| Назва: | Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні та створення нового Цивільного кодексу України |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 7,73 KB |
| Скачувань: | 21 |
Підходи до неї визначилися ще на початку роботи над проектом.
Зокрема, зазначалося, що сучасна правова система України ближча до романо-німецької, хоча й має низку Істотних відміннос¬тей від неї. Останнім часом посилився процес запозичення елемен¬тів з англосаксонського права, пов'язаний з об'єктивними законо¬мірностями зближення суспільно-політичних національних систем на Європейському континенті (Ю.С. Шемшученко). Слушно під¬креслювалося, що чинні цивільні кодекси західних держав повин¬ні бути в полі зору авторів нового ЦК з тим, щоб використати все те цінне, що увійшло до золотого фонду світової цивілістики (О.М. Бандурка, О.А. Пушкін, О.Ф. Скакун).
Багато цивілістів слушно звертали увагу на доцільність викорис¬тання положень Основ цивільного законодавства Союзу РСР та республік 1991 р., які не набрали чинності, але стали найвищим до¬сягненням радянської цивілістики. При цьому наголошувалося, що йдеться не про сліпе копіювання, а про творче використання ідей і положень зазначених Основ з їх доопрацюванням, уточненням, переосмисленням і оновленням (Г.К. Матвєєв, О.А. Підопригора).
Зазначалася також доцільність використання ідей І модернізова¬них положень римського приватного права, що було першоджере¬лом багатьох західних кодифікацій, з урахуванням специфіки цивілізаційного та історичного розвитку України і національних особ¬ливостей українського права (Є.О. Харитонов).
У процесі дискусій створено кілька проектів цивільного кодек¬су, що помітно відрізнялися один від одного.
Трансформації концепції проекту ЦК та її динаміку можна простежити, наприклад, порівнюючи структуру його першого і наступних варіантів.
Перший варіант проекту ЦК передбачав Існування семи розді¬лів: І - Загальні положення; II - Право власності; III - Володін¬ня та інші речові права; IV -- Зобов'язальне право; V - Право ін¬телектуальної власності; VI - Спадкове право, VII - Міжнародне приватне право.
У цьому варіанті привертає увагу вступ до розділу "Загальні по¬ложення", глави про об'єкти цивільних прав, а також глави, що регламентує участь держави у цивільно-правових відносинах.
Цікавим є розділ III. Якщо попередній розділ в основному ві¬дображає положення Закону "Про власність", то цей концентрує норми про інститути як уже відомі радянському праву (право пов¬ного господарського відання, право оперативного управління), так І ті, що не були відомі йому взагалі або застосовувалися час¬тково (сервітутні права, емфітевзис, суперфіцій, довірча влас¬ність).
Розширено перелік зобов'язань: з'явилися зобов'язання з пуб¬лічної обіцянки нагороди, ведення чужих справ, створення загрози заподіяння шкоди та деякі інші
Проект ЦК від 20 березня 1996 р. відрізнявся від зазначеного вище варіанту структурою (у ньому вісім книг), більшим обсягом, системою викладу (книги діляться на розділи, розділи - на підроз¬діли, підрозділи - на глави, деякі розділи поділені на параграфи), низкою конкретних рішень.
Тенденція до забезпечення прав особистості знайшла, зокрема, відображення у виокремленні спеціальної книги (другої) "Особисті немайнові права фізичних осіб", де містяться норми, спрямовані на забезпечення природного і соціального існування фізичної особи.
Змінився підхід до регулювання речових прав. Останнім у су¬купності присвячена книга третя "Речове право", яка містить роз¬діл, що регулює загальні положення речового права, а також два спеціальних розділи: "Право власності" і "Володіння та інші речові права".
Розширене коло відносин, що регламентуються книгою четвер¬тою - "Право інтелектуальної власності" та книгою п'ятою - "Зо¬бов'язальне право".
Істотною новелою цього варіанту проекту ЦК стало включення до нього спеціальної книги "Сімейне право", що було відображен¬ням тенденції до регулювання відносин між фізичними особами єдиним цивільним кодексом.
Проект ЦК України від 25 серпня 1996 р., прийнятий Верхов¬ною Радою України 2002 р., зберігаючи наведену више структуру, містив норми, що відображали положення Конституції, детальніше регламентували низку відносин.
Порівняно з цим варіантом проекту ЦК найпомітнішими зміна¬ми у структурі і змісті кодексу, підписаного Президентом України стали: вилучення книг "Сімейне право" та "Міжнародне приватне право", перейменування книги третьої (вона тепер називається "Право власності та інші речові права", що відбиває певні зміни концепції регулювання цих прав), зміна низки концептуальних по¬ложень книги першої щодо предмета цивільно-правового регулю¬вання та його обсягу тощо.
