| Назва: | Проблема впливу релігії на способи діяльності в економічній системі |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 35,56 KB |
| Скачувань: | 19 |
На рівні окремої релігійної організації релігія ви¬конує інтеграційну функцію, згуртовуючи одновірців. Однак одночасно релігія розділяє і протиставляє один одному послідовників різних релігій, що простежу¬ється і в сучасному релігійному житті України.
Релігії притаманна також комунікативна функція, яка полягає в підтримуванні зв'язків між віруючими шляхом створення почуття віросповідної єдності під час релігійних дій, в особистому житті, сімейно-побу¬тових відносинах, а також стосунках у межах різнома¬нітних клерикальних організацій і навіть клерикаль¬них політичних партій.
В умовах сучасного суспільства релігія виконує, головним чином, ілюзорно-компенсаторну функцію. Зазначимо, що, не будучи панівною формою масової свідомості, вона задовольняє тільки особисті почуття віруючих.
Щодо світоглядної, регуляторної та комунікатив¬ної функції релігії, то в силу збереження релігійних організацій їхні масштаби визначаються особливостя¬ми конфесійних течій і категоріями віруючих, на яких, в свою чергу, впливає реальна дійсність.
На рівні суспільства зникає інтеграційна функція релігії: вона об'єднує лише віруючих певної конфесії, громади і втрачає роль провідного ідейного фактора, що покликаний зміцнювати суспільну систему.
Взагалі, роль релігії в суспільстві не можна оцінюва¬ти однозначно. Так, релігія відігравала важливу культур¬но-історичну роль. В межах релігійних віровчень форму¬вались єдині зразки почуттів, думок, поведінки людей, завдяки чому релігія виступала як могутній засіб упо¬рядкування і збереження традицій та звичаїв. У той же час, наприклад, у царській Росії синодальне православ'я використовувалось як засіб пригноблення трудящих мас.
Однією з історичних місій релігії, що набуває в сучасному світі все більшої актуальності, є формуван¬ня відчуття єдності людського роду, значущості непе¬рехідних загальнолюдських моральних норм і ціннос¬тей. Однак релігія може бути виразником зовсім ін¬ших настроїв, зокрема фанатизму, непримиренності до людей іншої віри тощо.
Отже, вплив релігії на суспільне життя не завжди був однозначним. Характер цього впливу може суттє¬во змінюватися, набувати специфічних особливостей. Соціальні функції релігійних організацій не тото¬жні функціям релігії, тому що релігійні організації включаються до загальної системи економічних, по¬літичних та інших суспільних відносин і виконують безліч нерелігійиих функцій.
У середні віки церква не тільки володіла монопо¬лією у сфері ідеології, а й виконувала економічні й політичні функції. У капіталістичному суспільстві ре¬лігійні організації активно втручаються в політичне життя, мають власну систему навчальних закладів, займаються благодійницькою діяльністю.
Релігійні організації можуть дотримуватися й про¬гресивних позицій з деяких соціальних і політичних питань. У деяких країнах Східної Європи христи¬янські церкви сприяли боротьбі мас проти іноземних загарбників. Монастирі в Європі протягом тривалого часу були майже єдиними культурними центрами. Ба¬гато релігійних організацій і в наш час активно ви¬ступають за мир, за ядерне роззброєння.
В пострадянських суспільствах релігійні організа¬ції сприяють національній ідеї. Так, в Україні відро¬дження національних церков йде поруч з процесами національного відродження. Таким чином, релігія - явище багатопланове і багатозначне. Вона виникла як результат специфічних закономірностей розвитку су¬спільства, і саме суспільні процеси визначать в кінце¬вому підсумку її долю.
Землеробські культи - як яскравий приклад впливу релігії на способи діяльності в первісних економічних системах
Землеробські культи - це переважно поклоніння двійникам тих факторів природи, які впливають на врожай. Типовий приклад - релігійні погляди індіанців-ірокезів. Вони жили раніше на території, на якій тепер розташовані канадські міста Квебек і Монреаль. Ще у XIX ст. ірокези шанували чотирьох головних духів: духа землі, духа бобів, духа кукурудзи і духа гарбуза. Всі ці чотири духи, за їхніми уявлен¬нями, були жінками. Духів кукурудзи, бобів і гарбуза міфологія ірокезів зображувала у вигляді трьох сестер, одягнених у листя відповідних рослин. Поряд з духа-мижігасами шанувалися також, але на другорядних ролях, духи-чоловіки - дух сонця, дух дощу і дух вітру. За яких історичних умов виник землеробський культ?
На ступені розвитку матріархату (виник близько 8 тис. років тому) основним видом виробничої діяльності було мотичне землеробство, яке виросло із збиральництва. А збиранням раніше займалися жінки. Можна сказати, що доки чоловік полював, жінка ви¬найшла землеробство. Тому на стадії пізнього матрі¬архату жінки, виконуючи головну роль у господар¬ському житті, разом з цим і завдяки цьому почали керувати чоловіками і в інших галузях життя. За¬лежність землеробства від природи і керівна роль жінки - ось дві головні особливості того часу, які відбилися у релігійних поглядах людей.
