| Назва: | Верховна рада |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 24,3 KB |
| Скачувань: | 63 |
Протягом першого кварталу кожного року він предоставляє парламенту щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод особи в Україні.
Закон також закріплює гарантії забезпечення діяльності Уповноваженого, а також визначає підстави припинення його повновжень та звільнення його з посади.
Це є заключним етапом формування органів Верховної Ради.
Строк повноважень та дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
Згідно до ст. 75 Конституції України, народні депутати обираються строком на чотири роки, що є строком повноважень Верховної Ради України. Повноваження Верховної Ради припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання (частина перша ст. 90 Конституції України).
Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися (частина друга ст.90 Конституції України).
Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради попереднього скликання не можуть бути припиненні протягом одного року з моменту її обрання (частина третя ст. 90 Конституції України).
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припиненні в останні шість місяців строку повноважень Президента України (частина четверта ст.90 Конституції України).
Висновок.
Отже, Верховна Рада України є представницьким органом народу і саме тому вона формується шляхом виборів на основі принципів, закріплених Конституцією, на визначений у ній строк;
Верховна Рада України є колегіальним органом, що складається з обраних шляхом виборів народних депутатів, чисельністю 450 осіб (ст.76 Конституції України);
Верховна рада України дістає мандат довіри безпосередньо від народу як єдиного джерела влади.
Верховна Рада України має легітимний характер, який виникає з легітимності державної влади;
Вехровна Рада України – це загально державний орган, діяльність і повноваження якого поширюються на всю теріторію держави;
Верховна Рада України – орган загальної компетенції, до відання якого належать усі питання, які потребують законодавчого регулювання.
Звідси виходить, що парламент України – це виборний, колегіальний, загальнодержавний представницький орган, який функціонує в умовах демократичного правління і компетентний здійснювати законодавчу, установчу і контрольну діяльність.
Особливо важко й суперечливо, в Україні, як у пострадянській країні вирішуються проблеми парламентаризму.Це пояснюється тим, що парламентські й демократичні інститути, як і у більшості країн проходили період становлення протягом століть, є порівняно новими для представницьких органів України, яка є досить молодою державою.
З одного боку, проводяться вибори, приймаються нові конституції, важливі законодавчі акти, створюються передумови для становлення парламентських форм та інститутів, з іншого – політичне життя характеризується високим ступенем конфронтації, труднощами становлення стабільної й авторитетної у народу постійної системи, нерозвиненістю політичної і парламентської культури, відсутністю необхідного рівня злагоди, тобто умов, за наявності яких може ефективно працювати демократичний парламент.
Парламент як юридична категорія тісно пов’язаний з терміном „парламентарізм”, але ці поняття не є рівнозначними. Під терміном „парламентарізм” розуміють особливу систему державного управління суспільством, яка характеризується розподілом законодавчої і виконавчої влади при здійсненні політичної та ідеологічної ролі парламенту. Крім того, парламентаризм – система взаємодії держави та суспільства, для якої характерним є визнання провідної ролі у здійсненні державновладних функцій загальнонаціонального постійнодіючого представницького органу. Його не слід пов’язувти з певними конкретними формами державного правління, оскільки у кожній державі ці форми визначені історично.
Отже, парламентаризм не може існувати без парламенту, водночас парламент не може існувати без найважливіших елементів парламентаризму, які можуть бути втрачені. До них, зокрема, належать принципи представництва, розподілу влади та законності.
Принцип представництва полягає в тому, що лише в умовах демократичної самовизначеності народу парламент набуває характеру демократичного легітимірованого народного зібрання. Його наявність дає можливість говорити про парламентську демократію як форму держави, що базується на підставі народного волевиявлення.
Відповідно до закону України „Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2005р., як всю політичну систему країни, так звісно і саму організацію роботи Верховної Ради України.
Була змінена система виборчого процесу, яка знайшла своє вираження у відміні одномандатних виборчіх округів (вибори проводитимуться за пропорційною системою).
