| Назва: | Верховна рада |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 24,3 KB |
| Скачувань: | 63 |
Ці та інші риси парламенту зумовлюють, властиве лише йому, місце в системі органів державної влади. Верховна Рада України є приоритетним органом в системі органів державної влади України. Він здійснює законодавчу владу, бере участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, є загальним представником народу і виразником його волі.
Різнобічними є вдіносини парламенту з іншими органами державної влади та суб”єктами політичної системи.
Найтіснішими стосунками Верховна Рада України пов’язана у своїй діяльності із Президентом. Це зумовлено їхніми функціями і повноваженнями, передбаченими Конституцією та законами, системою стримань і противаг один щодо одного та іншими обставинами.
Вихідним повноваженням парламенту у взаємовідносинах з Президентом є право Верховної Ради призначати вибори Президента у строки, визначені Конституцією (ст. 85). Складаючи присягу на вірність народу України на урочистому засідінні Верховної Ради, Президент виказує повагу як до народу, так і до парламенту України.
Основним змістом взаємовідносин парламенту і Президента є сам хід здійснення ними своїх повноважень і функцій.
Зокрема під час процесу законотворчості:
Відповідно до ст. 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від коституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України.
У статтях 84-86 Основного Закону говориться про рішення, яке приймає парламент.
Між тим Конституція України не розкриває зміст цих термінів, не з’ясовує їх співвідношення з законами і постановами Верховної Ради України.
У зв’язку з цим, за конституційним поданням народних депутатів України про офіційне тлумачення положень цих статей Конституційний Суд України своїм рішенням від 14 жовтня 2003 року дав офіційне тлумачення згаданих термінів.
У рішенні було зазначено, що Верховна Рада України здійснює повноваження, визначені Конституцією. На реалізацію своїх повноважень вона схвалює рішення. Прийняття рішень здійснюється виключно на її пленарних засіданнях і ухвалюються на колегіальній основі.
Отже, під терміном „рішення” Верховної Ради треба розуміти результати волевиявлення парламенту з питань, віднесених до її компетенції.
Крім терміна „рішення” Верховної Ради вживається термін „акти”. Акти приймає Верховна Рада визначеною Конституцією кількістю голосів народних депутатів. Шляхом прийняття актів набувають офіційного характеру результати волевиявлення Верховної Ради, тобто її рішення. Юридичними формами актів є, насамперед, закони і постанови.
З положень другої частини ст.84, ст.91 Конституції випливає, що терміни рішення і акти Верховної Ради – це взаємопов’язані правові категорії, які співвідносяться між собою як зміст і форма[2].
Законодавча функція парламенту України реалізується перш за все суб’єктами законодавчої ініціативи.
Відповідно до ст.93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, Верховна Рада України розглядає позачергово.
Такі законопроекти мають бути терміново включені Верховною Радою України до порядку денного її сесії і розглянуті у пріоритетному порядку – раніше від інших законопроектів – на всіх стадіях законодавчого процесу відповідно до процедури, встановленої Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України[3].
Проект закону проходить певні стадії, які в сукупності становлять законодавчу процедуру.
Це такі стадії:
розробка законопроектів;
внесення і відкликання законопроектів;
підготовка та попередній розгляд законопроектів у комітетах парламенту;
розгляд законопроектів Верховною Радою;
загальні положення щодо розгляду законопроектів;
порядок розгляду законопроектів у першому читанні;
порядок розгляду законопроектів у другому читанні;
порядок розгляду законопроектів у третьому читанні;
підписання та опублікування прийнятих законів;
внесення змін і доповнень, скасування законів.
Голосування по проектах законів згідно з Регламентом Верховної Ради України відбувається у вівторок та четвер кожного пленарного тижня.
За статтею 94 Конституції України прийнятий Верховною Радою закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України.
Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
Якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Різнобічними є вдіносини парламенту з іншими органами державної влади та суб”єктами політичної системи.
Найтіснішими стосунками Верховна Рада України пов’язана у своїй діяльності із Президентом. Це зумовлено їхніми функціями і повноваженнями, передбаченими Конституцією та законами, системою стримань і противаг один щодо одного та іншими обставинами.
Вихідним повноваженням парламенту у взаємовідносинах з Президентом є право Верховної Ради призначати вибори Президента у строки, визначені Конституцією (ст. 85). Складаючи присягу на вірність народу України на урочистому засідінні Верховної Ради, Президент виказує повагу як до народу, так і до парламенту України.
Основним змістом взаємовідносин парламенту і Президента є сам хід здійснення ними своїх повноважень і функцій.
Зокрема під час процесу законотворчості:
Відповідно до ст. 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від коституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України.
У статтях 84-86 Основного Закону говориться про рішення, яке приймає парламент.
Між тим Конституція України не розкриває зміст цих термінів, не з’ясовує їх співвідношення з законами і постановами Верховної Ради України.
У зв’язку з цим, за конституційним поданням народних депутатів України про офіційне тлумачення положень цих статей Конституційний Суд України своїм рішенням від 14 жовтня 2003 року дав офіційне тлумачення згаданих термінів.
У рішенні було зазначено, що Верховна Рада України здійснює повноваження, визначені Конституцією. На реалізацію своїх повноважень вона схвалює рішення. Прийняття рішень здійснюється виключно на її пленарних засіданнях і ухвалюються на колегіальній основі.
Отже, під терміном „рішення” Верховної Ради треба розуміти результати волевиявлення парламенту з питань, віднесених до її компетенції.
Крім терміна „рішення” Верховної Ради вживається термін „акти”. Акти приймає Верховна Рада визначеною Конституцією кількістю голосів народних депутатів. Шляхом прийняття актів набувають офіційного характеру результати волевиявлення Верховної Ради, тобто її рішення. Юридичними формами актів є, насамперед, закони і постанови.
З положень другої частини ст.84, ст.91 Конституції випливає, що терміни рішення і акти Верховної Ради – це взаємопов’язані правові категорії, які співвідносяться між собою як зміст і форма[2].
Законодавча функція парламенту України реалізується перш за все суб’єктами законодавчої ініціативи.
Відповідно до ст.93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, Верховна Рада України розглядає позачергово.
Такі законопроекти мають бути терміново включені Верховною Радою України до порядку денного її сесії і розглянуті у пріоритетному порядку – раніше від інших законопроектів – на всіх стадіях законодавчого процесу відповідно до процедури, встановленої Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України[3].
Проект закону проходить певні стадії, які в сукупності становлять законодавчу процедуру.
Це такі стадії:
розробка законопроектів;
внесення і відкликання законопроектів;
підготовка та попередній розгляд законопроектів у комітетах парламенту;
розгляд законопроектів Верховною Радою;
загальні положення щодо розгляду законопроектів;
порядок розгляду законопроектів у першому читанні;
порядок розгляду законопроектів у другому читанні;
порядок розгляду законопроектів у третьому читанні;
підписання та опублікування прийнятих законів;
внесення змін і доповнень, скасування законів.
Голосування по проектах законів згідно з Регламентом Верховної Ради України відбувається у вівторок та четвер кожного пленарного тижня.
За статтею 94 Конституції України прийнятий Верховною Радою закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України.
Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
Якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.