| Назва: | Оподаткування доходів фізичних осіб в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 161,5 KB |
| Скачувань: | 179 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38
ФП - фактична загальна площа житла, яке будується (придбається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.
Якщо цей коефіцієнт є більше одиниці, то до складу податкового кредиту включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
Сума фактично сплачених відсотків за іпотечним кредитом повинна бути документально підтверджена платником податку наявністю договору про іпотечний кредит та платіжних документів, які свідчать про перерахування ним коштів у рахунок погашення такого кредиту протягом звітного податкового року (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів).
Податковий кредит надається не частіше одного разу на 10 років, починаючи з року, в якому об’єкт іпотеки придбався чи починав будуватися.[12],[30]
(2) Сума благодійних внесків законодавством обмежується розміром, що перевищує 2%, але не більше 5% від суми його загального оподаткованого доходу звітного податкового року.
(3) Плата за освіту не повинна перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року (365 гривень) помноженої на 1,4 і округленої до найближчих 10 гривень, помноженої на кількість місяців (повних та неповних) навчання на протязі такого звітного податкового року, що складає 365 * 9 місяців * 1,4 = 4590 гривень на рік.
(4) В законодавстві не пояснено, як повинні документально підтверджуватия медичні витрати. Встановлен перелік витрат на лікування, які не можуть бути віднесні до скалду податкового кредиту (ті ж стоматологічні витрати) і виключені із загального правила, що наводять на думку, що окрім договорів, чеків і т.п. для підтвердження права на податковий кредит будуть необхідні і додаткові документи (медицинські довідки), що підтверджують необхідність проведення того чи іншого лікування. Крім того, дана норма вступає в дію з початку податкового року, наступного за роком, в якому вступить в силу закон про загальообов”язкове медичне страхування. Тобто, зараз ця норма не працює.
(5) страхові суми не повинні перевищувати (в розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітнього податкового року, на протязі який діяв договір страхування):
а) при страхування платника податку – суму, яка не перевищує суми мінімуму помноженої на 1,4 і округленої до найближчих 10 гривень;
б) при страхування члена родини платника податку першого ступеню споріднення – 50% від суми, визначеної в пункті «а», в розрахунку на кожного застрахованого члена сім»ї.
Якщо платник податку або члени його родини застраховані їх роботодавцем, то гранична сума , вказана вище, зменшується для відповідного застрахованої особи на суму страхових внесків, сплачених його роботодавцем на протязі такого звітного податкового року.
Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентам, що має індивідуальний ідентифікаційний код. Загальна суми нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподаткованого доходу платника податку, яку він отримав на протязі звітного року у формі заробітної плати. У разі, якщо платник податку на використовував право на нарахування податкового кредиту по підсумкам звітного податкового року, то на наступні податкові роки таке право не переноситься.
Як підсумок, треба зазначити, що традиційна система оподаткування регламентується прийнятим 22 травня 2003 року Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», який містить багато нововведень, що мають торкнутися кожного громадянина. Запропонована у Законі система стягнення податку з доходів фізичних осіб, значно відрізняється вiд колишньої системи оподаткування. А саме: введено єдину фіксовану ставку податку 13%; застосування податкового кредиту; податкові соцiальнi пільги; новий порядок перераховування податку до бюджету .
Зниження розміру ставок оподаткування доходів фізичних осіб може значно знизити рівень надходжень прибуткового податку до бюджету тому, в законі було приділено значну увагу розгляду питань розширення бази оподаткування, а саме:
1. Оподатковуванню будуть підлягати дивіденди, роялті, відсотки по депозитах, доходи від операцій з майном, доходи у вигляді оренди i т.д.
2. Пом'якшуючим фактором буде i те, що відповідно до Закону коло виплат, таких як дивіденди, відсотки, роялті, доходи від оренди майна будуть обкладатися прибутковим податком у джерела виплати остаточно i не включатимуться до загального оподатковуваного доходу. З цього виходить, що по таких виплатах не надаються соцiальнi пільги, передбачені цим Законом, що також повинно розширити базу оподатковування i, як наслідок, збільшити надходження до бюджету.
