| Назва: | ООН як суб`єкт міжнародного права |
| Розмiр: | 28,95 KB |
| Надіслав(ла): | Гаврильченко Дмитро |
| Опис: | 29,6 k |
| Скачувань: | 2770 |
Ще до закінчення Другої світової війни учасниками анти¬гітлерівської коаліції та іншими прогресивними державами була визнана необхідність ліквідації Ліги Націй і створення нової світової організації на цілком нових засадах. Цими за¬садами були принципи права, спрямовані на забезпечення миру, безпеки, свободи і загального добробуту людства.
Такою організацією стала Організація Об'єднаних Націй, створена 26 червня 1945 р. зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. Її Статут і плідна діяльність протягом уже понад 50 років свідчать про величезний внесок 00Н у розвиток сучасного міжнародного права.
У статті 1 Статуту 00Н закріплено такі загальні цілі цієї міжнародної організації:
1 Підтримувати міжнародний мир і безпеку
2. Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів.
3 Здійснювати міжнародне співробітництво в розв'язанні між¬народних проблем економічного, соціального, культурного і гу¬манітарного характеру й у заохоченні і розвитку поваги до прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо.
4 Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих за¬гальних цілей.
Для досягнення цих статутних цілей 00Н керується та¬кими принципами, що є фактично основними принципами міжнародного права:
1. Принцип суверенної рівності всіх членів 00Н.
2. Принцип сумлінного виконання прийнятих на себе зобов'я¬зань.
3. Принцип розв'язання міжнародних суперечок мирними засо¬бами.
4. Принцип утримання в міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування.
5. Принцип утримання від надання допомоги будь-якій держа¬ві, проти якої Організація Об'єднаних Націй застосовує дії пре¬вентивного або примусового характеру.
6. Принцип забезпечення дії відповідно до цих принципів, ос¬кільки це може виявитися необхідним для підтримання міжна¬родного миру і безпеки.
7 Принцип невтручання в справи, що по суті належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави.
У Статуті 00Н чітко визначено членство в організації (статті 3—6). Головними органами 00Н визначені такі, що засновуються за Статутом: Генеральна Асамблея, Рада Без¬пеки, Економічна і соціальна рада, Рада з опіки, Міжнарод¬ний суд і Секретаріат (ст. 7). Повноваження головних орга¬нів 00Н докладно окреслено у розділах IV і V Статуту
Значну увагу в Статуті приділено проблемам мирного розв'язання спорів, які могли б загрожувати додержанню міжнародного миру й безпеки (розділ VI).
Для реалізації мети, викладеної в ч. 1 ст. 1, Статут 00Н докладно визначає обов'язки і дії Ради Безпеки стосовно за¬грози миру, порушень миру й актів агресії (розділ VII)
У Статуті 00Н закріплено норму, яка ніякою мірою не перешкоджає існуванню поряд з 00Н регіональних угод або органів, що пов'язані з підтриманням міжнародного миру і безпеки (розділ VIII). При цьому застерігається, що такі уго¬ди або органи та їх діяльність мають бути сумісні з цілями і принципами 00Н.
Для створення у світі умов стабільності і благополуччя, необхідних для мирних і дружніх відносин між націями, за¬снованих на повазі принципу рівноправності і самовизначен¬ня народів, у розділі IX Статуту 00Н окреслено основні на¬прями міжнародного економічного і соціального співробіт¬ництва.
Як зазначалося, у ст. 7 Статуту перераховані головні ор¬гани 00Н, зокрема Економічна і соціальна рада. У розділі Х Статуту докладно викладено норми, що стосуються складу, функцій і повноважень, принципів голосування і процедурні аспекти Економічної і соціальної ради. Розділ XI Статуту містить Декларацію про території, що не самоврядовуються. Міжнародну систему опіки викладено у розділі XII Статуту. Норми ж, що стосуються Ради з опіки, як-от: склад, функції і повноваження, голосування, процедура — закріплені в роз¬ділі XIII.
Важливим за своїм значенням і правовими наслідками є розділ XIV Статуту, де містяться норми, відповідно до яких створюється і функціонує Міжнародний суд. Відзначається, що він є головним судовим органом 00Н (ст. 92). Всі члени Організації є ірзо їасіо (тобто внаслідок самого факту) учас¬никами Статуту Міжнародного суду (ст. 93). Кожний член Організації зобов'язується виконати рішення Міжнародного суду у тій справі, в якій він є стороною (ст. 94). Статут Між¬народного суду є додатком до Статуту 00Н. У його основу покладено Статут Постійної палати Міжнародного правосуд¬дя. Статут Міжнародного суду — невід'ємна частина Стату¬ту 00Н.
У заключних розділах Статуту 00Н викладено норми про Секретаріат 00Н (розділ XV), постанови 00Н (розділ XVI), заходи щодо безпеки в перехідний після Другої світо¬вої війни період (розділ XVII), поправки до Статуту 00Н (розділ XVIII). Завершують Статут 00Н норми його ратифі¬кації і підписання (розділ XIX).
