| Назва: | Державна влада |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,64 KB |
| Скачувань: | 89 |
• «політична влада» і «державна влада» — поняття тотожні, оскільки політична влада походить від держави і здійснюється за її прямої або опосередкованої участі;
• «політична влада» і «державна влада» — поняття не тотож¬ні, однак усяка державна влада є політичною.
Дійсно, політична влада нерозривно пов'язана із владою дер¬жавною, знаходить у ній своє продовження. Державна влада — головний, типовий засіб здійснення політичної влади.
Відмінності політичної та державної влади важко виділити, проте вони є.
1. Всяка державна влада має політичний характер, але не всяка політична влада є державною. Прикладом може служи¬ти двовладдя в Росії 1917 p. — влада Тимчасового уряду і влада Рад. Володіючи політичною владою, Ради на той час не мали самостійної державної влади. Інший приклад — по¬літична влада в Анголі, Гвінеї-Бісау, Мозамбіку, які переста¬ли бути колоніями Португалії (до проголошення незалежно¬сті в 1974 і 1975 pp.). Таку владу можна назвати переддержавною, або додержавною. Лише згодом вона стає державною, набуває загального характеру.
2. Державна влада виконує роль арбітра у відносинах між різними соціальними верствами суспільства, пом'якшує їх про¬тиборство, виконує «спільні справи». Держава — центральний інститут політичної влади. Ядром політики як сфери діяль¬ності, пов'язаної з відносинами між класами, націями та ін¬шими соціальними групами, є проблема завоювання, утри¬мання і використання державної влади. Термін «політична влада» покликаний підкреслити реальну здатність і можли¬вість класу (соціальної верстви, соціальної групи), який не має влади, вести боротьбу за її завоювання, проводити свою волю в політику — в межах правових норм і за їх допомогою.
Політична діяльність не вичерпується державною діяль¬ністю. Вона здійснюється в рамках різних політичних партій, профспілок, міжнародних організацій. За допомогою полі¬тичної влади реалізуються життєво важливі інтереси значних і впливових груп суспільства (класів, націй, етнічних спіль¬нот та ін.).
На відміну від державної влади, політична влада класу, іншої соціальної спільноти не спроможна виконати роль умиро¬творителя протиборчих сил суспільства або здійснювати «спі¬льні справи».
3. Політична і державна влада мають різні механізми здій¬снення. Державна влада характеризується наявністю апарату управління і апарату примусу. Вона має владний примусо¬вий вплив на поведінку людей та їх організацій, забезпече¬них державно-правовими методами.
Політична влада класу та іншої соціальної спільноти здійс¬нюється через: а) їх організації (опосередкований шлях);
б) політичні виступи (безпосередній шлях). Якщо влада кла¬су реалізується за допомогою державного апарату зі спиран¬ням на апарат примусу, можна говорити про державну владу. Державна влада не може протиставлятися політичній владі, оскільки політичну владу в суспільстві не можна уявити без дер¬жави. Держава є основним універсальним акумулятором полі¬тичної влади, тому що має можливість:
а) надавати інтересу (волі) влади загальнообов'язкового ха¬рактеру;
б) використовувати спеціальні органи (апарат) для його (її) здійснення;
в) вдаватися в разі потреби до примусу.
Зазвичай державна влада є основним напрямком здійснення політичної влади класу (соціальної верстви, соціальної групи) у державних формах за допомогою властивих лише їй засобів і методів.
Політична влада — публічні, вольові (керівництва — підко¬рення) відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі державою) на основі політич¬них і правових норм.
Державна влада — публічно-політичні, вольові (керівницт¬ва — підкорення) відносини, що утворюються між державним апаратом і суб'єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний при¬мус. Державна влада відносно самостійна і складає основу функ¬ціонування державного апарату.
У різних суспільствах і державах характер влади відрізняєть¬ся: в одних «керівництво» з боку держави означає пряме насиль¬ство, в інших — прихований примус, у третіх — організацію і переконання. Має місце й поєднання різних засобів здійснення державної волі.
Панування, систематичне насильство, примус — влада анти¬демократична.
Переконання, авторитет, служіння суспільству, дотримання загальнолюдських цінностей — влада демократична.
Будь-яка державна діяльність потребує керівництва, керівницт¬во — влади, а будь-яка влада — легітимності. Ознаки (риси) державної влади:
1) публічна влада — виступає від імені всього суспільства (на¬роду), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки);
2) апаратна влада — концентрується в апараті, системі орга¬нів держави і через ці органи здійснюється;
3) верховна влада — юридичне уособлює загальнообов'язко¬ву волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні моно¬польне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;
• «політична влада» і «державна влада» — поняття не тотож¬ні, однак усяка державна влада є політичною.