3. Соцiальнi пільги будуть надаватися не всім платникам податку, а лише при певному розмірі місячного оподатковуваного доходу (510грн.).
Якщо цей коефіцієнт є більше одиниці, то до складу податкового кредиту включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
Сума фактично сплачених відсотків за іпотечним кредитом повинна бути документально підтверджена платником податку наявністю договору про іпотечний кредит та платіжних документів, які свідчать про перерахування ним коштів у рахунок погашення такого кредиту протягом звітного податкового року (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів).
Податковий кредит надається не частіше одного разу на 10 років, починаючи з року, в якому об’єкт іпотеки придбався чи починав будуватися.[12],[30]
(2) Сума благодійних внесків законодавством обмежується розміром, що перевищує 2%, але не більше 5% від суми його загального оподаткованого доходу звітного податкового року.
(3) Плата за освіту не повинна перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року (365 гривень) помноженої на 1,4 і округленої до найближчих 10 гривень, помноженої на кількість місяців (повних та неповних) навчання на протязі такого звітного податкового року, що складає 365 * 9 місяців * 1,4 = 4590 гривень на рік.
(4) В законодавстві не пояснено, як повинні документально підтверджуватия медичні витрати. Встановлен перелік витрат на лікування, які не можуть бути віднесні до скалду податкового кредиту (ті ж стоматологічні витрати) і виключені із загального правила, що наводять на думку, що окрім договорів, чеків і т.п. для підтвердження права на податковий кредит будуть необхідні і додаткові документи (медицинські довідки), що підтверджують необхідність проведення того чи іншого лікування. Крім того, дана норма вступає в дію з початку податкового року, наступного за роком, в якому вступить в силу закон про загальообов”язкове медичне страхування. Тобто, зараз ця норма не працює.
(5) страхові суми не повинні перевищувати (в розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітнього податкового року, на протязі який діяв договір страхування):
а) при страхування платника податку – суму, яка не перевищує суми мінімуму помноженої на 1,4 і округленої до найближчих 10 гривень;
б) при страхування члена родини платника податку першого ступеню споріднення – 50% від суми, визначеної в пункті «а», в розрахунку на кожного застрахованого члена сім»ї.
Якщо платник податку або члени його родини застраховані їх роботодавцем, то гранична сума , вказана вище, зменшується для відповідного застрахованої особи на суму страхових внесків, сплачених його роботодавцем на протязі такого звітного податкового року.
Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентам, що має індивідуальний ідентифікаційний код. Загальна суми нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподаткованого доходу платника податку, яку він отримав на протязі звітного року у формі заробітної плати. У разі, якщо платник податку на використовував право на нарахування податкового кредиту по підсумкам звітного податкового року, то на наступні податкові роки таке право не переноситься.
Як підсумок, треба зазначити, що традиційна система оподаткування регламентується прийнятим 22 травня 2003 року Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», який містить багато нововведень, що мають торкнутися кожного громадянина. Запропонована у Законі система стягнення податку з доходів фізичних осіб, значно відрізняється вiд колишньої системи оподаткування. А саме: введено єдину фіксовану ставку податку 13%; застосування податкового кредиту; податкові соцiальнi пільги; новий порядок перераховування податку до бюджету .
Зниження розміру ставок оподаткування доходів фізичних осіб може значно знизити рівень надходжень прибуткового податку до бюджету тому, в законі було приділено значну увагу розгляду питань розширення бази оподаткування, а саме:
1. Оподатковуванню будуть підлягати дивіденди, роялті, відсотки по депозитах, доходи від операцій з майном, доходи у вигляді оренди i т.д.
2. Пом'якшуючим фактором буде i те, що відповідно до Закону коло виплат, таких як дивіденди, відсотки, роялті, доходи від оренди майна будуть обкладатися прибутковим податком у джерела виплати остаточно i не включатимуться до загального оподатковуваного доходу. З цього виходить, що по таких виплатах не надаються соцiальнi пільги, передбачені цим Законом, що також повинно розширити базу оподатковування i, як наслідок, збільшити надходження до бюджету.
3. Соцiальнi пільги будуть надаватися не всім платникам податку, а лише при певному розмірі місячного оподатковуваного доходу (510грн.).
Новости загрузка новостей...