1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

3) приховування злочину шляхом маскування інформації і/або її носія;

4) приховування злочину шляхом фальсифікації інформації і/або її носія;

5) змішані способи.

ПРИХОВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Приховування полягає в неповідомленні слідчому про ті чи інші обставини розслідуваної справи або джерела інформації, необхідної для встановлення істини. Воно може здійснюватися як в активній, так і в пасивній формі.

До числа активних способів приховування належить приховування предмета посягання, речових доказів, грошей і цінностей, нажитих злочинним шляхом, інших об’єктів – джерел інформації; ухилення від явки в орган розслідування. Пасивними способами приховування є замовчування, недонесення, неповідомлення відомостей, що запитуються, відмова від дачі показань.

ЗНИЩЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Знищення можна поділити залежно від того, на що воно спрямоване, на знищення слідів злочину й знищення слідів злочинця. При цьому мається на увазі як знищення самої доказової інформації, так і її носіїв. Знищення може бути повним і частковим. Часткове межує з фальсифікацією, іноді виступає її способом.

МАСКУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Маскування має на меті зміну уявлення про спосіб вчинення злочину, особистість винного, призначення об’єктів – носіїв інформації та їхнє коло. Способами маскування можуть бути:

– переміщення об’єктів (наприклад, з того місця, де вони мають бути згідно з існуючими або передбаченими правилами, в інше місце, як це буває при порушенні правил збереження і руху документів);

– зміна зовнішнього вигляду суб’єкта злочину;

– створення видимості використання об’єкта не за призначенням;

– приховування паралельно вчиненими діями або процесами, що відбуваються.

ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ

Фальсифікація – це підробка, створення помилкової інформації або її носія. Існують такі способи приховування злочинів шляхом фальсифікації:

– завідомо неправдиве показання;

– – завідомо неправдиве повідомлення, заява, донос;

– – створення помилкових слідів та інших речових доказів;

– – повна або часткова підробка документів;

– – підміна, дублювання об’єктів;

– – часткове знищення об’єкта, переробка з метою зміни його зовнішнього вигляду й фальсифікації призначення.

ЗМІШАНІ СПОСОБИ ПРИХОВУВАННЯ ЗЛОЧИНУ

Змішані способи приховування злочину представлені в слідчій практиці різними інсценуваннями або, за старою термінологією, різними видами симуляції обставин злочину.

Інсценування злочину – створення обстановки, що не відповідає події, яка фактично відбулась на цьому місці, що може доповнюватися погодженими з цією обстановкою поведінкою та неправдивими повідомленнями як виконавців інсценування, так і пов’язаних з ними осіб.

В основі інсценування злочину завжди лежить штучне створення матеріальних слідів події. Поведінка й повідомлення виконавця інсценування й пов’язаних з ним осіб, що мають на меті посилення впливу матеріальних слідів на слідчого, завжди є доповненням до них, хоча за часом можуть передувати їхньому виявленню та сприйняттю слідчим. Такими є випадки, коли виконавці інсценування самі повідомляють органу розслідування про виявлення ними ознак нібито вчиненого злочину або про припущення, які в них виникли щодо можливого проникнення до інформаційних систем.

Інсценування може мати такі цілі:

– створення видимості вчинення у визначеному місці іншого злочину й приховування ознак справжньої події;

– створення видимості події, що відбулася на даному місці, але не має кримінального характеру, для приховування вчиненого злочину;

– створення видимості здійсненого злочину для приховування фактів аморальної поведінки, недбалості та інших вчинків, які не мають кримінального характеру;

– створення неправдивого уявлення про окремі деталі фактично вчиненого злочину або про окремі елементи його складу: інсценування вчинення злочину іншою особою, в іншому місці, в інших цілях та з інших мотивів.

Інсценування можна класифікувати таким чином:

• за метою – приховування злочину; приховування некримінальної події;

• за об’єктом – інсценування злочину; інсценування некримінальної події; інсценування окремих деталей або окремих елементів складу злочину; інсценування інсценування;

• за часом вчинення – до вчинення злочину; під час вчинення злочину; після вчинення злочину або некримінальної події;

• за місцем – на місці злочину; на іншому місці;

• за способом легалізації – розраховані на виявлення за повідомленнями виконавця або пов’язаних з ними осіб; розраховані на виявлення сторонніми особами;

• за тривалістю впливу – розраховані на те, що справжня подія не буде виявлена взагалі; розраховані на отримання виграшу в часі або інших часових переваг перед слідством;

• за змістом – інсценування матеріальних слідів у поєднанні з відповідною поведінкою та повідомленням неправдивих відомостей.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13