| Назва: | Відносини у трудовому праві |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 44,48 KB |
| Скачувань: | 83 |
Встановлення відмінностей в правовому регулюванні праці робітників та службовців і колгоспників проводилось, на мою думку, в радянський період для посилення експлуатації кол¬госпного селянства, підтримання кріпосницької системи орга¬нізації праці. В умовах здобуття Україною незалежності немає потреби зберігати ці відмінності. Тому праця громадян, де б вона не застосовувалась, навіть на базі індивідуальної приват¬ної власності, повинна регулюватись єдиною галуззю — трудо¬вим правом, тим більш що Закон України «Про підприємства в Україні» не перешкоджає застосуванню норм трудового зако¬нодавства на всіх видах підприємств.
Таким чином, об'єктом регулювання трудового права с суспільні трудові відносини, змістом яких виступає праця. Будучи урегульованими нормами права, суспільні трудові відносини набувають форми правових відносин. Саме ці відносини ста¬новлять головну, найчисленнішу групу відносин, шо регулю¬ються трудовим правом.
Проте предмет трудового права не тотожний з трудовими відносинами. Трудове право реіулює й інші відносини, що без¬посередньо пов'язані з працею. В період переходу України до ринкових відносин значною мірою поширилися відносини по працевлаштуванню, які передують трудовим відносинам. Таке передування не є обов'язковим, оскільки трудові відносини можуть виникнути і з безпосереднього волевиявлення сторін про укладення трудового договору про працю як робітника, так і службовця.
В рамках трудових відносин працівник вступає у відносини з іншими працівниками, які працюють поряд. Створюються трудові колективи, трудящі об'єднуються в професійні спілки, що в інтересах працюючих вступають у відносини з власника¬ми підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами. Виникають колективні правові відносини, які є по¬хідними від трудових відносин. Такі відносини створюються за участю робітників і службовців в управлінні виробництвом, при встановленні умов прані, застосуванні цих умов і законодав¬ства про працю.
Виробництво матеріальних благ викликає виникнення відно¬син щодо їх розподілу. Такий розподіл, коли він здійснюється у формі заробітної плати, є елементом змісту трудових право¬відносин. Але відносини щодо розподілу існують і тоді, коли конкретний працівник через вік, хворобу чи інвалідність тим¬часово або постійно не може виконувати своїх обов'язків.
Працівник, тимчасово втративши працездатність, матері¬ально забезпечується за рахунок коштів державного соціально¬го страхування тільки за наявності трудових правовідносин, що при цьому не припиняються. Працівник лише замість заробіт¬ної плати забезпечується допомогою, розмір якої визначається в залежності від заробітку, який він одержував раніше.
На зміну трудовим правовідносинам постійно або на три¬валий строк приходять пенсійні правовідносини, які також ви¬никають залежно від трудової діяльності робітників і службовців.
Таким чином, поряд з трудовими в галузі суспільної орга¬нізації праці створюються відносини по працевлаштуванню, ко¬лективні правові відносини і відносини по соціальному страху¬ванню і пенсійному забезпеченню трудящих, які також відно¬сяться до предмета регулювання трудового права України. Всі ці відносини групуються навколо трудових відносин, які в даній системі є головними.
Звідси ми визначаємо, що предметом трудового права Украї¬ни є суспільні трудові відносини, які виникають із застосування робітниками і службовцями здатності до праці в суспільному ви¬робництві, відносини по працевлаштуванню, колективні правові відносини і відносини по матеріальному забезпеченню робітників та службовців в разі тимчасової або постійної втрати працездат¬ності.
Трудове право України встановлює порядок виникнення, зміни та припинення трудових відносин робітників і службовців, міру їх праці і міру винагороди за працю, правила внутрішньо¬го трудового розпорядку підприємств, установ і організацій, заохочення і дисциплінарні стягнення, правила охорони праці, порядок розгляду трудових спорів і укладення колективних до¬говорів.
Система правовідносин адекватна предмету права за умо¬ви, що право правильно відображає життя. Але це не означає, що предметом права є самі правовідносини, хоч би тому, що предмет права незалежний від правових норм, а правовідноси¬ни як фактичні відносини, урегульовані правом, проявляються лише внаслідок того, шо існує право.
