| Назва: | Диференціація дієздатності фізичної особи |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,94 KB |
| Скачувань: | 30 |
1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або Іншими доходами;
2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не за¬боронено законом або установчими документами юридичної особи,
4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним такою фізичною особою на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Проте, якщо грошові кошти, внесені у фінансову установу на її ім'я іншими особами, не¬повнолітня особа може розпоряджатися ними за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Неповнолітня особа вчиняє Інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода може бути замінена наступним схваленням у письмовій формі правочину, вчиненого зазначеними особами. У разі заперечення проти правочину того з батьків (усиновлювачів), з ким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклу¬вання.
На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо тран¬спортних засобів або нерухомого майна має бути письмова нотарі¬ально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Порушення цього правила може слугувати підставою визнання су¬дом правочину недійсним як нікчемного (ст.216 ЦК).
Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
За наявності достатніх підстав за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування згідно з ч.5 ст.32 ЦК суд може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряд¬жатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або поз¬бавити й цього права, тобто застосувати обмеження дієздатності фізичної особи.
Підставою такого обмеження зазвичай є явно нерозважливе розпорядження коштами, використання їх, наприклад, на спиртні напої, азартні ігри тощо. Після обмеження можливості самостійно розпоряджатися доходами неповнолітня особа може вчиняти правочини за згодою законних представників, а при позбавленні її права самостійного розпорядження заробітком, стипендією чи ін¬шими доходами відповідні правочини за нього вчиняють законні представники. Суд скасовує рішення про обмеження або позбав¬лення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.
Неповнолітня особа самостійно несе відповідальність як за по¬рушення укладеного нею договору, так і за заподіяння шкоди при відсутності договору (ст. ЗЗ, 1179 ЦК).
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкоду¬вання збитків за порушення договору, укладеного за згодою бать¬ків (усиновлювачів), піклувальника, то додаткову (субсидіарну) від¬повідальність несуть батьки (усиновлювачі) або піклувальник такої фізичної особи. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, додатково брати участь у відшкодуванні шкоди, що виникла внаслідок невиконання договору або завдання шкоди неповнолітнім, припиняється після досягнення фізичною особою повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Обмежену цивільну дієздатність має також фізична особа, яку СУД обмежив у дієздатності через те, що вона страждає на психіч¬ний розлад, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати зна¬чення своїх дій та (або) керувати ними, а також фізична особа, яку СУД обмежив у дієздатності через те, що вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами то і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ст.36 ЦК).
Без згоди піклувальника фізична особа, обмежена у дієздатнос¬ті, не може:
а) продавати, дарувати, заповідати, обмінювати, купувати май¬но, а також вчиняти інші правочини щодо розпорядження майном, за винятком дрібних побутових (ст.37 ЦК);
б) самостійно одержувати заробітну плату, пенсію та інші види доходів (авторський гонорар, винагороди за відкриття, винаходи тощо). Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів осо¬би, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпорядження ними здійснюються піклувальником.
Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивіль¬на дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна ді¬єздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду
Піклувальники не можуть брати участь у правовідносинах, що пов'язані з особою підопічного. Вони контролюють лише правочи¬ни, які мають майновий характер. При цьому закон забороняє пік¬лувальнику давати згоду на здійснення підопічним дій, пов'язаних з безоплатним відчужуванням майна. Піклувальник також не має права укладати з підопічним правочини щодо себе або стосовно членів своєї сім'ї.
2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не за¬боронено законом або установчими документами юридичної особи,
4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним такою фізичною особою на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Проте, якщо грошові кошти, внесені у фінансову установу на її ім'я іншими особами, не¬повнолітня особа може розпоряджатися ними за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Неповнолітня особа вчиняє Інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода може бути замінена наступним схваленням у письмовій формі правочину, вчиненого зазначеними особами. У разі заперечення проти правочину того з батьків (усиновлювачів), з ким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклу¬вання.
На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо тран¬спортних засобів або нерухомого майна має бути письмова нотарі¬ально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Порушення цього правила може слугувати підставою визнання су¬дом правочину недійсним як нікчемного (ст.216 ЦК).
Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
За наявності достатніх підстав за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування згідно з ч.5 ст.32 ЦК суд може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряд¬жатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або поз¬бавити й цього права, тобто застосувати обмеження дієздатності фізичної особи.
Підставою такого обмеження зазвичай є явно нерозважливе розпорядження коштами, використання їх, наприклад, на спиртні напої, азартні ігри тощо. Після обмеження можливості самостійно розпоряджатися доходами неповнолітня особа може вчиняти правочини за згодою законних представників, а при позбавленні її права самостійного розпорядження заробітком, стипендією чи ін¬шими доходами відповідні правочини за нього вчиняють законні представники. Суд скасовує рішення про обмеження або позбав¬лення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.
Неповнолітня особа самостійно несе відповідальність як за по¬рушення укладеного нею договору, так і за заподіяння шкоди при відсутності договору (ст. ЗЗ, 1179 ЦК).
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкоду¬вання збитків за порушення договору, укладеного за згодою бать¬ків (усиновлювачів), піклувальника, то додаткову (субсидіарну) від¬повідальність несуть батьки (усиновлювачі) або піклувальник такої фізичної особи. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, додатково брати участь у відшкодуванні шкоди, що виникла внаслідок невиконання договору або завдання шкоди неповнолітнім, припиняється після досягнення фізичною особою повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Обмежену цивільну дієздатність має також фізична особа, яку СУД обмежив у дієздатності через те, що вона страждає на психіч¬ний розлад, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати зна¬чення своїх дій та (або) керувати ними, а також фізична особа, яку СУД обмежив у дієздатності через те, що вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами то і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ст.36 ЦК).
Без згоди піклувальника фізична особа, обмежена у дієздатнос¬ті, не може:
а) продавати, дарувати, заповідати, обмінювати, купувати май¬но, а також вчиняти інші правочини щодо розпорядження майном, за винятком дрібних побутових (ст.37 ЦК);
б) самостійно одержувати заробітну плату, пенсію та інші види доходів (авторський гонорар, винагороди за відкриття, винаходи тощо). Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів осо¬би, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпорядження ними здійснюються піклувальником.
Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивіль¬на дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна ді¬єздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду
Піклувальники не можуть брати участь у правовідносинах, що пов'язані з особою підопічного. Вони контролюють лише правочи¬ни, які мають майновий характер. При цьому закон забороняє пік¬лувальнику давати згоду на здійснення підопічним дій, пов'язаних з безоплатним відчужуванням майна. Піклувальник також не має права укладати з підопічним правочини щодо себе або стосовно членів своєї сім'ї.
Новости загрузка новостей...