| Назва: | Договір дарування |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 36,51 KB |
| Скачувань: | 177 |
Верховного Суду "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 р. (із змінами, внесеними постановою пленуму від 25 грудня 1992 р.). В цій постанові ,зокрема, наголошується на потребі визнання недійсними договорів дарування щодо нерухомого майна, уразі недотримання вимоги нотаріального посвідчення. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження.
При укладенні договорів дарування необхідно додержуватися спеціальних правил, встановлених для відчуження частки у спільному майні. Так, договори про відчуження нерухомого майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності, посвідчується нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя (ч. З ст. 65 Сімейного Кодексу). Справжність підпису на заяві другого з подружжя про згоду на відчуження спільного майна засвідчується в нотаріальному порядку або підприємством, установою, організацією, в якій він працює чи навчається, житлово-експлуатаційною орга¬нізацією за місцем його проживання, або адміністрацією стаціонар¬ного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні. Якщо чоловік або дружина відчужувача особисто надасть нотаріусу заяву про згоду на відчуження, засвідчувати справжність підпису не потрібно, нотаріус тільки встановлює особу заявника, про що робить відмітку на заяві і вказує назву документа, який посвідчує особу, номер, дату видачі й назву установи, що його видала.
Договори про відчуження нерухомого майна можуть бути посвідчені нотаріусом і без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб та інших документів видно, що зазначене майно є не спільною, а особистою власністю одного з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу, одержане в дарунок або в порядку спадкування, здійснено поділ майна, набутого підчас перебування в зареєстрованому шлюбі, тощо). Про перевірку цієї обставини нотаріус робить відмітку на примірнику договору, що залишається в нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса, з посиланням на реквізити відповідних документів, якщо ці документи не приєднуються до договору.
Договір про відчуження нерухомого майна може бути посвідчений без згоди другого з подружжя також у випадках, коли остання не проживає за місцем знаходження майна і місце проживання його невідоме. На підтвердження цієї обставини повинна бути подана копія рішення суду, яке набрало законної сили. Про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім[21].
До майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, однак проживають однією сім’єю поширюються правила щодо майна, що є правом спільної сумісної власності подружжя.
4. Зміст договору дарування
Зміст будь-якого договору складають права і обов'язки його сторін. Отже зміст договору дарування складають права і обов'язки дарувальника і обдарованого. Однією з новел Цивільного кодексу 2004 року стала можливість визнання договору дарування, як реальним, так і консенсуальний. Саме консенсуальність зумовлює можливість виникнення у обдарованого поряд з правами, також обов’язків. Отже, обов'язками дарувальника є наступні:
• передати майно у власність при обіцянці дарування (п. 1 ст. 717 ЦК);
• повідомити обдарованого про недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна як самого обдарованого, так і інших осіб;
• якщо дарувальник не виконав свого обов'язку по повідомленню обдарованого про недоліки речі чи її особливі властивості (п. 1 ст. 721), то в разі заподіяння шкоди при володінні чи користуванні дарунком, він зобов'язується до її відшкодування, (п. 2 ст. 721 ).
Права дарувальника:
• скасувати дарування до вручення речі обдарованому, якщо ця річ була передана через органи транспорту, зв'язку або через іншу особу (п. 2 ст. 722);
• відмовитися від виконання обов'язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ст. 724);
• вимагати від обдарованого виконання покладеного нього обов'язку вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її
вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від обдарованого виконання покладеного на нього обов'язку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов'язок, (ст. 725);
При укладенні договорів дарування необхідно додержуватися спеціальних правил, встановлених для відчуження частки у спільному майні. Так, договори про відчуження нерухомого майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності, посвідчується нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя (ч. З ст. 65 Сімейного Кодексу). Справжність підпису на заяві другого з подружжя про згоду на відчуження спільного майна засвідчується в нотаріальному порядку або підприємством, установою, організацією, в якій він працює чи навчається, житлово-експлуатаційною орга¬нізацією за місцем його проживання, або адміністрацією стаціонар¬ного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні. Якщо чоловік або дружина відчужувача особисто надасть нотаріусу заяву про згоду на відчуження, засвідчувати справжність підпису не потрібно, нотаріус тільки встановлює особу заявника, про що робить відмітку на заяві і вказує назву документа, який посвідчує особу, номер, дату видачі й назву установи, що його видала.
Договори про відчуження нерухомого майна можуть бути посвідчені нотаріусом і без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб та інших документів видно, що зазначене майно є не спільною, а особистою власністю одного з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу, одержане в дарунок або в порядку спадкування, здійснено поділ майна, набутого підчас перебування в зареєстрованому шлюбі, тощо). Про перевірку цієї обставини нотаріус робить відмітку на примірнику договору, що залишається в нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса, з посиланням на реквізити відповідних документів, якщо ці документи не приєднуються до договору.
Договір про відчуження нерухомого майна може бути посвідчений без згоди другого з подружжя також у випадках, коли остання не проживає за місцем знаходження майна і місце проживання його невідоме. На підтвердження цієї обставини повинна бути подана копія рішення суду, яке набрало законної сили. Про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім[21].
До майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, однак проживають однією сім’єю поширюються правила щодо майна, що є правом спільної сумісної власності подружжя.
4. Зміст договору дарування
Зміст будь-якого договору складають права і обов'язки його сторін. Отже зміст договору дарування складають права і обов'язки дарувальника і обдарованого. Однією з новел Цивільного кодексу 2004 року стала можливість визнання договору дарування, як реальним, так і консенсуальний. Саме консенсуальність зумовлює можливість виникнення у обдарованого поряд з правами, також обов’язків. Отже, обов'язками дарувальника є наступні:
• передати майно у власність при обіцянці дарування (п. 1 ст. 717 ЦК);
• повідомити обдарованого про недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна як самого обдарованого, так і інших осіб;
• якщо дарувальник не виконав свого обов'язку по повідомленню обдарованого про недоліки речі чи її особливі властивості (п. 1 ст. 721), то в разі заподіяння шкоди при володінні чи користуванні дарунком, він зобов'язується до її відшкодування, (п. 2 ст. 721 ).
Права дарувальника:
• скасувати дарування до вручення речі обдарованому, якщо ця річ була передана через органи транспорту, зв'язку або через іншу особу (п. 2 ст. 722);
• відмовитися від виконання обов'язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ст. 724);
• вимагати від обдарованого виконання покладеного нього обов'язку вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її
вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від обдарованого виконання покладеного на нього обов'язку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов'язок, (ст. 725);
Новости загрузка новостей...