1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

матеріальні – характеризуються тим, що юридично закріплюють комплекс обов’язків і прав, а також відповідальність учасників управлінських відносин, тобто фактично адміністративно-правовий статус органів управління і їхніх посадових осіб. У них знаходить вияв той правовий режим, у рамках якого повинна функціонувати система державного управління. Такі норми нерідко називають статичними. В адміністративно-правових нормах регламентується правовий режим, що визначає діяльність не тільки органів виконавчої влади і місцевої адміністрації, але й інших учасників управлінських відносин. (Приклади: право громадянина звернутися зі скаргою й обов'язок відповідного органа (посадової особи) ретельно розібратися з доводами заявника, ужити заходів і у встановлений термін дати відповідь; обов'язок підприємця представити місцевої адміністрації відповідну документацію, а останньої – зареєструвати підприємство; обов'язок проходження процедури ліцензування при намірі здійснення конкретного виду комерційної діяльності, і т.п.) Матеріальні адміністративно-правові норми передбачають заборони й обмеження на ту чи іншу діяльність (дії), адміністративні санкції за їхні порушення і компетенцію відповідних органів по застосуванню цих санкцій.

процесуальні – регламентують динаміку державного управління і пов’язаних з ними управлінських відносин. Ними визначається порядок прийому, розгляду, вирішення скарг і заяв, порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення тощо. Або іншими словами процесуальні адміністративно-правові норми визначають загальні правила, порядок, процедуру нормотворчої, правозастосовної і юрисдикційної діяльності органів державного управління й інших суб'єктів адміністративного права. Їх призначення – визначати порядок реалізації юридичних обов’язків і прав, встановлених матеріальними нормами. В українському законодавстві на сьогоднішній момент процесуально врегульовані в основному лише адміністративно-юрисдикційні норми. Процесуальні норми регулюють відносини по реальному виконанню положень, що містяться в матеріальних правових нормах, причому в кожнім конкретному інституті адміністративного права можна знайти специфічні процесуальні положення і процедури. Наприклад, в інституті державної служби до процесуальних норм відносяться: порядок вступу на службу; процедура переміщення службовця і проходження служби; порядок проведення атестації; присвоєння спеціальних звань і рангів; дисциплінарне провадження; процедура звільнення і т.д.

2.5. За межею дії

у просторі – дія норм у просторі передбачає територію, на яку поширюється їх юридична сила. У деяких випадках адміністративно-правові норми можуть бути міжтериторіальними, приміром, відомчі норми органів управління транспортом; територією дії норм можуть бути окремі економічні зони. Наприклад, підтримати ініціативу Кабінету Міністрів України і створити в порядку експерименту строком на п’ять років Північнокримську експериментальну економічну зону “Сиваш” в адміністративних межах Красноперекопськ, Армянськ та Красноперекопського району Автономної Республіки Крим.

Можливий “вихід” таких норм за межі державного кордону, коли вони регламентують діяльність українських організацій і громадян за кордоном;

у часі: дія адміністративно-правових норм у часі може обмежуватися будь-якими термінами (строкові норми) або не обмежуватися будь-якими термінами (безстрокові норми).

Прикладами строкових норм є: норми, що містяться в документах, які регламентують питання постачання продукції державі, розміщення державних замовлень, формування державних контрактів. Як правило, вони діють протягом календарного року; Північнокримська експериментальна економічна зона “Сиваш” утворена терміном на п’ять років.

2.6. За ступенем загальності

загальні – мають загальне значення, наприклад: документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, а для осіб до 16 років – свідоцтво про народження;

міжгалузеві – регулюють яку-небудь одну функцію в усіх галузях (норми міжгалузевого управління), наприклад, контроль за додержанням антимонопольного законодавства у процесі приватизації здійснюється Антимонопольним комітетом України;

галузеві –регулюють відносини у межах однієї галузі. Здебільшого це норми галузевих міністерств та відомств. Такий саме характер мають норми, що містяться у законах, відповідних документах Президента України, Кабінету Міністрів України, якщо їх вплив не виходить за межі конкретної галузі. Наприклад: колективне сільськогосподарське підприємство (далі підприємство) є добровільним об¢єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції і товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування;

місцеві – норми місцевих органів державної виконавчої влади, а також місцевого самоврядування.

2.7. За повнотою викладених велінь

визначені;

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15