| Назва: | Церковне християнство |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 37,25 KB |
| Скачувань: | 129 |
Сучасне католицтво. За майже тисячоліття свого існування ка¬толицтвом накопичено значний досвід пристосування своїх інсти¬тутів, ідеології та форм діяльності до соціально-економічних, політичних та культурних умов суспільства, що змінюються. Католицтво успішно «вписалося» в індустріальне і постіндустріальне суспільство. Пристосовування церкви до умов зрілого капіталізму було за¬початковано папою Львом XIII в енцикліці «Про нові речі», що була, власне, першою соціальною енциклікою. В ній сформу¬льовано ставлення католицької церкви до нових реальностей, що склались в індустріальному суспільстві наприкінці XIX - на початку XX сторіччя з засудженням класової боротьби, проголо¬шенням приватної власності та її недоторканості; йшлося також про заступництво церкви щодо осіб найманої праці тощо.
Нові соціальні реалії, що склалися в середині XX ст., відбули¬ся в діяльності папи Іоанна XXIII. Папа виступив за заборону ядерної зброї, в підтримку спільних дій на захист миру віруючих і невіруючих. Поза увагою католицької церкви не лишається і сім'я. Сучасне католицтво - впливова сила в світі. Вивчення його діяльності конче необхідне для розуміння нашого сьогодення.
У сучасній церкві панує надто великий консерватизм. Церковні власті Риму, здається, більше схильні до повернення у добрі старі часи, ніж до реаль¬ного розуміння ситуації сучасного світу і людства. Ми не досягли ще синтезу між істинною духовністю і реальною відповідаль¬ністю перед світом, якому загрожує катастрофа. Не будемо, од¬нак, забувати про те, що церква - це цілий світ, що вона об'єд¬нує сотні мільйонів віруючих. Для багатьох з них релігійний ідеал продовжує залишатися найвищою духовною культурною цінністю, і в ньому вони втілюють свої земні прагнення. На порозі третього тисячоліття серед католиків постійно зростає прагнення до вироблення найширшої платформи для об'єднан¬ня всіх людей доброї волі на основі загальнолюдських цінностей для врятування і збагачення духовної культури людства».
14
Протестантизм
Протестантизм - найбільш гнучка й витончена форма хрис¬тиянства. Особливості ідеології та орієнтації сучасного протес¬тантизму зумовлені історією його виникнення і подальшого роз¬витку.
Християнство ніколи не було однорідним, у ньому постійно виникали ворожі одна одній церкви, групи. Відбувалося це тому, що християнські ідеї неоднаково проникали в різні соціальні верстви, виступаючи як ідеологічне оформлення їх класових та політичних позицій. Починаючи з XVI ст,, дрібні прояви опозиції католицькій церкві злилися в могутній потік, який охопив Європу, що зумовило появу нового напряму християнства - протестантизму.
Це було у XVI ст. - епоху Реформації, епоху, коли на арену боротьби виходив новий клас буржуазії, для якого рамки фео¬дального ладу стали надто тісними. В той час римсько-като¬лицька церква була великим центром феодальної системи, дог¬мати якої відігравали роль священного запинала феодалізму, феодальних виробничих відносин. Католицька церква була і найзаможнішим землевласником, їй належало не менше трьох час¬тин усіх земельних володінь в католицьких країнах. Буржуазія, піднімаючись на боротьбу проти феодалізму, неминуче повинна була виступити й проти католицької церкви. Перший акт бур¬жуазної революції було розіграно у формі релігійної війни, ос¬кільки почуття і свідомість мас були в цілому вигодовані духов¬ною їжею, яку їм пропонувала церква. І тому історичний рух, змістом якого був перехід від феодалізму до капіталізму, пови¬нен був набути релігійного забарвлення. Саме в цей період роз¬винулася «протестантська єресь» на противагу феодальному ка¬толицизму.
Виступаючи проти церкви як невід'ємного інституту феодаліз¬му, ідеологи протестантизму заперечували богослужбову прак¬тику католицької церкви, ті догматичні положення, на яких вона грунтувалася. Свої ж реформи протестанти обгрунтували «дійсним прочитанням священного писання» (Біблії), яке вони оголосили єдиним авторитетом у питаннях віри.
Людина для протестантизму - уже не є ланкою в ланцюзі надособистісної спільності. Індивідуалізація, характерна для буржуазної епохи, є перебудовою релігійних уявлень, в якій людина зі своєю індивідуальною своєрідністю змогла б включитись у ситуацію релігійного переживання.
