| Назва: | Підприємство як соціальна організація |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 26,3 KB |
| Скачувань: | 24 |
а) різний життєвий досвід людей, що об'єднуються, їх знаннєвий та професійний багаж, відмінності в інтелекту¬альних здібностях та світоглядах дають можливість відійти від однобічно упередженого бачення світу, властивого інди¬відові. У груповій ситуації ми завжди отримуємо можливість побачити проблему з різних позицій і точок зору, тим самим наближаючися до її об'єктивної сутності. Врахування від¬мінностей у баченні проблем різко підвищує реалістичність наших уявлень про них;
б) не менш важливим психологічним ресурсом є ефект емоційної підтримки та близькості. Шлях у бізнес ніколи не буває второваним, і кожна людина потребує близького іншо¬го, який був би здатний одночасно з нею переживати успіхи та поразки, супутні кожній справі. Емоційна близькість у групі, що виникає при реалізації спільної справи, визначає специфічний психотерапевтичний ефект організації;
в) об'єднання психологічних ресурсів в організації істот¬но змінює її енергійно-вольовий потенціал. Енергійно-вольові ресурси окремої людини не є безмежними і при зіткненні з різними труднощами та перепонами вони просто виснажують-
ся. Наявність інших людей в організації, їхня допомога, під¬тримка, здатність хоча 6 тимчасово та частково перебрати на себе відповідальність е необхідним чинником збереження енер¬гійного потенціалу. В групі-виникає специфічний ефект збере¬ження й навіть посилення сили у досягненні мети.
2. Функція розподілу функцій. Багатоплановість та обсяговість завдань, розв'язуваних у бізнесі, є настільки істот¬ними, що одна людина не може всі їх розв'язувати з однако¬вою ефективністю. Організація надає можливість розподілу завдань між різними людьми. Причому в ході спільної діяль¬ності звичайно викристалізовуються ті типи завдань, які кожна людина розв'язує більш ефективно, ніж інші. Відбувається своєрідне припасування між індивідуальними здібностями та розв'язуваними завданнями. У цьому випадку виникають ефекти максимально корисної концентрації індивідуальних здібностей та зусиль у структурі спільної справи.
3. Функція забезпечення доходів. Сучасне суспільство робить життя людини повноцінним лише крізь призму її влас¬ної праці. Організація — це і є те місце, де індивід реально здійснює свої трудові потенції і де він відповідно повинен отримати необхідні засоби до існування. Саме організація виконує функції оцінки якості та кількості праці, в тому чис¬лі у формі заробітної плати. Заробітна плата є хоча й універ¬сальним, але не єдиним способом оцінки. Цей факт визначає наступна функція організації.
4. Функція визнання та можливості самовираження. Людина працює не тільки для того, щоб заробляти гроші. У кожній царині життя людина намагається реалізувати себе цілком як особистість. Міра реалізації цієї потреби визна¬чає світовідчуття особистості на певну мить і детермінує міру її активності на найближче майбутнє. Професійна ца¬рина життя є традиційною для чоловіків, а останнім часом дедалі більше й для жінок, вона є цариною максимальної самореалізації життєвих досягнень і втілення творчих по¬тенцій. Тільки організація як безпосереднє соціальне ото¬чення може забезпечити особистості необхідний рівень ви¬знання. У сучасних соціально-психологічних та економічних теоріях організацій стверджується, що тільки ті фірми, які забезпечують особистісне зростання співробітників, посіда¬ють передові позиції в сучасному бізнесі. Для сьогоднішніх концепцій управління ставлення до співробітника як до "гвинтика у великій машині" — це далеке минуле, яке зжи- . ло себе. Загальна закономірність полягає в тому, що чим більше у людини потенційних можливостей щодо зміни міс- | ця роботи та зростання професіоналізму, тим більшої зна¬чимості набуває чинник визнання та можливості самореалі¬зації.
б) не менш важливим психологічним ресурсом є ефект емоційної підтримки та близькості. Шлях у бізнес ніколи не буває второваним, і кожна людина потребує близького іншо¬го, який був би здатний одночасно з нею переживати успіхи та поразки, супутні кожній справі. Емоційна близькість у групі, що виникає при реалізації спільної справи, визначає специфічний психотерапевтичний ефект організації;
в) об'єднання психологічних ресурсів в організації істот¬но змінює її енергійно-вольовий потенціал. Енергійно-вольові ресурси окремої людини не є безмежними і при зіткненні з різними труднощами та перепонами вони просто виснажують-
ся. Наявність інших людей в організації, їхня допомога, під¬тримка, здатність хоча 6 тимчасово та частково перебрати на себе відповідальність е необхідним чинником збереження енер¬гійного потенціалу. В групі-виникає специфічний ефект збере¬ження й навіть посилення сили у досягненні мети.
2. Функція розподілу функцій. Багатоплановість та обсяговість завдань, розв'язуваних у бізнесі, є настільки істот¬ними, що одна людина не може всі їх розв'язувати з однако¬вою ефективністю. Організація надає можливість розподілу завдань між різними людьми. Причому в ході спільної діяль¬ності звичайно викристалізовуються ті типи завдань, які кожна людина розв'язує більш ефективно, ніж інші. Відбувається своєрідне припасування між індивідуальними здібностями та розв'язуваними завданнями. У цьому випадку виникають ефекти максимально корисної концентрації індивідуальних здібностей та зусиль у структурі спільної справи.
3. Функція забезпечення доходів. Сучасне суспільство робить життя людини повноцінним лише крізь призму її влас¬ної праці. Організація — це і є те місце, де індивід реально здійснює свої трудові потенції і де він відповідно повинен отримати необхідні засоби до існування. Саме організація виконує функції оцінки якості та кількості праці, в тому чис¬лі у формі заробітної плати. Заробітна плата є хоча й універ¬сальним, але не єдиним способом оцінки. Цей факт визначає наступна функція організації.
4. Функція визнання та можливості самовираження. Людина працює не тільки для того, щоб заробляти гроші. У кожній царині життя людина намагається реалізувати себе цілком як особистість. Міра реалізації цієї потреби визна¬чає світовідчуття особистості на певну мить і детермінує міру її активності на найближче майбутнє. Професійна ца¬рина життя є традиційною для чоловіків, а останнім часом дедалі більше й для жінок, вона є цариною максимальної самореалізації життєвих досягнень і втілення творчих по¬тенцій. Тільки організація як безпосереднє соціальне ото¬чення може забезпечити особистості необхідний рівень ви¬знання. У сучасних соціально-психологічних та економічних теоріях організацій стверджується, що тільки ті фірми, які забезпечують особистісне зростання співробітників, посіда¬ють передові позиції в сучасному бізнесі. Для сьогоднішніх концепцій управління ставлення до співробітника як до "гвинтика у великій машині" — це далеке минуле, яке зжи- . ло себе. Загальна закономірність полягає в тому, що чим більше у людини потенційних можливостей щодо зміни міс- | ця роботи та зростання професіоналізму, тим більшої зна¬чимості набуває чинник визнання та можливості самореалі¬зації.