Всі трудові відносини, що становлять предмет трудового права, утворюють складну систему, в якій виділяється систе¬ма індивідуальних відносин трудового найму і система ко¬лективних трудових відносин. Критерієм для виявлення всіх елементів в цій системі виступає структура трудової діяль¬ності, що склалася в суспільстві.
Таким чином, об'єктом регулювання трудового права с суспільні трудові відносини, змістом яких виступає праця. Будучи урегульованими нормами права, суспільні трудові відносини набувають форми правових відносин. Саме ці відносини ста¬новлять головну, найчисленнішу групу відносин, шо регулю¬ються трудовим правом.
Проте предмет трудового права не тотожний з трудовими відносинами. Трудове право реіулює й інші відносини, що без¬посередньо пов'язані з працею. В період переходу України до ринкових відносин значною мірою поширилися відносини по працевлаштуванню, які передують трудовим відносинам. Таке передування не є обов'язковим, оскільки трудові відносини можуть виникнути і з безпосереднього волевиявлення сторін про укладення трудового договору про працю як робітника, так і службовця.
В рамках трудових відносин працівник вступає у відносини з іншими працівниками, які працюють поряд. Створюються трудові колективи, трудящі об'єднуються в професійні спілки, що в інтересах працюючих вступають у відносини з власника¬ми підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами. Виникають колективні правові відносини, які є по¬хідними від трудових відносин. Такі відносини створюються за участю робітників і службовців в управлінні виробництвом, при встановленні умов прані, застосуванні цих умов і законодав¬ства про працю.
Виробництво матеріальних благ викликає виникнення відно¬син щодо їх розподілу. Такий розподіл, коли він здійснюється у формі заробітної плати, є елементом змісту трудових право¬відносин. Але відносини щодо розподілу існують і тоді, коли конкретний працівник через вік, хворобу чи інвалідність тим¬часово або постійно не може виконувати своїх обов'язків.
Працівник, тимчасово втративши працездатність, матері¬ально забезпечується за рахунок коштів державного соціально¬го страхування тільки за наявності трудових правовідносин, що при цьому не припиняються. Працівник лише замість заробіт¬ної плати забезпечується допомогою, розмір якої визначається в залежності від заробітку, який він одержував раніше.
На зміну трудовим правовідносинам постійно або на три¬валий строк приходять пенсійні правовідносини, які також ви¬никають залежно від трудової діяльності робітників і службовців.
Таким чином, поряд з трудовими в галузі суспільної орга¬нізації праці створюються відносини по працевлаштуванню, ко¬лективні правові відносини і відносини по соціальному страху¬ванню і пенсійному забезпеченню трудящих, які також відно¬сяться до предмета регулювання трудового права України. Всі ці відносини групуються навколо трудових відносин, які в даній системі є головними.
Звідси ми визначаємо, що предметом трудового права Украї¬ни є суспільні трудові відносини, які виникають із застосування робітниками і службовцями здатності до праці в суспільному ви¬робництві, відносини по працевлаштуванню, колективні правові відносини і відносини по матеріальному забезпеченню робітників та службовців в разі тимчасової або постійної втрати працездат¬ності.
Трудове право України встановлює порядок виникнення, зміни та припинення трудових відносин робітників і службовців, міру їх праці і міру винагороди за працю, правила внутрішньо¬го трудового розпорядку підприємств, установ і організацій, заохочення і дисциплінарні стягнення, правила охорони праці, порядок розгляду трудових спорів і укладення колективних до¬говорів.
Система правовідносин адекватна предмету права за умо¬ви, що право правильно відображає життя. Але це не означає, що предметом права є самі правовідносини, хоч би тому, що предмет права незалежний від правових норм, а правовідноси¬ни як фактичні відносини, урегульовані правом, проявляються лише внаслідок того, шо існує право.
Всі трудові відносини, що становлять предмет трудового права, утворюють складну систему, в якій виділяється систе¬ма індивідуальних відносин трудового найму і система ко¬лективних трудових відносин. Критерієм для виявлення всіх елементів в цій системі виступає структура трудової діяль¬ності, що склалася в суспільстві.
Новости загрузка новостей...