Окремо про новели ЦК України йтиметься при викладі відпо¬відних положень в інших розділах цього підручника.
Зокрема, зазначалося, що сучасна правова система України ближча до романо-німецької, хоча й має низку Істотних відміннос¬тей від неї. Останнім часом посилився процес запозичення елемен¬тів з англосаксонського права, пов'язаний з об'єктивними законо¬мірностями зближення суспільно-політичних національних систем на Європейському континенті (Ю.С. Шемшученко). Слушно під¬креслювалося, що чинні цивільні кодекси західних держав повин¬ні бути в полі зору авторів нового ЦК з тим, щоб використати все те цінне, що увійшло до золотого фонду світової цивілістики (О.М. Бандурка, О.А. Пушкін, О.Ф. Скакун).
Багато цивілістів слушно звертали увагу на доцільність викорис¬тання положень Основ цивільного законодавства Союзу РСР та республік 1991 р., які не набрали чинності, але стали найвищим до¬сягненням радянської цивілістики. При цьому наголошувалося, що йдеться не про сліпе копіювання, а про творче використання ідей і положень зазначених Основ з їх доопрацюванням, уточненням, переосмисленням і оновленням (Г.К. Матвєєв, О.А. Підопригора).
Зазначалася також доцільність використання ідей І модернізова¬них положень римського приватного права, що було першоджере¬лом багатьох західних кодифікацій, з урахуванням специфіки цивілізаційного та історичного розвитку України і національних особ¬ливостей українського права (Є.О. Харитонов).
У процесі дискусій створено кілька проектів цивільного кодек¬су, що помітно відрізнялися один від одного.
Трансформації концепції проекту ЦК та її динаміку можна простежити, наприклад, порівнюючи структуру його першого і наступних варіантів.
Перший варіант проекту ЦК передбачав Існування семи розді¬лів: І - Загальні положення; II - Право власності; III - Володін¬ня та інші речові права; IV -- Зобов'язальне право; V - Право ін¬телектуальної власності; VI - Спадкове право, VII - Міжнародне приватне право.
У цьому варіанті привертає увагу вступ до розділу "Загальні по¬ложення", глави про об'єкти цивільних прав, а також глави, що регламентує участь держави у цивільно-правових відносинах.
Цікавим є розділ III. Якщо попередній розділ в основному ві¬дображає положення Закону "Про власність", то цей концентрує норми про інститути як уже відомі радянському праву (право пов¬ного господарського відання, право оперативного управління), так І ті, що не були відомі йому взагалі або застосовувалися час¬тково (сервітутні права, емфітевзис, суперфіцій, довірча влас¬ність).
Розширено перелік зобов'язань: з'явилися зобов'язання з пуб¬лічної обіцянки нагороди, ведення чужих справ, створення загрози заподіяння шкоди та деякі інші
Проект ЦК від 20 березня 1996 р. відрізнявся від зазначеного вище варіанту структурою (у ньому вісім книг), більшим обсягом, системою викладу (книги діляться на розділи, розділи - на підроз¬діли, підрозділи - на глави, деякі розділи поділені на параграфи), низкою конкретних рішень.
Тенденція до забезпечення прав особистості знайшла, зокрема, відображення у виокремленні спеціальної книги (другої) "Особисті немайнові права фізичних осіб", де містяться норми, спрямовані на забезпечення природного і соціального існування фізичної особи.
Змінився підхід до регулювання речових прав. Останнім у су¬купності присвячена книга третя "Речове право", яка містить роз¬діл, що регулює загальні положення речового права, а також два спеціальних розділи: "Право власності" і "Володіння та інші речові права".
Розширене коло відносин, що регламентуються книгою четвер¬тою - "Право інтелектуальної власності" та книгою п'ятою - "Зо¬бов'язальне право".
Істотною новелою цього варіанту проекту ЦК стало включення до нього спеціальної книги "Сімейне право", що було відображен¬ням тенденції до регулювання відносин між фізичними особами єдиним цивільним кодексом.
Проект ЦК України від 25 серпня 1996 р., прийнятий Верхов¬ною Радою України 2002 р., зберігаючи наведену више структуру, містив норми, що відображали положення Конституції, детальніше регламентували низку відносин.
Порівняно з цим варіантом проекту ЦК найпомітнішими зміна¬ми у структурі і змісті кодексу, підписаного Президентом України стали: вилучення книг "Сімейне право" та "Міжнародне приватне право", перейменування книги третьої (вона тепер називається "Право власності та інші речові права", що відбиває певні зміни концепції регулювання цих прав), зміна низки концептуальних по¬ложень книги першої щодо предмета цивільно-правового регулю¬вання та його обсягу тощо.
Окремо про новели ЦК України йтиметься при викладі відпо¬відних положень в інших розділах цього підручника.
Новости загрузка новостей...