| Назва: | Оподаткування доходів фізичних осіб в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 161,5 KB |
| Скачувань: | 179 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38
На сьогоднішній час фіксований сільскогосподатрський податок сплачується виключно в грошовій формі. Однак до недавнього часу сільскогосподарські товаровиробники мали право вибору форми його виплати: або грошима, або у вигляді поставок сільскогосподарської продукції заготівельним чи переробним підприємствам, з якими районна адміністрація укладала договір. Кількість продукції, яка поставляється за рахунок фіксованого сільскогосподарського податку, визначалась виходячи з нарахованої до виплати у звітньому періоді суми такого податку та договірної ціни (але не нижче біржевої вартості за вирахуванням витрат, пов’язаних з прийманням продукції) на продукцію. Платники фіксованого податку пераховують кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України і районах за місцерозташуванням земельної ділянки. Відділення державного казначейства наступного дня після надходження коштів розмежовують та перераховують суми податку у відповідні бюджети і державні цільові фонди та повідомляють податковий орган про суми податку та іх розміщення.
Як бачимо, для сільскогосподарський товаровиробників у період структурних змін в економіці та соціальному житті країни сплата фіксованого податку має цілий ряд переваг, серед яких зменшення кількості сплачуваних податків та зборів, істотне полегшення ведення обліку та звітності, яке не потребує спеціальних знань в області оподаткування.
1.2.4. Податок на промисел.
Правові засади справляння податку на промисел регулюються Декретом Кабінету Міністрів України "Про податок на промисел" [21].
Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів. Об’єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до державної податкової інспекції по району (місту) за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товарів [54]. Не декларується та не оподатковується продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва, а також продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалізуються один раз протягом року.
Ставка податку на промисел встановлюється в розмірі 10% указаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної плати. У разі збільшення терміну продажу товарів до семи календарних днів ставка податку подвоюється. Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку. Сума податку за невикористаним патентом поверненню не підлягає. Мінімальний термін дії одноразового патенту — 3, максимальний — 7 календарних днів. Форма патенту встановлюється Головною державною податковою інспекцією України. Податок на промисел зараховується до місцевих бюджетів за місцем придбання одноразового патенту.Автор звертає вашу увагу, що оскільки здійснення торговельної діяльності з придбанням одноразового патенту не передбачає систематичної підприємницької діяльності, законодавство не містить обов'язку вести облік доходів та видатків платника податку. Водночас, обов'язковою умовою здійснення зазначеної діяльності є продаж товарів виключно на території ринків.
Як підсумок, зазначимо, що податкове законодавство не стоїть на місці. Воно постійно розвивається, вдосконалюється. Приймаються нові закони, обговорюється проект Податкового кодексу. Існуюче ж законодавство з питань оподаткування фізичних осіб пропонує нам дві системи оподаткування. Це традиційна (загальна) і спрощена. У цій главі ми досить детально розглядали спрощену систему оподаткування. Про традиційну систему мова піде у наступній.
Як бачимо, для сільскогосподарський товаровиробників у період структурних змін в економіці та соціальному житті країни сплата фіксованого податку має цілий ряд переваг, серед яких зменшення кількості сплачуваних податків та зборів, істотне полегшення ведення обліку та звітності, яке не потребує спеціальних знань в області оподаткування.
1.2.4. Податок на промисел.
Правові засади справляння податку на промисел регулюються Декретом Кабінету Міністрів України "Про податок на промисел" [21].
Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів. Об’єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до державної податкової інспекції по району (місту) за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товарів [54]. Не декларується та не оподатковується продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва, а також продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалізуються один раз протягом року.
Ставка податку на промисел встановлюється в розмірі 10% указаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної плати. У разі збільшення терміну продажу товарів до семи календарних днів ставка податку подвоюється. Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку. Сума податку за невикористаним патентом поверненню не підлягає. Мінімальний термін дії одноразового патенту — 3, максимальний — 7 календарних днів. Форма патенту встановлюється Головною державною податковою інспекцією України. Податок на промисел зараховується до місцевих бюджетів за місцем придбання одноразового патенту.Автор звертає вашу увагу, що оскільки здійснення торговельної діяльності з придбанням одноразового патенту не передбачає систематичної підприємницької діяльності, законодавство не містить обов'язку вести облік доходів та видатків платника податку. Водночас, обов'язковою умовою здійснення зазначеної діяльності є продаж товарів виключно на території ринків.
Як підсумок, зазначимо, що податкове законодавство не стоїть на місці. Воно постійно розвивається, вдосконалюється. Приймаються нові закони, обговорюється проект Податкового кодексу. Існуюче ж законодавство з питань оподаткування фізичних осіб пропонує нам дві системи оподаткування. Це традиційна (загальна) і спрощена. У цій главі ми досить детально розглядали спрощену систему оподаткування. Про традиційну систему мова піде у наступній.
Новости загрузка новостей...