Дійсно, політична влада нерозривно пов'язана із владою дер¬жавною, знаходить у ній своє продовження. Державна влада — головний, типовий засіб здійснення політичної влади.
Відмінності політичної та державної влади важко виділити, проте вони є.
1. Всяка державна влада має політичний характер, але не всяка політична влада є державною. Прикладом може служи¬ти двовладдя в Росії 1917 p. — влада Тимчасового уряду і влада Рад. Володіючи політичною владою, Ради на той час не мали самостійної державної влади. Інший приклад — по¬літична влада в Анголі, Гвінеї-Бісау, Мозамбіку, які переста¬ли бути колоніями Португалії (до проголошення незалежно¬сті в 1974 і 1975 pp.). Таку владу можна назвати переддержавною, або додержавною. Лише згодом вона стає державною, набуває загального характеру.
2. Державна влада виконує роль арбітра у відносинах між різними соціальними верствами суспільства, пом'якшує їх про¬тиборство, виконує «спільні справи». Держава — центральний інститут політичної влади. Ядром політики як сфери діяль¬ності, пов'язаної з відносинами між класами, націями та ін¬шими соціальними групами, є проблема завоювання, утри¬мання і використання державної влади. Термін «політична влада» покликаний підкреслити реальну здатність і можли¬вість класу (соціальної верстви, соціальної групи), який не має влади, вести боротьбу за її завоювання, проводити свою волю в політику — в межах правових норм і за їх допомогою.
Політична діяльність не вичерпується державною діяль¬ністю. Вона здійснюється в рамках різних політичних партій, профспілок, міжнародних організацій. За допомогою полі¬тичної влади реалізуються життєво важливі інтереси значних і впливових груп суспільства (класів, націй, етнічних спіль¬нот та ін.).
На відміну від державної влади, політична влада класу, іншої соціальної спільноти не спроможна виконати роль умиро¬творителя протиборчих сил суспільства або здійснювати «спі¬льні справи».
3. Політична і державна влада мають різні механізми здій¬снення. Державна влада характеризується наявністю апарату управління і апарату примусу. Вона має владний примусо¬вий вплив на поведінку людей та їх організацій, забезпече¬них державно-правовими методами.
Політична влада класу та іншої соціальної спільноти здійс¬нюється через: а) їх організації (опосередкований шлях);
б) політичні виступи (безпосередній шлях). Якщо влада кла¬су реалізується за допомогою державного апарату зі спиран¬ням на апарат примусу, можна говорити про державну владу. Державна влада не може протиставлятися політичній владі, оскільки політичну владу в суспільстві не можна уявити без дер¬жави. Держава є основним універсальним акумулятором полі¬тичної влади, тому що має можливість:
а) надавати інтересу (волі) влади загальнообов'язкового ха¬рактеру;
б) використовувати спеціальні органи (апарат) для його (її) здійснення;
в) вдаватися в разі потреби до примусу.
Зазвичай державна влада є основним напрямком здійснення політичної влади класу (соціальної верстви, соціальної групи) у державних формах за допомогою властивих лише їй засобів і методів.
Політична влада — публічні, вольові (керівництва — підко¬рення) відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі державою) на основі політич¬них і правових норм.
Державна влада — публічно-політичні, вольові (керівницт¬ва — підкорення) відносини, що утворюються між державним апаратом і суб'єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний при¬мус. Державна влада відносно самостійна і складає основу функ¬ціонування державного апарату.
У різних суспільствах і державах характер влади відрізняєть¬ся: в одних «керівництво» з боку держави означає пряме насиль¬ство, в інших — прихований примус, у третіх — організацію і переконання. Має місце й поєднання різних засобів здійснення державної волі.
Панування, систематичне насильство, примус — влада анти¬демократична.
Переконання, авторитет, служіння суспільству, дотримання загальнолюдських цінностей — влада демократична.
Будь-яка державна діяльність потребує керівництва, керівницт¬во — влади, а будь-яка влада — легітимності. Ознаки (риси) державної влади:
1) публічна влада — виступає від імені всього суспільства (на¬роду), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки);
2) апаратна влада — концентрується в апараті, системі орга¬нів держави і через ці органи здійснюється;
3) верховна влада — юридичне уособлює загальнообов'язко¬ву волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні моно¬польне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;