1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38

6) доходів від надання в оренду (лізинг): нерухомості, розташованої на території України; рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здійснюється на території України, незалежно від того, чи є орендодавець резидентом чи нерезидентом;

7) доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України;

8) доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об’єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України;

9) доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України;

10) доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків;

11) доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України;

12) інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Іноземний дохід — дохід, відмінний від доходу з джерелом його походження з території України.

Таким чином, до фундаменту оподаткування фізичних осіб на Україні покладено два основних принципа:

1) принцип рівності у податковій сфері іноземних осіб, осіб без громадянства і громадян держави, на території якої вони отримують прибутки.

2) право держави, громадяни якої отримують прибутки за її межами, оподатковувати ці прибутки, тому що отримані від оподаткування кошти повинні йти на на розвиток виробництва даної території.

2.3.Об’єкти оподаткування

Об’єкт оподаткування тісно пов'язаний з категорією платника податку, тому що обов’язок плати податку виникає у платника при наявності у нього об’єкта оподаткування. Існує ряд загальних положень для визначення об’єкта оподаткування при нарахуванні та виплаті податку на прибутки фізичної особи. До них відносяться:

доходи - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. До доходів платника податку також включається звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право тієї особи продати майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.

додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його роботодавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником.

Так як в Україні платники податку поділені на дві групи, то відповідно для кожної з зазначених груп ми можемо виділити свої об’єкти оподаткування. В даному випадку існують певні відмінності в об’єкті оподаткування резидентів і нерезидентів. Автор хоче зазначити, що в той час, коли об’єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід – об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний дохід з джерелом його походження з України. Дохід з джерелом його походження з України — будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України. Наступна відмінність стосується річного доходу: об”єктом оподаткування резидента є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітнього року, а нерезидента – загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України. Є у резидентів і нерезидентів і спільна риса об’єктів оподаткування – у обох оподатковуються доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевомо оподаткуванню при їх виплаті. Але на резидента покладається ще один об’єкт оподаткування, якого немає у нерезидентів – це іноземні доходи. Іноземний дохід — дохід, відмінний від доходу з джерелом його походження з території України

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38