| Назва: | Відносини у трудовому праві |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 44,48 KB |
| Скачувань: | 83 |
В основі життя людей завжди лежать потреби матеріально¬го характеру. З метою досягнення того чи іншого результату люди вступають у відносини між собою. Де створює в суспільстві різноманітні соціально-економічні відносини — майнові, осо¬бисті немайнові, адміністративні, трудові, шлюбно-сімейні, фінансові та ін.
До предмета права входить не вся система суспільних відно¬син. Оскільки право пов'язане з волею, то до предмета права входять лише ті суспільні відносини, що носять вольовий ха¬рактер. Цей характер предмета права обумовлений тим, що природа, взята поза зв'язком з людиною, не може самостійно стати предметом уваги законодавця.
Характерною особливістю права є те, що воно відображає тільки сучасні суспільні відносини. Не може регулюватись ми¬нуле, бо воно є незворотним. Те ж саме можна сказати й про майбутнє. Його можна передбачити, уявити, але не урегулювати.
Реалізуючи конституційне право на працю, громадяни Ук¬раїни мають можливість вступати в різні суспільні відносини щодо застосування своєї здатності до праці. Обгрунтованість такої системи правового регулювання різними галузями права відносин по участі в праці була в свій час піддана сумніву дея¬кими вченими, які висловились за розширення предмета тру¬дового права шляхом включення до нього відносин по участі в праці колгоспників. Була зроблена пропозиція про віднесення до предмета трудового права всіх правовідносин, основним змістом яких є суспільні відносини по праці.
Багато представників науки трудового права підтримували концепцію «вузької сфери» дії трудового права, стверджували, що ця галузь права регулює працю лише робітників та служ¬бовців. Праця в колгоспі є невід'ємною і при цьому важливою частиною правовідносин по членству в колгоспі. Ця точка зору пізніше підкріплювалась посиланням на Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю, в ст. 1 яких вказу¬валось на те, що трудове право регулює трудові відносини «всіх робітників і службовців», а ст. З закріплювала положення, що праця членів колгоспів регулюється статутами колгоспів, прийнятими на основі і відповідно до Примірного статуту колгоспів, а також законодавством Союзу РСР і союзних республік, що відноситься до колгоспів.
Громадянам надається реальна можливість займатися пра¬цею в різних формах: робота на державних підприємствах, в ус¬тановах, організаціях; робота в кооперативних промислових і сільськогосподарських підприємствах; індивідуальна трудова діяльність; робота на підставі цивільно-правових договорів тощо.
Поєднання з працею є такою загальною особливістю більшості відносин, що не дає ще можливості визначити межі впливу норм трудового права на суспільні відносини по засто¬суванню праці. Ще в 50-х роках А.Пашерстник [1]відзначав, що трудове право регулює відносини по застосуванню праці гро¬мадян незалежно від форм власності, з якою вона пов'язана, і галузі господарського управління або соціально-культурного будівництва, в якій вона застосовується.
У застосуванні праці при кооперативних формах власності, в тому числі й в колгоспах, є певні особливості, які знайшли своє відображення в окремих законодавчих актах, що можуть і не відноситись до галузі трудового права. Так виникло колгос¬пне право, яке поряд з управлінськими відносинами охоплю¬вало регулювання відносин по застосуванню праці тільки в кол¬госпах, але не в інших кооперативних організаціях і навіть не в міжколгоспних організаціях, хоч працівник залишався членом колгоспу, що входив в міжколгоспну організацію.
З уведенням терміна «сільськогосподарське право» для ре¬гулювання праці в сільськогосподарському виробництві до ре¬гулювання цієї галузі штучно стали відносити працю не тільки колгоспників, а й інших працівників сільськогосподарського виробництва, наприклад державних сільськогосподарських підприємств, хоч праця в цих господарствах створює саме тру¬дові відносини робітників І службовців.
Праця громадян в державних сільськогосподарських під¬приємствах регулюється трудовим правом. Статутом колгоспу, як і статутами інших кооперативних організацій, можуть вста¬новлюватись в межах, визначених законом, особливості регу¬лювання трудових відносин працюючих. Але це зовсім не озна¬чає, що ці особливості в правовому регулюванні створюють окрему галузь права: Колгоспне або сільськогосподарське.
