пов'язані між собою підпорядкуванням (скажімо, на центральному рівні між міністерствами, комітетами й відомствами, на місцевому рівні між державними адміністраціями різних областей);
3.між суб'єктами виконавчої влади і підпорядкованими їм державними підприємствами, організаціями, установами (приміром. Міністерство освіти - ректорат вузу);
4.між суб'єктами виконавчої влади та державними підприємствами, організаціями, установами, які не перебувають у їхньому організаційному підпорядкуванні (наприклад, у питаннях фінансового контролю,
адміністративного нагляду тощо);
5.між суб'єктами виконавчої влади і виконавчими органами місцевого самоврядування;
6.між суб'єктами виконавчої влади та недержавними господарськими й соціально-культурними об'єднаннями, підприємствами, установами (приміром, у комерційних, підприємницьких структурах);
7.між суб'єктами виконавчої влади і громадськими об'єднаннями (скажімо, між обласною державною адміністрацією та президією обласної ради профспілок);
8.між суб'єктами виконавчої влади і громадянами (наприклад, між відділом соціального забезпечення державної районної адміністрації та громадянином, який звернувся до відділу з заявою).
У названих видах управлінської діяльності безпосередньо бере участь той чи інший орган виконавчої влади. Без їхньої участі управлінські відносини в адміністративно-правовому розумінні виникати не можуть. Тому вищезазначені відносини не можуть виникати між громадянами, між громадськими об'єднаннями, а також у їх середині.
Відносини управлінського характеру можуть виникати і в процесі внутрішньої організаційної діяльності інших державних органів, посадових осіб. Зокрема, до таких органів слід віднести прокуратуру й суд.
Управлінські відносини можуть виникати, розвиватись і всередині системи громадських організацій різних рівнів. В основі таких відносин лежать норми відповідних статутів та положень.
На підставі викладеного необхідно зазначити, що предмет регулювання адміністративного права охоплює коло однорідних суспільних відносин, до яких необхідно віднести:
- управлінські відносини, в межах яких безпосередньо реалізуються завдання, функції та повноваження виконавчої влади;
- управлінські відносини внутрішнього організаційного характеру, що склались у процесі діяльності інших органів державної влади;
- управлінські відносини, що виникають за участі суб'єктів місцевого самоврядування;
- управлінські відносини організаційного характеру, що виникають усередині системи громадських організацій.
Новости загрузка новостей...