Підписано Статут 00Н представниками урядів Об'єдна¬них Націй у місті Сан-Франціско (США).
Такою організацією стала Організація Об'єднаних Націй, створена 26 червня 1945 р. зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. Її Статут і плідна діяльність протягом уже понад 50 років свідчать про величезний внесок 00Н у розвиток сучасного міжнародного права.
У статті 1 Статуту 00Н закріплено такі загальні цілі цієї міжнародної організації:
1 Підтримувати міжнародний мир і безпеку
2. Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів.
3 Здійснювати міжнародне співробітництво в розв'язанні між¬народних проблем економічного, соціального, культурного і гу¬манітарного характеру й у заохоченні і розвитку поваги до прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо.
4 Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих за¬гальних цілей.
Для досягнення цих статутних цілей 00Н керується та¬кими принципами, що є фактично основними принципами міжнародного права:
1. Принцип суверенної рівності всіх членів 00Н.
2. Принцип сумлінного виконання прийнятих на себе зобов'я¬зань.
3. Принцип розв'язання міжнародних суперечок мирними засо¬бами.
4. Принцип утримання в міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування.
5. Принцип утримання від надання допомоги будь-якій держа¬ві, проти якої Організація Об'єднаних Націй застосовує дії пре¬вентивного або примусового характеру.
6. Принцип забезпечення дії відповідно до цих принципів, ос¬кільки це може виявитися необхідним для підтримання міжна¬родного миру і безпеки.
7 Принцип невтручання в справи, що по суті належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави.
У Статуті 00Н чітко визначено членство в організації (статті 3—6). Головними органами 00Н визначені такі, що засновуються за Статутом: Генеральна Асамблея, Рада Без¬пеки, Економічна і соціальна рада, Рада з опіки, Міжнарод¬ний суд і Секретаріат (ст. 7). Повноваження головних орга¬нів 00Н докладно окреслено у розділах IV і V Статуту
Значну увагу в Статуті приділено проблемам мирного розв'язання спорів, які могли б загрожувати додержанню міжнародного миру й безпеки (розділ VI).
Для реалізації мети, викладеної в ч. 1 ст. 1, Статут 00Н докладно визначає обов'язки і дії Ради Безпеки стосовно за¬грози миру, порушень миру й актів агресії (розділ VII)
У Статуті 00Н закріплено норму, яка ніякою мірою не перешкоджає існуванню поряд з 00Н регіональних угод або органів, що пов'язані з підтриманням міжнародного миру і безпеки (розділ VIII). При цьому застерігається, що такі уго¬ди або органи та їх діяльність мають бути сумісні з цілями і принципами 00Н.
Для створення у світі умов стабільності і благополуччя, необхідних для мирних і дружніх відносин між націями, за¬снованих на повазі принципу рівноправності і самовизначен¬ня народів, у розділі IX Статуту 00Н окреслено основні на¬прями міжнародного економічного і соціального співробіт¬ництва.
Як зазначалося, у ст. 7 Статуту перераховані головні ор¬гани 00Н, зокрема Економічна і соціальна рада. У розділі Х Статуту докладно викладено норми, що стосуються складу, функцій і повноважень, принципів голосування і процедурні аспекти Економічної і соціальної ради. Розділ XI Статуту містить Декларацію про території, що не самоврядовуються. Міжнародну систему опіки викладено у розділі XII Статуту. Норми ж, що стосуються Ради з опіки, як-от: склад, функції і повноваження, голосування, процедура — закріплені в роз¬ділі XIII.
Важливим за своїм значенням і правовими наслідками є розділ XIV Статуту, де містяться норми, відповідно до яких створюється і функціонує Міжнародний суд. Відзначається, що він є головним судовим органом 00Н (ст. 92). Всі члени Організації є ірзо їасіо (тобто внаслідок самого факту) учас¬никами Статуту Міжнародного суду (ст. 93). Кожний член Організації зобов'язується виконати рішення Міжнародного суду у тій справі, в якій він є стороною (ст. 94). Статут Між¬народного суду є додатком до Статуту 00Н. У його основу покладено Статут Постійної палати Міжнародного правосуд¬дя. Статут Міжнародного суду — невід'ємна частина Стату¬ту 00Н.
У заключних розділах Статуту 00Н викладено норми про Секретаріат 00Н (розділ XV), постанови 00Н (розділ XVI), заходи щодо безпеки в перехідний після Другої світо¬вої війни період (розділ XVII), поправки до Статуту 00Н (розділ XVIII). Завершують Статут 00Н норми його ратифі¬кації і підписання (розділ XIX).
Підписано Статут 00Н представниками урядів Об'єдна¬них Націй у місті Сан-Франціско (США).
Новости загрузка новостей...