| Назва: | Релігії Давнього Китаю |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 17,31 KB |
| Скачувань: | 47 |
Даосизм тривалий час фігурував лише як філософсь¬ка концепція. Ідея дао більш-менш точно відображала все-загальний зв'язок явищ і предметів об'єктивного світу, наблизилась до розуміння причинності, закономірностей віту. Але дао тлумачили і як духовну першооснову ре¬чей. Тому філософію даосизму не можна віднести ні до матеріалізму, ні до ідеалізму.
Невиразною в даосизмі є й ідея надприродного. Тому він для сучасників Лао-цзи релігією не був, став нею через 500 років після смерті Лао-цзи. Даосизм як релігія - зовсім інша сутність, ніж філософський даосизм. Перетворившись на релігію, він виробив свою анімістичну систему, міфоло¬гію, розбудував фетишизм і магію на основі культової прак¬тики, яку використовувало конфуціанство.
Вищим божеством даосизму є нефритовий імператор Юй-хуан. Він, за міфологією, добровільно залишив престол, став пустельником, допомагав в усьому людям, а потім перетворився на нефритового імператора, який володіє ра¬єм і пеклом. Юй-хуан стежить за дотриманням справед¬ливості, чинить суд над усіма. Все, до чого доторкнувся він і його послідовники, є безсмертним, священним.
Важливою в лаоському пантеоні є богиня Західного не¬ба Сіван-му, яка проживає в палаці в горах Куньлунь, на краю світу, де нема життя. Вона володіє персиковими са¬дами, що дають плоди раз на три тисячі років. Це - пло¬ди безсмертя. Всі, хто перебуває в її палаці, - безсмертні. Сіван-му уособлює жіноче начало - інь, її чоловік - князь Сходу Дун Ванчун - ян. У Сіван-му раз на рік збираються боги, щоб пригощатися персиками безсмертя. Ідея безсмертя і вічної молодості, довголіття є однією із стрижневих у даоському віровченні.
Людина вважається об'єктом впливу 33 тисяч духів, який потрібно скерувати на довголіття. Цьому служать численні талісмани, замовляння, ворожіння, а також спе¬ціальні фізичні вправи, системи дихання, норми харчуван¬ня, які містять раціональний досвід.
Безсмертя теж є темою даоської міфології. У ній ідеть¬ся про безсмертних святих, земне життя яких було спов¬нене дивами. Вони знали магічні засоби безсмертя, таємні формули і заклинання, що й забезпечило їм перетворення на вічних духів.
Особливості культу в даосизмі. Даосизм активно вза¬ємодіяв із примітивними народними віруваннями, їх ма¬гічною практикою, обрядами ворожінь і заклинань, нада¬вав своєму релігійному культові практичного характеру, що стимулювало його перетворення з філософського вчен¬ня на релігійне.
З проникненням у Китай буддизму даосизм запози¬чив у нього багато елементів культу: врочисті богослужіння, ведичні храми, духовенство й чернецтво. Він набув певної організаційної системи і став церквою. Пантеон даосизму налічує тисячі безсмертних духів, героїв місце¬вих культів та ін.
Якщо конфуціанський культ здебільшого був родин¬ним, домашнім, то лаоський вимагав кваліфікованих слу¬жителів його, спеціальних місць для ритуалів. Духовенст¬во внаслідок тривалого навчання здобувало ґрунтовну ду¬ховну освіту, медичні та інші знання, володіло засобами психологічного впливу на людей.
Хоч нижче духовенство, будучи далеким від лаоського богослов'я, здійснювало культову практику на рівні ремесла, централізованої церковної організації у даосизмі немає.
Оскільки панівною релігією в Китаї було конфуціанст¬во, до даосизму офіційне ставлення в різні часи було різ¬ним. Він знав і державну підтримку, і гоніння. Був він й офіційною ідеологією кількох династій. Нерідко служив платформою таємних сил, що виступали проти існуючих суспільних порядків. Безсумнівним є його вплив на розви¬ток філософського мислення, духовного життя Китаю.
Громади даосів діють у різних країнах світу, є вони і в Україні, зокрема в Києві.
Невиразною в даосизмі є й ідея надприродного. Тому він для сучасників Лао-цзи релігією не був, став нею через 500 років після смерті Лао-цзи. Даосизм як релігія - зовсім інша сутність, ніж філософський даосизм. Перетворившись на релігію, він виробив свою анімістичну систему, міфоло¬гію, розбудував фетишизм і магію на основі культової прак¬тики, яку використовувало конфуціанство.
Вищим божеством даосизму є нефритовий імператор Юй-хуан. Він, за міфологією, добровільно залишив престол, став пустельником, допомагав в усьому людям, а потім перетворився на нефритового імператора, який володіє ра¬єм і пеклом. Юй-хуан стежить за дотриманням справед¬ливості, чинить суд над усіма. Все, до чого доторкнувся він і його послідовники, є безсмертним, священним.
Важливою в лаоському пантеоні є богиня Західного не¬ба Сіван-му, яка проживає в палаці в горах Куньлунь, на краю світу, де нема життя. Вона володіє персиковими са¬дами, що дають плоди раз на три тисячі років. Це - пло¬ди безсмертя. Всі, хто перебуває в її палаці, - безсмертні. Сіван-му уособлює жіноче начало - інь, її чоловік - князь Сходу Дун Ванчун - ян. У Сіван-му раз на рік збираються боги, щоб пригощатися персиками безсмертя. Ідея безсмертя і вічної молодості, довголіття є однією із стрижневих у даоському віровченні.
Людина вважається об'єктом впливу 33 тисяч духів, який потрібно скерувати на довголіття. Цьому служать численні талісмани, замовляння, ворожіння, а також спе¬ціальні фізичні вправи, системи дихання, норми харчуван¬ня, які містять раціональний досвід.
Безсмертя теж є темою даоської міфології. У ній ідеть¬ся про безсмертних святих, земне життя яких було спов¬нене дивами. Вони знали магічні засоби безсмертя, таємні формули і заклинання, що й забезпечило їм перетворення на вічних духів.
Особливості культу в даосизмі. Даосизм активно вза¬ємодіяв із примітивними народними віруваннями, їх ма¬гічною практикою, обрядами ворожінь і заклинань, нада¬вав своєму релігійному культові практичного характеру, що стимулювало його перетворення з філософського вчен¬ня на релігійне.
З проникненням у Китай буддизму даосизм запози¬чив у нього багато елементів культу: врочисті богослужіння, ведичні храми, духовенство й чернецтво. Він набув певної організаційної системи і став церквою. Пантеон даосизму налічує тисячі безсмертних духів, героїв місце¬вих культів та ін.
Якщо конфуціанський культ здебільшого був родин¬ним, домашнім, то лаоський вимагав кваліфікованих слу¬жителів його, спеціальних місць для ритуалів. Духовенст¬во внаслідок тривалого навчання здобувало ґрунтовну ду¬ховну освіту, медичні та інші знання, володіло засобами психологічного впливу на людей.
Хоч нижче духовенство, будучи далеким від лаоського богослов'я, здійснювало культову практику на рівні ремесла, централізованої церковної організації у даосизмі немає.
Оскільки панівною релігією в Китаї було конфуціанст¬во, до даосизму офіційне ставлення в різні часи було різ¬ним. Він знав і державну підтримку, і гоніння. Був він й офіційною ідеологією кількох династій. Нерідко служив платформою таємних сил, що виступали проти існуючих суспільних порядків. Безсумнівним є його вплив на розви¬ток філософського мислення, духовного життя Китаю.
Громади даосів діють у різних країнах світу, є вони і в Україні, зокрема в Києві.