Було введено нові пункти до ст.81 стосовно припинення повноважень народних депутатів.
Закон також закріплює гарантії забезпечення діяльності Уповноваженого, а також визначає підстави припинення його повновжень та звільнення його з посади.
Це є заключним етапом формування органів Верховної Ради.
Строк повноважень та дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
Згідно до ст. 75 Конституції України, народні депутати обираються строком на чотири роки, що є строком повноважень Верховної Ради України. Повноваження Верховної Ради припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання (частина перша ст. 90 Конституції України).
Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися (частина друга ст.90 Конституції України).
Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради попереднього скликання не можуть бути припиненні протягом одного року з моменту її обрання (частина третя ст. 90 Конституції України).
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припиненні в останні шість місяців строку повноважень Президента України (частина четверта ст.90 Конституції України).
Висновок.
Отже, Верховна Рада України є представницьким органом народу і саме тому вона формується шляхом виборів на основі принципів, закріплених Конституцією, на визначений у ній строк;
Верховна Рада України є колегіальним органом, що складається з обраних шляхом виборів народних депутатів, чисельністю 450 осіб (ст.76 Конституції України);
Верховна рада України дістає мандат довіри безпосередньо від народу як єдиного джерела влади.
Верховна Рада України має легітимний характер, який виникає з легітимності державної влади;
Вехровна Рада України – це загально державний орган, діяльність і повноваження якого поширюються на всю теріторію держави;
Верховна Рада України – орган загальної компетенції, до відання якого належать усі питання, які потребують законодавчого регулювання.
Звідси виходить, що парламент України – це виборний, колегіальний, загальнодержавний представницький орган, який функціонує в умовах демократичного правління і компетентний здійснювати законодавчу, установчу і контрольну діяльність.
Особливо важко й суперечливо, в Україні, як у пострадянській країні вирішуються проблеми парламентаризму.Це пояснюється тим, що парламентські й демократичні інститути, як і у більшості країн проходили період становлення протягом століть, є порівняно новими для представницьких органів України, яка є досить молодою державою.
З одного боку, проводяться вибори, приймаються нові конституції, важливі законодавчі акти, створюються передумови для становлення парламентських форм та інститутів, з іншого – політичне життя характеризується високим ступенем конфронтації, труднощами становлення стабільної й авторитетної у народу постійної системи, нерозвиненістю політичної і парламентської культури, відсутністю необхідного рівня злагоди, тобто умов, за наявності яких може ефективно працювати демократичний парламент.
Парламент як юридична категорія тісно пов’язаний з терміном „парламентарізм”, але ці поняття не є рівнозначними. Під терміном „парламентарізм” розуміють особливу систему державного управління суспільством, яка характеризується розподілом законодавчої і виконавчої влади при здійсненні політичної та ідеологічної ролі парламенту. Крім того, парламентаризм – система взаємодії держави та суспільства, для якої характерним є визнання провідної ролі у здійсненні державновладних функцій загальнонаціонального постійнодіючого представницького органу. Його не слід пов’язувти з певними конкретними формами державного правління, оскільки у кожній державі ці форми визначені історично.
Отже, парламентаризм не може існувати без парламенту, водночас парламент не може існувати без найважливіших елементів парламентаризму, які можуть бути втрачені. До них, зокрема, належать принципи представництва, розподілу влади та законності.
Принцип представництва полягає в тому, що лише в умовах демократичної самовизначеності народу парламент набуває характеру демократичного легітимірованого народного зібрання. Його наявність дає можливість говорити про парламентську демократію як форму держави, що базується на підставі народного волевиявлення.
Відповідно до закону України „Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2005р., як всю політичну систему країни, так звісно і саму організацію роботи Верховної Ради України.
Була змінена система виборчого процесу, яка знайшла своє вираження у відміні одномандатних виборчіх округів (вибори проводитимуться за пропорційною системою).
Було введено нові пункти до ст.81 стосовно припинення повноважень народних депутатів.