| Назва: | Храм і його влаштування |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 9,77 KB |
| Скачувань: | 13 |
Престолом називається особливо освячений чотирикутний стіл, який знаходиться посередині вівтаря і прикрашений двома одіяннями: спіднім - білим, з полотна, і верхнім - з більш доро¬гої тканини, переважно з парчі. На престолі таємно, невидимо присутній Сам Господь, як Цар і Владика Церкви. Торкатися пре¬столу і цілувати його можуть лише священнослужителі.
На престолі знаходяться: антимінс, Євангеліє, хрест, дарохранильниця і дароносиця.
Антимінсом називається освячений архиереем шовковий плат (хустка), із зображенням на ньому покладання Ісуса Христа у гріб, і, обов'язково, із зашитою на другому його боці частинкою мощей якогось святого мученика, бо в перші віки християнства літургія завжди звершувалася на гробницях мучеників. Без ан-тимінса не можна здійснити Божественної літургії (слово "антимінс" грецьке, означає "замість престолу").
Для кращого зберігання антимінс загортається в інший шовко¬вий плат, який називається ілітоном. Він нагадує нам хустину, якою була огорнута голова Спасителя у гробі.
На самому антимінсі лежить губка для збирання частинок св. дарів.
Євангеліє - це Слово Боже, вчення Господа нашого Ісуса Христа.
Хрест - це меч Божий, яким Господь переміг диявола і смерть.
Дарохранильницею називається ковчег (скринька), у якому зберігаються святі дари на випадок причастя хворих. Як правило, дарохранильницю виготовляють у вигляді невеличкої церкви.
Дароносицею називається невеличкий ковчежець (скринька), в якому священик носить святі дари для причастя хворих удома.
За престолом стоїть семисвічник, тобто підсвічник на сім свічок, а за ним запрестольний хрест. Місце за престолом біля східної стіни вівтаря називається горнім (високим) місцем; воно зазвичай робиться підвищеним.
Ліворуч від престолу, в північній частині вівтаря, стоїть інший невеликий стіл, також прикрашений з усіх боків одіянням. Цей стіл називається жертовником. На ньому готуються дари для Таїнства св. причастя.
На жертовнику знаходяться священні сосуди, а саме:
Чаша, або потир, куди перед літургією вливається вино з во¬дою, які перетворюються потім, під час літургії, на кров Христову.
Дискос - невелике кругле блюдо на підставці. На нього кла¬деться хліб для освячення на Божественній літургії, для перетво¬рення його на тіло Христове. Дискос символізує собою одночасно і ясла, і гріб Спасителя.
Звіздиця складається з двох металевих невеликих дуг, скріплених посередині гвинтом так, щоб їх можна було чи скласти, чи розсунути хрестоподібно. Вона ставиться на дискосі для того, щоб покрівець не торкався вийнятих з проскур частинок. Звіздиця символізує собою зірку, яка з'явилася при народженні Спасителя.
Копіє - ніж, подібний до списа, для виймання агнця і части¬нок з проскур. Воно символізує той спис, яким воїн проколов ре¬бра Христу Спасителю на Хресті.
Лжиця - ложечка, яка використовується для причастя вірую¬чих.
Губка чи плат - для витирання сосудів.
Малі покрівці, якими покриваються окремо чаша і дискос, так і називаються покрівцями. Більший же покрівець, який покриває і чашу і дискос разом, називається воздухом, символізуючи собою той повітряний простір, над яким з'явилася зірка, що привела волхвів до ясел Спасителя. Усі ж разом покрівці зображують пе¬лени, якими Icy с Христос був сповитий при народженні, а так са¬мо і Його поховальні пелени (плащаницю).
До всіх цих священних предметів нікому не можна доторкати¬ся, крім єпископів, священиків і дияконів.
На жертовнику ще знаходиться ківш, в якому подається, на по¬чатку проскомидії, вино з водою для вливання у святу чашу; потім, перед причастям, у ньому подається теплота (гаряча вода), і в ньому ж виноситься запивка після причастя.
У вівтарі ще знаходиться кадильниця чи кадило, яке викорис¬товується для кадіння фіміамом (ладаном). Кадіння встановлено ще у старозавітній Церкві Самим Богом.
Кадіння перед св. престолом та іконами виражає нашу поша¬ну та благоговіння перед ними. Кадіння, звернене до віруючих, що моляться, виражає пошану до людини як образу Божого, а та¬кож побажання, щоб молитва їхня була щирою та благоговійною і легко підносилася б до неба, подібно до кадильного диму, і щоб благодать Божа так осіняла віруючих, як огортає їх дим кадиль¬ний. На кадіння віруючі повинні відповідати поклоном.
У вівтарі також зберігаються дикирій та трикирій, які викорис¬товуються архиереем для благословення народу, і рипіди.
Дикирієм називається підсвічник з двома свічами, які символізують дві природи в Ісусі Христі - Божественну і людсь¬ку.
Трикирієм називається підсвічник з трьома свічами, які символізують нашу віру у Пресвяту Тройцю.
