1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Державні органи, які уповноважені застосовувати зазначені заходи реагування:

- Кабінет Міністрів України;

- органи Мінекоресурсів України та інші спеціально уповноважені органи;

- органи місцевої державної виконавчої влади;

- органи місцевого самоврядування;

- органи суду за позовом прокуратури в разі систематичних правопорушень.

3.3. Дисциплінарна відповідальність у екологічній сфері

Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення (проступки)- це вид юридичної відповідальності, що застосовується до винних за протиправні дії осіб, які порушують екологічні вимоги під час виконання своїх посадових обов'язків та інші вимоги дисципліни праці, пов 'язані з використанням природних ресурсів, охороною навколишнього середовища, забезпеченням екологічної безпеки.

Підставами для відповідальності в галузі екології є дисциплінарні проступки в галузі:

- використання природних ресурсів;

- охорони навколишнього середовища (довкілля);

- забезпечення екологічної безпеки.

Умови настання дисциплінарної відповідальності в екологічній сфері:

- протиправність;

- наявність вини правопорушника;

- професійна правосуб'єктність в екологічній сфері;

- невиконання чи неналежне виконання екологічних вимог, які становлять коло службових професійних обов'язків правопорушника.

Види дисциплінарних стягнень, передбачені Кодексом України про працю (ст. 147):

- догана;

- звільнення з посади.

3.4. Матеріальна відповідальність за шкоду, завдану екологічними правопорушеннями

Матеріальна (майнова або цивільно-правова) відповідальність за екологічні правопорушення (делікти) - це вид юридичної відповідальності, яка передбачає виконання фізичними і юридичними особами обов 'язку щодо компенсації шкоди, заподіяної власникам чи користувачам природних ресурсів порушенням екологічного законодавства або екологічних та інших прав громадян.

Підстави майнової відповідальності - це наявність реальної шкоди.

Умови, за яких настає майнова відповідальність:

- протиправність;

- причинний зв'язок між заподіяною шкодою і протиправною дією;

- наявність вини осіб, які завдають шкоди;

- підвищений екологічний ризик і небезпечна діяльність.

Види майнової відповідальності залежно від об'єкта правопорушення за:

- земельні правопорушення;

- надрові (гірничі) правопорушення;

- водні правопорушення;

- лісопорушення;

- фауністичні правопорушення;

- порушення законодавства про атмосферне повітря;

- порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- порушення законодавства про природно-заповідний фонд;

- порушення вимог і нормативів екологічної безпеки;

- порушення законодавства про санітарно-епідемічне благополуччя населення;

- порушення вимог радіаційної ядерної безпеки;

- порушення екологічних прав громадян.

Способи (методи) обчислення шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями, які передбачаються екологічним законодавством:

- нормативний - визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища на підставі затверджених нормативів;

- таксовий - застосування такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення правил природокористування;

- розрахунковий - обчислення збитків, заподіяних природним ресурсам і народному господарству порушенням правил на підставі методик та інших розрахунків.

Одним із нормативно-правових актів, на підставі якого здійснюється визначення збитків у екологічній сфері, є «Порядок визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. Він визначає єдині на території України правила встановлення плати за викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва, а також стягнення відповідних платежів з підприємств, установ і організацій.

Плата за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється за:

- викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що провадяться підприємствами через систему комунальної каналізації;

- розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Платежі за викиди й скиди забруднюючих речовин і розм іщення відходів у навколишньому природному середовищі стягуються з підприємств незалежно від форм власності й відомчої належності. Стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11