1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Федерації, проте якщо міжнародний договір, що укладається, зачіпає особливі відносини якої-небудь землі, ця земля повинна бути своєчасно вислухана. Втім, в межах своєї законодавчої компетенції і зі згоди Федерального уряду землі самі можуть укладати договори іноземними державами. Всі власті Федерації і земель надають взаємну правову і службову допомога (ст. 35). Для підтримки або відновлення суспільної безпеки або порядку земля в особливих випадках може закликати в допомогу своїй поліції сили і установи Федеральної прикордонної охорони. У випадку же природної катастрофи або при особливо важкій аварії земля може призвати на допомогу поліцейські сили інших земель, сили і установи інших адміністрацій, а також Федеральну прикордонну охорону і Озброєні сили. Якщо природна катастрофа або аварія загрожує території більш ніж одній землі, то Федеральний уряд у разі потреби може дати урядам земель вказівка надати поліцейські сили в розпорядження іншої землі, а також використовувати для підтримки поліцейських сил підрозділи Федеральної прикордонної охорони і Озброєних сил. Проте в будь-який час на вимогу Бундесрата і в усякому разі негайно по усуненні небезпеки Федеральний уряд повинен відмінити ці заходи.

Схоже регулювання передбачене в ст. 91 на випадок небезпеки загрозливою існуванню або вільному демократичному ладу Федерації або землі.

Стаття 36 наказує вищим федеральним властям у відповідному числі використовувати чиновників зі всіх земель. Для інших федеральних органів чиновників слідує, як правило, привертати з тієї землі, в якій вони

діють. Закони про оборону повинні враховувати ділення Федерації на землі і їх особливі внутрішні відносини.

Якщо земля не виконує своїх федеральних обов'язків, покладених

Основним законом або іншим федеральним законом, Федеральний уряд

з відома Бундесрата може прийняти необхідні заходи, щоб шляхом

федерального примушення спонукати землю до виконання її обов'язків. Для цього Федеральний уряд або його уповноважений наділяється правом

давати вказівки всім землям і їх властям.

Згідно ст. 91-а, Федерація сприяє землям у виконанні їх завдань, якщо ці завдання важливі для всього суспільства і потребують участі Федерації

для поліпшення умов життя. Це відноситься до розвитку і будівництву вищих шкіл, включаючи їх клініки, до поліпшення регіональної структури господарства, аграрної структури і захисту побережжя. Дані завдання конкретизуються таким, що приймається з відома Бундесрата федеральним законом який повинен містити загальні принципи для виконання сумісних завдань Федерації і земель. Закон передбачає процедуру і установи для сумісного рамкового планування, здійснюваного із згоди відповідних земель. Федерація при цьому бере на себе половину або не менше половини всіх витрат. На основі угод Федерація і землі по ст. 91-6, можуть співпрацювати в плануванні освіти і в сприянні науковим "дослідженням, значення яких виходить за регіональні рамки.

У 1993 р. прийнятий Закон про співпрацю Федерації і земель в справах Європейського союзу.

В світі існує три основних системи місцевого самоврядування: англосаксонська, континентальна (романо-германська) та іберійська. Європі, зокрема в Німеччині, поширена континентальна система місцевого самоврядування. Ця система місцевого самоврядування характеризується поєднанням державних органів управління ( центральних) та органів місцевого самоврядування (місцеві представницькі органи).Проте в ФРН в силу федерального устрою має певні особливості. Так, в землях вся влада належить місцевим органам , які реалізують загальнодержавну політику на місцях.

Федеративна Республіка Нiмеччина, характеризується як країна з розвиненою демократичною структурою влади i широким мiсцевим самоврядуванням. На сьогодні правовий статус органiв мiсцевого самоврядування, порядок їх утворення та функцiонування визначається в першу чергу конституцiями та законодавством окремих земель. Як наслiдок структура цих органiв i їх компетенцiя досить суттєво вiдрiзняється в рiзних землях Нiмеччини[7]

Організація влади в землях Основним законом не регулюється. Визначена вона в конституціях земель, між якими в цьому питанні спостерігається досить значна схожість, хоча є, зрозуміло, і більш менш істотні відмінності. Законодавчу владу в землях здійснюють

представницькі органи, що іменуються в більшості земель ландтагами

(земельними з'їздами). У землях-містах вони носять інші назви -

цивільні збори в Бремені і Гамбурзі, палата депутатів в Берліні.

Скрізь, окрім Баварії, вони мають однопалатну структуру і обираються на

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11