1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

другий учасник у відповідь приймає активні дії проти ініціатору конфлікту; З цього моменту можна вважати, що конфлікт розпочався.

Конфлікт виникає лише тоді, коли сторони почнуть активно протидіяти одна одній, переслідуючи кожна свою мету. Тому конфлікт завжди починається як двостороння поведінка і їй, як правило, передують ініціативні дії однієї із сторін, що виступає в якості призвідника конфлікту.

Основні елементи конфлікту:

два учасника чи дві сторони конфлікту;

взаємонесумісність цінностей і інтересів сторін;

поведінка, спрямована на знищення планів і інтересів протилежної сторони;

використання сили для впливу на іншу сторону;

протипостава дій, поведінки сторін;

стратегія і тактика конфліктної взаємодії;

особисті особливості учасників – агресивність, авторитетність і ін.;

характер зовнішнього середовища, присутність третьої особи і т.д.

Динаміка розвитку конфлікту:

виникнення конфліктної ситуації;

усвідомлення конфліктної ситуації;

власне конфліктна поведінка – двосторонньо направлені і емоційно забарвлені дії, які перешкоджають досягненню мети і інтересів противника і сприяють реалізації власних інтересів на шкоду іншій стороні;

розгортання конфлікту чи його розв’язання залежить від учасників конфлікту, його особливостей особистості, інтелектуальних, матеріальних можливостей, які є у сторін, масштабів розгортання конфлікту, позицій навколишніх осіб, уяви про наслідки конфлікту.

Критерії конфлікту:

взаємозалежність сторін, тобто обидві сторони залежать одна від одної, активність однієї людини зумовлює дії іншої, а ці дії зумовлюють відповідну реакцію першого учасника конфлікту, таким чином відбувається взаємодія сторін;

усвідомлення ситуації як конфліктної, тобто одна чи обидві сторони оцінюють чужу дію як ворожу, з ціллю перешкодити досягненню мети, принизити;

вибір стратегії подальшої поведінки: пошук компромісу чи раціонально прийнятного рішення, чи розгортання і поширення конфлікту.

Кульмінація конфлікту – це явний (візуальний) вияв найгострішої суперечності, досягнутий у процесі конфлікту. Образно кажучи, це остання і вирішальна “битва” конфліктуючих сторін, в результаті якої одна із сторін визнає себе переможеною або досягається перемир’я.

Наслідки конфліктних ситуацій

Повна ліквідація конфронтації взаємним примиренням сторін на якійсь основі.

Винесення конфліктуючих сторін або однієї із них за межі колективу (звільнення, переведення на іншу роботу тощо).

Зникнення конфронтації, коли одна із сторін виходить переможцем, а інша визнає себе переможеною.

Послаблення конфлікту, коли обидві сторони до певної міри задовольняють свої домагання і йдуть одна одній на деякі поступки.

Зникнення протистояння, коли обидві сторони програють і отримують “негативне” задоволення.

“Трансформація” конфлікту в інший, видозмінений або принципово новий, який за силою своїх суперечностей відсовує на задній план початковий конфлікт.

Поступове затухання конфлікту завдяки довільному перебігу, коли учасники у керівництво не вживають рішучих заходів для його ліквідації.

Механічна ліквідація конфлікту (несподіване розформування колективу, звільнення одного із учасників конфлікту тощо).

Конструктивні наслідки конфлікту:

розробка і прийняття рішень;

схильність до співпраці;

поліпшення взаємин між працівниками;

поява додаткових ідей;

виникнення додаткових альтернатив.

Деструктивні наслідки конфліктів:

погіршення стосунків між працівниками;

незадовільний моральний клімат;

послаблене співробітництво в майбутньому;

непродуктивна конкуренція;

плинність кадрів;

пошук “ворогів”;

зменшення взаємодії учасників конфлікту;

зростання ворожнечі між об’єктами конфлікту;

перебільшення значення перемоги;

тривале святкування перемоги.

Післяконфліктний синдром як психологічний наслідок конфліктної ситуації після її розв’язання. Це емоційний та інтелектуальний досвід, результат і психічний стан, що їх виносить кожна із сторін із конфліктного процесу. Часто післяконфліктний синдром виявляється у вигляді крайньої невдоволеності, блокади прагнень, озлобленості, пригніченості, повної байдужості до оточення, тривкого негативного емоційного переживання, що дезорганізує свідомість і діяльність. Зрозуміло, що ні духовному, ні фізичному здоров’ю такий стан не сприяє, а навпаки – негативно позначається на поведінці й діяльності індивіда.

Міжособові конфлікти являють собою не тільки морально-етичну проблему, а й економічну проблему. Встановлено, що втрати робочого часу від конфліктів і післяконфліктних переживань становлять близько 15% робочогочасу, а продуктивність праці в післяконфліктний період знижується на 1,2 – 16 %.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10