Релігії притаманна також комунікативна функція, яка полягає в підтримуванні зв'язків між віруючими шляхом створення почуття віросповідної єдності під час релігійних дій, в особистому житті, сімейно-побу¬тових відносинах, а також стосунках у межах різнома¬нітних клерикальних організацій і навіть клерикаль¬них політичних партій.
В умовах сучасного суспільства релігія виконує, головним чином, ілюзорно-компенсаторну функцію. Зазначимо, що, не будучи панівною формою масової свідомості, вона задовольняє тільки особисті почуття віруючих.
Щодо світоглядної, регуляторної та комунікатив¬ної функції релігії, то в силу збереження релігійних організацій їхні масштаби визначаються особливостя¬ми конфесійних течій і категоріями віруючих, на яких, в свою чергу, впливає реальна дійсність.
На рівні суспільства зникає інтеграційна функція релігії: вона об'єднує лише віруючих певної конфесії, громади і втрачає роль провідного ідейного фактора, що покликаний зміцнювати суспільну систему.
Взагалі, роль релігії в суспільстві не можна оцінюва¬ти однозначно. Так, релігія відігравала важливу культур¬но-історичну роль. В межах релігійних віровчень форму¬вались єдині зразки почуттів, думок, поведінки людей, завдяки чому релігія виступала як могутній засіб упо¬рядкування і збереження традицій та звичаїв. У той же час, наприклад, у царській Росії синодальне православ'я використовувалось як засіб пригноблення трудящих мас.
Однією з історичних місій релігії, що набуває в сучасному світі все більшої актуальності, є формуван¬ня відчуття єдності людського роду, значущості непе¬рехідних загальнолюдських моральних норм і ціннос¬тей. Однак релігія може бути виразником зовсім ін¬ших настроїв, зокрема фанатизму, непримиренності до людей іншої віри тощо.
Отже, вплив релігії на суспільне життя не завжди був однозначним. Характер цього впливу може суттє¬во змінюватися, набувати специфічних особливостей. Соціальні функції релігійних організацій не тото¬жні функціям релігії, тому що релігійні організації включаються до загальної системи економічних, по¬літичних та інших суспільних відносин і виконують безліч нерелігійиих функцій.
У середні віки церква не тільки володіла монопо¬лією у сфері ідеології, а й виконувала економічні й політичні функції. У капіталістичному суспільстві ре¬лігійні організації активно втручаються в політичне життя, мають власну систему навчальних закладів, займаються благодійницькою діяльністю.
Релігійні організації можуть дотримуватися й про¬гресивних позицій з деяких соціальних і політичних питань. У деяких країнах Східної Європи христи¬янські церкви сприяли боротьбі мас проти іноземних загарбників. Монастирі в Європі протягом тривалого часу були майже єдиними культурними центрами. Ба¬гато релігійних організацій і в наш час активно ви¬ступають за мир, за ядерне роззброєння.
В пострадянських суспільствах релігійні організа¬ції сприяють національній ідеї. Так, в Україні відро¬дження національних церков йде поруч з процесами національного відродження. Таким чином, релігія - явище багатопланове і багатозначне. Вона виникла як результат специфічних закономірностей розвитку су¬спільства, і саме суспільні процеси визначать в кінце¬вому підсумку її долю.
Землеробські культи - як яскравий приклад впливу релігії на способи діяльності в первісних економічних системах
Землеробські культи - це переважно поклоніння двійникам тих факторів природи, які впливають на врожай. Типовий приклад - релігійні погляди індіанців-ірокезів. Вони жили раніше на території, на якій тепер розташовані канадські міста Квебек і Монреаль. Ще у XIX ст. ірокези шанували чотирьох головних духів: духа землі, духа бобів, духа кукурудзи і духа гарбуза. Всі ці чотири духи, за їхніми уявлен¬нями, були жінками. Духів кукурудзи, бобів і гарбуза міфологія ірокезів зображувала у вигляді трьох сестер, одягнених у листя відповідних рослин. Поряд з духа-мижігасами шанувалися також, але на другорядних ролях, духи-чоловіки - дух сонця, дух дощу і дух вітру. За яких історичних умов виник землеробський культ?
На ступені розвитку матріархату (виник близько 8 тис. років тому) основним видом виробничої діяльності було мотичне землеробство, яке виросло із збиральництва. А збиранням раніше займалися жінки. Можна сказати, що доки чоловік полював, жінка ви¬найшла землеробство. Тому на стадії пізнього матрі¬архату жінки, виконуючи головну роль у господар¬ському житті, разом з цим і завдяки цьому почали керувати чоловіками і в інших галузях життя. За¬лежність землеробства від природи і керівна роль жінки - ось дві головні особливості того часу, які відбилися у релігійних поглядах людей.