| Назва: | Куріння та діти: як захистити права дітей |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 27,81 KB |
| Скачувань: | 64 |
В одній з російських шкіл вирішили організувати приміщення для куріння на території школи. Таке рішення не з'явилося б, якби дирекція школи дійсно дотримувалась Конвенції про права дитини. І не лише тому, що будь яке заохочення до куріння шкодить. Якби рішення про організацію місця для куріння в будь-якому закладі, куди мають доступ діти, приймалося по-справжньому за участі дітей, то, перш за все, дітям надали би інформацію:
про вплив тютюну на здоров'я курця,
про вплив тютюнового диму на тих, хто не курить, але змушений вдихати дим,
про поширення диму з відведеного місця для куріння по всіх приміщеннях школи або лікарні,
про те, коли і за яких потреб діти, що не курять, змушені будуть заходити в це приміщення для куріння.
Далі важливо почути думку всіх дітей, незалежно від віку. На цю думку не повинні впливати старші підлітки, які експериментують з тютюном або курці серед учителів. Найкращий спосіб - письмове голосування та аргументація, участь незалежного комітету із батьків, дітей, вчителів при підведенні підсумків.
Діти - ідеалісти, їхня думка часто об'єктивніша і чесніша, ніж думка дорослих, які можуть висловлюватися на користь когось старшого за званням, потурати своїм слабостям, не бажати щось змінювати в житті. Діти із сімей, де не курять, були б проти куріння в школі, бо справедливо бояться шкоди від диму. Діти із сімей курців висловились би за так необхідне їм чисте повітря, адже вони "на власних легенях" відчувають, як неприємно хворіти, як важко дихати в кухні, повній диму.
Куріння батьків, так само як і куріння вдома, спочатку сприймається дитиною як даність, як встановлені й незмінні правила існування в домі. Потім, коли вона росте, хоче щось змінювати. Що готова змінити у своєму житті мама, коли дитина говорить їй: "Я боюсь, що ти помреш, не кури!" або "Мені не подобається, коли та куриш удома"? Батьки можуть віджартуватися, проігнорувати думку дитини, залишитися вірними своїй залежності і звичному укладу життя. Але можуть і почати змінювати світ навколо дитини і разом із дитиною. Така профілактика - одна з найефективніших.
Для того, щоб дитина була насправді захищена від вимушеного вдихання тютюнового диму, крім впровадження вільної від тютюнового диму оселі, необхідно забезпечити вільні від тютюну громадські установи, спортивні й культурні центри, транспорт, робочі місця, пункти громадського харчування.
Право на добробут: не купуйте сигарети, купіть хліба
Дуже важливий момент батьківського куріння піднімає Всесвітня Організація Охорони Здоров'я та Всесвітній банк. Це питання про матеріальні проблеми господарства, родини, цілої країни у зв'язку з курінням. Гроші, витрачені на тютюнові вироби, а потім на лікування наслідків куріння, зменшують можливість задовольнити базові інтереси та права дитини (їжа, одяг, освіта, медичне обслуговування). Жах і фінансові витрати для дитини виникають також у випадку смерті дорослого годувальника через його куріння.
Стаття 27 Конвенції захищає право дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного розвитку.
Навіть прості підрахунки дають зрозуміти, скільки недоотримують діти в родині, де курять батьки. Варто лише помножити середню ціну пачки на кількість пачок, які викурюються в місяць. Тепер подивіться, скільки життєво необхідних речей, продуктів, занять можна було б оплатити з грошей, випущених в дим.
Половина померлих від куріння людей вмирають у віці 35-69 років. Це вік батьків дітей, які ще не досягли повноліття. Який би діагноз не стояв у свідоцтві про смерть, саме куріння найлегше припинити заради того, щоб уберегти своїх дітей від сирітства.
Право на правдиву і повну інформацію про тютюн
Право дитини на здоров'я порушують і ті, хто пропагує сигарети для дітей. Реклама, тютюнові конкурси, спонсорство культурних і спортивних заходів тютюновими корпораціями, роздача безкоштовних сигарет на вулицях - це примушує дитину закурити. Зірки, спортсмени, політики, які курять перед телекамерами, - це люди, які створюють навколо дитини атмосферу соціальної прийнятності куріння, а значить, опосередковано закликають дитину попробувати цей дорослий "заборонений плід".
Тютюновій індустрії необхідно щоденно поповнювати поріділі ряди споживачів, щоб замінити тих, хто помирає або кидає курити. Нові курці - це діти, названі в документах індустрії "молодшою групою споживачів" (від 12 років).