Тому в усіх випадках застосування правових норм до працюючих, в разі відсутності особливостей передбачених статутами чи положеннями, що затверджуються у встановлених законом випадках і межах, повинні застосовуватись норми трудового за¬конодавства.
До предмета права входить не вся система суспільних відно¬син. Оскільки право пов'язане з волею, то до предмета права входять лише ті суспільні відносини, що носять вольовий ха¬рактер. Цей характер предмета права обумовлений тим, що природа, взята поза зв'язком з людиною, не може самостійно стати предметом уваги законодавця.
Характерною особливістю права є те, що воно відображає тільки сучасні суспільні відносини. Не може регулюватись ми¬нуле, бо воно є незворотним. Те ж саме можна сказати й про майбутнє. Його можна передбачити, уявити, але не урегулювати.
Реалізуючи конституційне право на працю, громадяни Ук¬раїни мають можливість вступати в різні суспільні відносини щодо застосування своєї здатності до праці. Обгрунтованість такої системи правового регулювання різними галузями права відносин по участі в праці була в свій час піддана сумніву дея¬кими вченими, які висловились за розширення предмета тру¬дового права шляхом включення до нього відносин по участі в праці колгоспників. Була зроблена пропозиція про віднесення до предмета трудового права всіх правовідносин, основним змістом яких є суспільні відносини по праці.
Багато представників науки трудового права підтримували концепцію «вузької сфери» дії трудового права, стверджували, що ця галузь права регулює працю лише робітників та служ¬бовців. Праця в колгоспі є невід'ємною і при цьому важливою частиною правовідносин по членству в колгоспі. Ця точка зору пізніше підкріплювалась посиланням на Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю, в ст. 1 яких вказу¬валось на те, що трудове право регулює трудові відносини «всіх робітників і службовців», а ст. З закріплювала положення, що праця членів колгоспів регулюється статутами колгоспів, прийнятими на основі і відповідно до Примірного статуту колгоспів, а також законодавством Союзу РСР і союзних республік, що відноситься до колгоспів.
Громадянам надається реальна можливість займатися пра¬цею в різних формах: робота на державних підприємствах, в ус¬тановах, організаціях; робота в кооперативних промислових і сільськогосподарських підприємствах; індивідуальна трудова діяльність; робота на підставі цивільно-правових договорів тощо.
Поєднання з працею є такою загальною особливістю більшості відносин, що не дає ще можливості визначити межі впливу норм трудового права на суспільні відносини по засто¬суванню праці. Ще в 50-х роках А.Пашерстник [1]відзначав, що трудове право регулює відносини по застосуванню праці гро¬мадян незалежно від форм власності, з якою вона пов'язана, і галузі господарського управління або соціально-культурного будівництва, в якій вона застосовується.
У застосуванні праці при кооперативних формах власності, в тому числі й в колгоспах, є певні особливості, які знайшли своє відображення в окремих законодавчих актах, що можуть і не відноситись до галузі трудового права. Так виникло колгос¬пне право, яке поряд з управлінськими відносинами охоплю¬вало регулювання відносин по застосуванню праці тільки в кол¬госпах, але не в інших кооперативних організаціях і навіть не в міжколгоспних організаціях, хоч працівник залишався членом колгоспу, що входив в міжколгоспну організацію.
З уведенням терміна «сільськогосподарське право» для ре¬гулювання праці в сільськогосподарському виробництві до ре¬гулювання цієї галузі штучно стали відносити працю не тільки колгоспників, а й інших працівників сільськогосподарського виробництва, наприклад державних сільськогосподарських підприємств, хоч праця в цих господарствах створює саме тру¬дові відносини робітників І службовців.
Праця громадян в державних сільськогосподарських під¬приємствах регулюється трудовим правом. Статутом колгоспу, як і статутами інших кооперативних організацій, можуть вста¬новлюватись в межах, визначених законом, особливості регу¬лювання трудових відносин працюючих. Але це зовсім не озна¬чає, що ці особливості в правовому регулюванні створюють окрему галузь права: Колгоспне або сільськогосподарське.
Тому в усіх випадках застосування правових норм до працюючих, в разі відсутності особливостей передбачених статутами чи положеннями, що затверджуються у встановлених законом випадках і межах, повинні застосовуватись норми трудового за¬конодавства.
Новости загрузка новостей...