Зазнала змін у протестантизмі і сама ідея Бога. З погляду про¬тестантської ідеології, Бог існує тому, що він потрібен людині, котра в нього вірить. «У що віриш, те й маєш» - ось формула протестантів. Найбільш значними на¬прямами у протестан-тизмі, що виникли в XVI ст., були люте¬ранство і кальвінізм.
Нові соціальні реалії, що склалися в середині XX ст., відбули¬ся в діяльності папи Іоанна XXIII. Папа виступив за заборону ядерної зброї, в підтримку спільних дій на захист миру віруючих і невіруючих. Поза увагою католицької церкви не лишається і сім'я. Сучасне католицтво - впливова сила в світі. Вивчення його діяльності конче необхідне для розуміння нашого сьогодення.
У сучасній церкві панує надто великий консерватизм. Церковні власті Риму, здається, більше схильні до повернення у добрі старі часи, ніж до реаль¬ного розуміння ситуації сучасного світу і людства. Ми не досягли ще синтезу між істинною духовністю і реальною відповідаль¬ністю перед світом, якому загрожує катастрофа. Не будемо, од¬нак, забувати про те, що церква - це цілий світ, що вона об'єд¬нує сотні мільйонів віруючих. Для багатьох з них релігійний ідеал продовжує залишатися найвищою духовною культурною цінністю, і в ньому вони втілюють свої земні прагнення. На порозі третього тисячоліття серед католиків постійно зростає прагнення до вироблення найширшої платформи для об'єднан¬ня всіх людей доброї волі на основі загальнолюдських цінностей для врятування і збагачення духовної культури людства».
14
Протестантизм
Протестантизм - найбільш гнучка й витончена форма хрис¬тиянства. Особливості ідеології та орієнтації сучасного протес¬тантизму зумовлені історією його виникнення і подальшого роз¬витку.
Християнство ніколи не було однорідним, у ньому постійно виникали ворожі одна одній церкви, групи. Відбувалося це тому, що християнські ідеї неоднаково проникали в різні соціальні верстви, виступаючи як ідеологічне оформлення їх класових та політичних позицій. Починаючи з XVI ст,, дрібні прояви опозиції католицькій церкві злилися в могутній потік, який охопив Європу, що зумовило появу нового напряму християнства - протестантизму.
Це було у XVI ст. - епоху Реформації, епоху, коли на арену боротьби виходив новий клас буржуазії, для якого рамки фео¬дального ладу стали надто тісними. В той час римсько-като¬лицька церква була великим центром феодальної системи, дог¬мати якої відігравали роль священного запинала феодалізму, феодальних виробничих відносин. Католицька церква була і найзаможнішим землевласником, їй належало не менше трьох час¬тин усіх земельних володінь в католицьких країнах. Буржуазія, піднімаючись на боротьбу проти феодалізму, неминуче повинна була виступити й проти католицької церкви. Перший акт бур¬жуазної революції було розіграно у формі релігійної війни, ос¬кільки почуття і свідомість мас були в цілому вигодовані духов¬ною їжею, яку їм пропонувала церква. І тому історичний рух, змістом якого був перехід від феодалізму до капіталізму, пови¬нен був набути релігійного забарвлення. Саме в цей період роз¬винулася «протестантська єресь» на противагу феодальному ка¬толицизму.
Виступаючи проти церкви як невід'ємного інституту феодаліз¬му, ідеологи протестантизму заперечували богослужбову прак¬тику католицької церкви, ті догматичні положення, на яких вона грунтувалася. Свої ж реформи протестанти обгрунтували «дійсним прочитанням священного писання» (Біблії), яке вони оголосили єдиним авторитетом у питаннях віри.
Людина для протестантизму - уже не є ланкою в ланцюзі надособистісної спільності. Індивідуалізація, характерна для буржуазної епохи, є перебудовою релігійних уявлень, в якій людина зі своєю індивідуальною своєрідністю змогла б включитись у ситуацію релігійного переживання.
Зазнала змін у протестантизмі і сама ідея Бога. З погляду про¬тестантської ідеології, Бог існує тому, що він потрібен людині, котра в нього вірить. «У що віриш, те й маєш» - ось формула протестантів. Найбільш значними на¬прямами у протестан-тизмі, що виникли в XVI ст., були люте¬ранство і кальвінізм.
Новости загрузка новостей...