| Назва: | Оподаткування доходів фізичних осіб в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 161,5 KB |
| Скачувань: | 179 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38
26. сума, одержувана платником податку за здавання ним крові, грудного жіночого молока, інших видів донорства, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;
27. вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) відповідно до закону;
28. сума, одержувана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних або кольорових металів.
29. сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримувана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя або недержавне пенсійне забезпечення, при виконанні таких умов:
а) при страхуванні життя або здоров’я платника податку факт нанесення шкоди страхувальнику має бути належним чином підтверджений.
б) при страхуванні майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, розраховану за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових внесків (премій), та має бути спрямована на ремонт, відновлення застрахованої власності або її заміщення.
в) при страхуванні цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачу (бенефіціару), яка оцінюється за звичайними цінами на дату такої страхової виплати;
30. сума страхової виплати, страхового відшкодування, викупна сума або їх частина, отримувана платником податку за договором довгострокового страхування життя, сума пенсійної виплати з системи недержавного пенсійного забезпечення, сума виплат за договором пенсійного вкладу;
31. інші доходи, які відповідно до законодавста не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу з інших підстав.
2.6.2 Податкова соціальна пільга.
Надання податкової соціальної пільги передбачено ст. 6 Закону України “Про податок з доходів з фізичних осіб”[12] і запроваджено в Україні з 2004 року як один з видів пільг з оподаткування доходів фізичних осіб.
О.В. Олійник зазначає, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі з розрахунку на місяць, установленій законом на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень - для будь-якого платника податку.
У 2006 році у зв’язку із встановленням на 2006 рік прожиткового мінімум на працездатну особу на рівні 483 грн., розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 680 грн. (483 грн. х 1,4). Виняток із цього правила щодо розміру заробітної плати становлять особи, які перелічені у пп. “а”-“в” п. 6.1.2 п.6.1 ст.6 Закону[12], а саме, самотні матері або самотні батьки (опікуни, піклувальники), платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років, якій ще не надана група інвалідності, або дитину-інваліда І або II групи, а також платник податку, що має трьох чи більше дітей віком до 18 років. Один із батьків – платників податку, віднесених до зазначених пільгових категорій, має право на одержання податкової соціальної пільги по місячній заробітній платі, розмір якої визначається в залежності від кількості дітей щодо яких надається пільга ( у 2006 році – 680 грн. х кількість дітей). Стосовно другого з батьків питання надання податкової соціальної пільги розглядається на загальних підставах.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до заробітної плати платника податку, нарахованої у місяці, у якому працедавцем одержано заяву платника податку про застосування пільги, та припиняється її застосовування з місяця, в якому платник звільнився. Надання заяви на одержання податкової соціальної пільги у 2006 році є обов’язковим для знову прийнятих на роботу у цьому році та для осіб, у яких в цьому році виникло право на підвищений розмір податкової соціальної пільги. Крім того, для отримання податкової соціальної пільги у підвищеному розмірі платник податку зобов’язаний пред’явити до бухгалтерії працедавця відповідні документи, що підтверджують його право на цю пільгу. Щорічне поновлення вже поданих протягом дії Закону ( з 1 січня 2004 р.) заяв не потрібно. Тобто працівникам, які працювали на підприємстві до 2006 року і продовжують працювати у цьому році, 100% податкова соціальна пільга надається автоматично. Підвищена пільга також продовжує надаватися у цьому році, якщо раніше була подана відповідна заява щодо її застосування.
27. вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) відповідно до закону;
28. сума, одержувана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних або кольорових металів.
29. сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримувана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя або недержавне пенсійне забезпечення, при виконанні таких умов:
а) при страхуванні життя або здоров’я платника податку факт нанесення шкоди страхувальнику має бути належним чином підтверджений.
б) при страхуванні майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, розраховану за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових внесків (премій), та має бути спрямована на ремонт, відновлення застрахованої власності або її заміщення.
в) при страхуванні цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачу (бенефіціару), яка оцінюється за звичайними цінами на дату такої страхової виплати;
30. сума страхової виплати, страхового відшкодування, викупна сума або їх частина, отримувана платником податку за договором довгострокового страхування життя, сума пенсійної виплати з системи недержавного пенсійного забезпечення, сума виплат за договором пенсійного вкладу;
31. інші доходи, які відповідно до законодавста не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу з інших підстав.
2.6.2 Податкова соціальна пільга.
Надання податкової соціальної пільги передбачено ст. 6 Закону України “Про податок з доходів з фізичних осіб”[12] і запроваджено в Україні з 2004 року як один з видів пільг з оподаткування доходів фізичних осіб.
О.В. Олійник зазначає, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі з розрахунку на місяць, установленій законом на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень - для будь-якого платника податку.
У 2006 році у зв’язку із встановленням на 2006 рік прожиткового мінімум на працездатну особу на рівні 483 грн., розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 680 грн. (483 грн. х 1,4). Виняток із цього правила щодо розміру заробітної плати становлять особи, які перелічені у пп. “а”-“в” п. 6.1.2 п.6.1 ст.6 Закону[12], а саме, самотні матері або самотні батьки (опікуни, піклувальники), платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років, якій ще не надана група інвалідності, або дитину-інваліда І або II групи, а також платник податку, що має трьох чи більше дітей віком до 18 років. Один із батьків – платників податку, віднесених до зазначених пільгових категорій, має право на одержання податкової соціальної пільги по місячній заробітній платі, розмір якої визначається в залежності від кількості дітей щодо яких надається пільга ( у 2006 році – 680 грн. х кількість дітей). Стосовно другого з батьків питання надання податкової соціальної пільги розглядається на загальних підставах.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до заробітної плати платника податку, нарахованої у місяці, у якому працедавцем одержано заяву платника податку про застосування пільги, та припиняється її застосовування з місяця, в якому платник звільнився. Надання заяви на одержання податкової соціальної пільги у 2006 році є обов’язковим для знову прийнятих на роботу у цьому році та для осіб, у яких в цьому році виникло право на підвищений розмір податкової соціальної пільги. Крім того, для отримання податкової соціальної пільги у підвищеному розмірі платник податку зобов’язаний пред’явити до бухгалтерії працедавця відповідні документи, що підтверджують його право на цю пільгу. Щорічне поновлення вже поданих протягом дії Закону ( з 1 січня 2004 р.) заяв не потрібно. Тобто працівникам, які працювали на підприємстві до 2006 року і продовжують працювати у цьому році, 100% податкова соціальна пільга надається автоматично. Підвищена пільга також продовжує надаватися у цьому році, якщо раніше була подана відповідна заява щодо її застосування.
Новости загрузка новостей...