Головні "робочі коники" тютюнових компаній - це зовсім не працівники фабрик, не менеджери з продажу, а лобісти, юристи й рекламісти. Допомагаючи змінювати законодавство, компанії роблять його зручним для себе. Реклама та просування товару роблять головну роботу - приваблюють нових споживачів.
про вплив тютюну на здоров'я курця,
про вплив тютюнового диму на тих, хто не курить, але змушений вдихати дим,
про поширення диму з відведеного місця для куріння по всіх приміщеннях школи або лікарні,
про те, коли і за яких потреб діти, що не курять, змушені будуть заходити в це приміщення для куріння.
Далі важливо почути думку всіх дітей, незалежно від віку. На цю думку не повинні впливати старші підлітки, які експериментують з тютюном або курці серед учителів. Найкращий спосіб - письмове голосування та аргументація, участь незалежного комітету із батьків, дітей, вчителів при підведенні підсумків.
Діти - ідеалісти, їхня думка часто об'єктивніша і чесніша, ніж думка дорослих, які можуть висловлюватися на користь когось старшого за званням, потурати своїм слабостям, не бажати щось змінювати в житті. Діти із сімей, де не курять, були б проти куріння в школі, бо справедливо бояться шкоди від диму. Діти із сімей курців висловились би за так необхідне їм чисте повітря, адже вони "на власних легенях" відчувають, як неприємно хворіти, як важко дихати в кухні, повній диму.
Куріння батьків, так само як і куріння вдома, спочатку сприймається дитиною як даність, як встановлені й незмінні правила існування в домі. Потім, коли вона росте, хоче щось змінювати. Що готова змінити у своєму житті мама, коли дитина говорить їй: "Я боюсь, що ти помреш, не кури!" або "Мені не подобається, коли та куриш удома"? Батьки можуть віджартуватися, проігнорувати думку дитини, залишитися вірними своїй залежності і звичному укладу життя. Але можуть і почати змінювати світ навколо дитини і разом із дитиною. Така профілактика - одна з найефективніших.
Для того, щоб дитина була насправді захищена від вимушеного вдихання тютюнового диму, крім впровадження вільної від тютюнового диму оселі, необхідно забезпечити вільні від тютюну громадські установи, спортивні й культурні центри, транспорт, робочі місця, пункти громадського харчування.
Право на добробут: не купуйте сигарети, купіть хліба
Дуже важливий момент батьківського куріння піднімає Всесвітня Організація Охорони Здоров'я та Всесвітній банк. Це питання про матеріальні проблеми господарства, родини, цілої країни у зв'язку з курінням. Гроші, витрачені на тютюнові вироби, а потім на лікування наслідків куріння, зменшують можливість задовольнити базові інтереси та права дитини (їжа, одяг, освіта, медичне обслуговування). Жах і фінансові витрати для дитини виникають також у випадку смерті дорослого годувальника через його куріння.
Стаття 27 Конвенції захищає право дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного розвитку.
Навіть прості підрахунки дають зрозуміти, скільки недоотримують діти в родині, де курять батьки. Варто лише помножити середню ціну пачки на кількість пачок, які викурюються в місяць. Тепер подивіться, скільки життєво необхідних речей, продуктів, занять можна було б оплатити з грошей, випущених в дим.
Половина померлих від куріння людей вмирають у віці 35-69 років. Це вік батьків дітей, які ще не досягли повноліття. Який би діагноз не стояв у свідоцтві про смерть, саме куріння найлегше припинити заради того, щоб уберегти своїх дітей від сирітства.
Право на правдиву і повну інформацію про тютюн
Право дитини на здоров'я порушують і ті, хто пропагує сигарети для дітей. Реклама, тютюнові конкурси, спонсорство культурних і спортивних заходів тютюновими корпораціями, роздача безкоштовних сигарет на вулицях - це примушує дитину закурити. Зірки, спортсмени, політики, які курять перед телекамерами, - це люди, які створюють навколо дитини атмосферу соціальної прийнятності куріння, а значить, опосередковано закликають дитину попробувати цей дорослий "заборонений плід".
Тютюновій індустрії необхідно щоденно поповнювати поріділі ряди споживачів, щоб замінити тих, хто помирає або кидає курити. Нові курці - це діти, названі в документах індустрії "молодшою групою споживачів" (від 12 років).
Головні "робочі коники" тютюнових компаній - це зовсім не працівники фабрик, не менеджери з продажу, а лобісти, юристи й рекламісти. Допомагаючи змінювати законодавство, компанії роблять його зручним для себе. Реклама та просування товару роблять головну роботу - приваблюють нових споживачів.