1 2 3

Розуміння хворого з боку лікаря - це підґрунтя, наркому закріплюється довіра, адже хворий переко¬нується, що його скарги зафіксовані у свідомості лі¬каря і він їх активно осмислює. Розуміння може бути виражене і невербальним шляхом: поглядом, кивком голови тощо. Тон та інтонація здатні демонструва¬ти як порозуміння, так і відстороненість, незацікав¬леність. Якщо хворий переконується у нерозумінні і небажанні зрозуміти, то він автоматично перетворю¬ється з помічника лікаря на його супротивника.

Повага передбачає визнання цінності хворого як індивіда і серйозності його тривог. Ідеться не тіль¬ки про згоду вислухати людину, головне - проде¬монструвати, що її слова є вагомими для лікаря.

Співчуття - ключ до співпраці між лікарем та хво¬рим. Необхідно вміти поставити себе на місце хворо¬го, подивитися на світ його очима. Співчуття - це певною мірою своєрідна екранізація (поглинання) почуттів іншого на свою духовну сферу. Співчува¬ти - значить відчувати іншого всім своїм єством. Спів¬чуття починається з факту нашої присутності, інколи мовчазної, з очікування, коли хворий заговорить.

Співчуття можна висловити досить просто, поклав¬ши руку на плече хворого, що створює певний пози¬тивно-емоційний настрій, на якому можна будувати взаємодовіру.

1 2 3