| Назва: | Оподаткування доходів фізичних осіб в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 161,5 KB |
| Скачувань: | 179 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету закріплений у ст. 8 Закону Укарїни «Про податок з доходів фізичних осіб»[12]. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом здійснюється останнім шляхом утримання податку від суми такого доходу платника при виплаті оподатковуваного доходу на основі єдиного платіжного документу. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. У тому разі, якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати. У тому випадку, коли окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Сума податку нараховується двічі: на протязі року – у джерела виплат; по підсумкам року – податковою службою за місцем проживання платника. Особливістю щомісячних розрахунків є те, що з оподаткованого податку не виключають передбачених законодавством пільг, і на протязі 30 днів після виплати підприємства зобов’язані відправити до податкової інспекції за місцем проживання кожного платника відомості про суму доходу і утриманого податку. Податок який утримується з доходу резидентів, підлягає зарахуванню в бюджет, відповідно до ст.65 Бюджетного кодексу. Податок, що утримується з доходів нерезидентів, зараховується в бюджет територіальної громади за місцем утримання такого податку. Юридична особа одночасно з наданням документів на отримання коштів для виплати податків платника сплачує чи перераховує суми утриманого податку на відповідні рахунки територіальних управлінь Державного казначейства України. Останні розподіляють ці кошти у відповідності з нормами ст. 65 Бюджетного кодексу України. Особою, що є відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку на доходи у вигляді заробітної плати, є роботодавець, що сплачує доходи платнику. При виплаті інших доходів відповідальним за нарахування, утримання та сплату податку є:
податковий агент – при оподаткуванні доходів з джерел їх походження в Україні;
платник податку – при виплаті іноземних доходів і виплаті доходів платнику фізичними особами.
У випадку внесення надлишкових платежів, повернення надлишку проводиться банківськими установами по представленню відповідних фінансових органів в порядку, встановленому діючим законодавством по касовому виконанню Державного бюджету України. Фізичним особам (підприємцям) повернення надлишково внесених платежів проводиться на основі платіжного доручення або чека фінансового органа, громадянам – чеком чи перерахуванням на їх особисті рахунки у відділенні Ощадбанку України на основі платіжного доручення фінансового органу. Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку може бути:
1. зарахована на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку,
2. надіслана переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Повернення суми переплаченого податку (у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит) здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок доходів бюджету, у який зараховується такий податок.
2.6. Пільгове оподаткування фізичних осіб
Особливістю законодавчого регулювання пільг Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» є їх розповсюдженість по багатьом статтям закону. Слід відмітити, що одна з провідних змін у механізмі оподаткування доходів фізичних осіб – це скасування з 1 січня 2004 року неоподаткованого мінімуму доходів громадян і запровадження податкової соціальної пільги. Виділяється група осіб, що не є платниками податку – це нерезиденти, що мають дипломатичні привілеї, імунітет і отримують доходи безпосередньо від здійснення ними дипломатичної чи прирівняної до неї діяльності з джерелом їх походження на території України.
Подібно виділені доходи, що не включаються у склад загального місячного чи річного оподаткованого доходу. Законом закріплені і деякі пільги щодо ставки податку. Платник податку має право на зменшення суми місячного оподатковуваного доходу, у разі:
1. отримання доходу з джерел походження в Україні;
2. отримання доходу від одного роботодавця;
3. отримання доходу у вигляді заробітної плати.
Сума податку нараховується двічі: на протязі року – у джерела виплат; по підсумкам року – податковою службою за місцем проживання платника. Особливістю щомісячних розрахунків є те, що з оподаткованого податку не виключають передбачених законодавством пільг, і на протязі 30 днів після виплати підприємства зобов’язані відправити до податкової інспекції за місцем проживання кожного платника відомості про суму доходу і утриманого податку. Податок який утримується з доходу резидентів, підлягає зарахуванню в бюджет, відповідно до ст.65 Бюджетного кодексу. Податок, що утримується з доходів нерезидентів, зараховується в бюджет територіальної громади за місцем утримання такого податку. Юридична особа одночасно з наданням документів на отримання коштів для виплати податків платника сплачує чи перераховує суми утриманого податку на відповідні рахунки територіальних управлінь Державного казначейства України. Останні розподіляють ці кошти у відповідності з нормами ст. 65 Бюджетного кодексу України. Особою, що є відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку на доходи у вигляді заробітної плати, є роботодавець, що сплачує доходи платнику. При виплаті інших доходів відповідальним за нарахування, утримання та сплату податку є:
податковий агент – при оподаткуванні доходів з джерел їх походження в Україні;
платник податку – при виплаті іноземних доходів і виплаті доходів платнику фізичними особами.
У випадку внесення надлишкових платежів, повернення надлишку проводиться банківськими установами по представленню відповідних фінансових органів в порядку, встановленому діючим законодавством по касовому виконанню Державного бюджету України. Фізичним особам (підприємцям) повернення надлишково внесених платежів проводиться на основі платіжного доручення або чека фінансового органа, громадянам – чеком чи перерахуванням на їх особисті рахунки у відділенні Ощадбанку України на основі платіжного доручення фінансового органу. Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку може бути:
1. зарахована на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку,
2. надіслана переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Повернення суми переплаченого податку (у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит) здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок доходів бюджету, у який зараховується такий податок.
2.6. Пільгове оподаткування фізичних осіб
Особливістю законодавчого регулювання пільг Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» є їх розповсюдженість по багатьом статтям закону. Слід відмітити, що одна з провідних змін у механізмі оподаткування доходів фізичних осіб – це скасування з 1 січня 2004 року неоподаткованого мінімуму доходів громадян і запровадження податкової соціальної пільги. Виділяється група осіб, що не є платниками податку – це нерезиденти, що мають дипломатичні привілеї, імунітет і отримують доходи безпосередньо від здійснення ними дипломатичної чи прирівняної до неї діяльності з джерелом їх походження на території України.
Подібно виділені доходи, що не включаються у склад загального місячного чи річного оподаткованого доходу. Законом закріплені і деякі пільги щодо ставки податку. Платник податку має право на зменшення суми місячного оподатковуваного доходу, у разі:
1. отримання доходу з джерел походження в Україні;
2. отримання доходу від одного роботодавця;
3. отримання доходу у вигляді заробітної плати.
Новости загрузка новостей...