Рипідами або опахалами називаються прикріплені до руків'їв металеві круги із зображенням на них херувимів. Рипідами дия¬кони віють над дарами при освяченні їх. Раніше вони робилися з павиного пір'я і використовувалися для оберігання св. дарів від комах. Тепер віяння рипід має символічне значення, воно зобра¬жує присутність Небесних Сил при здійсненні Таїнства св. при¬частя.
На престолі знаходяться: антимінс, Євангеліє, хрест, дарохранильниця і дароносиця.
Антимінсом називається освячений архиереем шовковий плат (хустка), із зображенням на ньому покладання Ісуса Христа у гріб, і, обов'язково, із зашитою на другому його боці частинкою мощей якогось святого мученика, бо в перші віки християнства літургія завжди звершувалася на гробницях мучеників. Без ан-тимінса не можна здійснити Божественної літургії (слово "антимінс" грецьке, означає "замість престолу").
Для кращого зберігання антимінс загортається в інший шовко¬вий плат, який називається ілітоном. Він нагадує нам хустину, якою була огорнута голова Спасителя у гробі.
На самому антимінсі лежить губка для збирання частинок св. дарів.
Євангеліє - це Слово Боже, вчення Господа нашого Ісуса Христа.
Хрест - це меч Божий, яким Господь переміг диявола і смерть.
Дарохранильницею називається ковчег (скринька), у якому зберігаються святі дари на випадок причастя хворих. Як правило, дарохранильницю виготовляють у вигляді невеличкої церкви.
Дароносицею називається невеличкий ковчежець (скринька), в якому священик носить святі дари для причастя хворих удома.
За престолом стоїть семисвічник, тобто підсвічник на сім свічок, а за ним запрестольний хрест. Місце за престолом біля східної стіни вівтаря називається горнім (високим) місцем; воно зазвичай робиться підвищеним.
Ліворуч від престолу, в північній частині вівтаря, стоїть інший невеликий стіл, також прикрашений з усіх боків одіянням. Цей стіл називається жертовником. На ньому готуються дари для Таїнства св. причастя.
На жертовнику знаходяться священні сосуди, а саме:
Чаша, або потир, куди перед літургією вливається вино з во¬дою, які перетворюються потім, під час літургії, на кров Христову.
Дискос - невелике кругле блюдо на підставці. На нього кла¬деться хліб для освячення на Божественній літургії, для перетво¬рення його на тіло Христове. Дискос символізує собою одночасно і ясла, і гріб Спасителя.
Звіздиця складається з двох металевих невеликих дуг, скріплених посередині гвинтом так, щоб їх можна було чи скласти, чи розсунути хрестоподібно. Вона ставиться на дискосі для того, щоб покрівець не торкався вийнятих з проскур частинок. Звіздиця символізує собою зірку, яка з'явилася при народженні Спасителя.
Копіє - ніж, подібний до списа, для виймання агнця і части¬нок з проскур. Воно символізує той спис, яким воїн проколов ре¬бра Христу Спасителю на Хресті.
Лжиця - ложечка, яка використовується для причастя вірую¬чих.
Губка чи плат - для витирання сосудів.
Малі покрівці, якими покриваються окремо чаша і дискос, так і називаються покрівцями. Більший же покрівець, який покриває і чашу і дискос разом, називається воздухом, символізуючи собою той повітряний простір, над яким з'явилася зірка, що привела волхвів до ясел Спасителя. Усі ж разом покрівці зображують пе¬лени, якими Icy с Христос був сповитий при народженні, а так са¬мо і Його поховальні пелени (плащаницю).
До всіх цих священних предметів нікому не можна доторкати¬ся, крім єпископів, священиків і дияконів.
На жертовнику ще знаходиться ківш, в якому подається, на по¬чатку проскомидії, вино з водою для вливання у святу чашу; потім, перед причастям, у ньому подається теплота (гаряча вода), і в ньому ж виноситься запивка після причастя.
У вівтарі ще знаходиться кадильниця чи кадило, яке викорис¬товується для кадіння фіміамом (ладаном). Кадіння встановлено ще у старозавітній Церкві Самим Богом.
Кадіння перед св. престолом та іконами виражає нашу поша¬ну та благоговіння перед ними. Кадіння, звернене до віруючих, що моляться, виражає пошану до людини як образу Божого, а та¬кож побажання, щоб молитва їхня була щирою та благоговійною і легко підносилася б до неба, подібно до кадильного диму, і щоб благодать Божа так осіняла віруючих, як огортає їх дим кадиль¬ний. На кадіння віруючі повинні відповідати поклоном.
У вівтарі також зберігаються дикирій та трикирій, які викорис¬товуються архиереем для благословення народу, і рипіди.
Дикирієм називається підсвічник з двома свічами, які символізують дві природи в Ісусі Христі - Божественну і людсь¬ку.
Трикирієм називається підсвічник з трьома свічами, які символізують нашу віру у Пресвяту Тройцю.
Рипідами або опахалами називаються прикріплені до руків'їв металеві круги із зображенням на них херувимів. Рипідами дия¬кони віють над дарами при освяченні їх. Раніше вони робилися з павиного пір'я і використовувалися для оберігання св. дарів від комах. Тепер віяння рипід має символічне значення, воно зобра¬жує присутність Небесних Сил при здійсненні Таїнства св. при¬частя.