1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Як вже зазначалось, основною одиницею политико-територіальної організації земель служать громади. Оскiльки конституцiя визначає право громад вирiшувати всi питання мiсцевого життя пiд свою iдповiдальнiсть, то громади не обмеженi якимись наперед визначеними специфiчними завданнями, i можуть вирiшувати всi питання мiсцевого життя. Правда норма Конституції передбачає i факт, що здiйснюють вони в свою дiяльнiсть в межах закону, значить в рiзних землях закон може по-різному визначати коло питань, що вирiшуються громадами, чи передбачити певнi заборони чи право контролю дiяльностi. Незважаючи на рiзнi пiдходи до законодавства про мiсцеве самоврядування, що iснують в рiзних нiмецьких землях, фактично в усiх землях самоврядування є досить розвинутим i в громадах вирiшується понад 80% питань, коли громадянин має стосунки з владою. Головними функцiями самоврядування на рівні громад можна визначити:

1) Забезпечення дiяльностi iнфраструктури. Житло, вулицi,

виробничi майданчики, вода, вивезення смiття, електрика, газ.

2) Побутове обслуговування. Громадський транспорт, культура, банi,

спорт, дозвiлля.

3) Соцiальнi питання. Соцiальний захист, iнтеграцiя

меншин, забезпечення участi в громадському життi, пiдтримання

соцiальної злагоди(миру).

4) Формування життєвого середовища i

перспективне планування. Планування розвитку мiста, якiсть життєвого

середовища, екологiя, розвиток культури i засобiв комунiкацiї.

5) Громадський порядок. Пожежна служба, полiцiя, служба зв`язку, охорона

навколишнього середовища.

Стосовно влади на місцях, то виділяють декілька типів організації:

1. Магiстратний тип.(Гессен,великi мiста Шлезвiг-Гольштейна та Бременхафен) Громадяни обирають на прямих виборах мiськi збори (представницький орган). Мiськi збори вибирають для керiвництва адмiнiстрацiєю колегіальний орган (магiстрат), який складається з бургомiстра та завiдувачiв вiддiлами (штатних та сумiсникiв). Магiстрат приймає рішення бiльшiстю голосiв. - Бургомiстр - голова магiстрата, i за рівністю голосiв, його голос є вирiшальним.

2. Тип з посиленим бургомiстром(Рейнланд-Пфальц, Саарланд, общини Шлезвiг-Гольштейна до 10000 мешканцiв). Громадяни обирають мунiципальну чи мiську раду, як вищий орган мiсцевого самоврядування. - Рада обирає бургомiстра, а в окремих випадках i завiдувачiв вiддiлами. - Бургомiстр є головою мунiципальної ради(як правило з правом голосу) та керiвником адмiнiстрацiї (виконавчого органу). - В окремих випадках бургомістр та завiдувачi вiддiлами складають президiю, яка готує проекти рішень ради з питань статуту, розвитку та персоналiй.

3. Північно німецький тип самоуправлiння. (Нижня Саксонiя, Пiвнiчний Рейн-Вестфалiя). Громадяни обирають мунiципальну раду, яка iз свого складу вибирає голову як бургомiстра. Вiн є представником общини. – Муніципальна рада обирає мунiципального директора як керiвника виконавчого органу та завiдувачiв вiддiлами. Керiвник адмiнiстрацiї є законним представником общини. Мунiципальна рада може вiдкликати директора, а в окремих випадках взяти на себе повноваження муніципального директора.

4. Пiвденно нiмецький тип самоуправлiння

(Баден-Вюрттенберг, Баварiя). - Громадяни обирають мунiципальну раду

та одночасно прямими виборами обирають бургомiстра. - Бургомiстр є

головою мунiципальної ради та керiвником адмiнiстрацiї. -

Мунiципальна рада обирає завiдувачiв вiддiлами, якi пiдпорядковуються

розпорядженням бургомiстра.

5. Комунальний устрiй нових земель. Громадяни прямими виборами обирають мунiципальну раду. – Муніципальна рада обирає голову, або правлiння, або президiю. В президiю входить i бургомiстр. - Бургомiстра на 5 рокiв обирає мунiципальна рада. 100 000 мешканцiв може бути створено магiстрат як колегiальний орган. - В невеликих общинах за рiшенням

ради почесний бургомiстр може бути одночасно головою мунiципальної

ради, але представницький та виконавчий органи чiтко розрiзняються.

2.2 Представницькі органи місцевого самоврядування.

Представницькі органи мають різні назви, мунiципальна рада, мiська рада чи мунiципальнi збори, є місцевим законодавцем, до головних повноважень якого вiдноситься: 1)Прийняття комунальних статутiв та постанов, якими регулюються основнi правові питання органiзацiї мiсцевого життя.

2) Поставлення завдань перед виконавчими органами самоврядування, по вирiшенню конкретних важливих

питань.

3) Право обрання керiвникiв виконавчого органу.

4) Контроль дiяльностi роботи виконавчого органу.

5) Створення умов громадської пiдтримки дiй i рiшень органу самоврядування.

Крім того, орган самоврядування приймає досить рiзнi статути,

але головним статутом є конституцiйний статут громад, який доповнює

визначене законом про мiсцеве самоврядування комунальне право

специфiчними мiсцевими правилами. Хоча цей статут формально не є

законом, але його виконання на мiсцевому, общинному рiвнi є таким же

обов`язковим як i виконання земельних законiв. До статуту включаються

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11