| Назва: | Церковне християнство |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 37,25 KB |
| Скачувань: | 62 |
Церковне християнство
П Л А Н
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА............................................................ стр. 3
ХРИСТИЯНСТВО.......................................................................................стр. 4
ХРИСТИЯНСЬКЕ ВІРОВЧЕННЯ І КУЛЬТ..........................................стр. 6
НЕХРИСТИЯНСЬКІ ДЖЕРЕЛА..............................................................стр. 7
РОЗКОЛ ХРИСТИЯНСТВА......................................................................стр. 8
ПОЧАТОК ХРИСТИЯНСТВА НА УКРАЇНІ.........................................стр. 9
КАТОЛИЦИЗМ.............................................................................................стр. 10
ПРОТЕСТАНТИЗМ.....................................................................................стр. 14
ЛІТЕРАТУРА................................................................................................стр. 18
3
Релігієзнавство як наука
Становлення нової держави, а саме цей процес триває зараз в Україні, майже завжди супроводжується кризовими явищами, які охоплюють всі сфери людського буття і особливо соціально-економічну; вони впливають на масову свідомість населення і, в першу чергу, на релігійно-духовне життя народу. Проблеми сього¬дення ставлять перед суспільством розв'язання питань суспільно-політичного життя нашої країни, її національного відродження, яке відбувається в сучасних суперечливих умовах, і тому інтерес до вітчизняної історії, зокрема до історії релігії в Україні, зрос¬тає. Українська нація знаходиться, як свідомо, так і підсвідомо, в пошуках тих духовних орієнтирів, які могли б зняти соціаль¬но-психологічну напругу в суспільстві.
Відродження української культури вимагає і відродження орга¬нічно пов'язаної з важливими історичними традиціями народ¬ного життя релігії, як духовного феномена.
В Україні розпочався новий етап розвитку релігійних конфесій. Однак він породив безліч проблем, пов'язаних з нормалізацією релігійного життя, пошуками шляхів урегулювання міжцерковних відносин, зокрема подолання гострих і болючих міжконфе¬сійних конфліктів на основі конституційних положень приципу свободи совісті і відповідного законодавства про правове регу¬лювання діяльності релігійних організацій .
Знання про релігію виникли разом із самою релігією, і вони фіксувались лише у свідомості людей, а пізніше у вигляді сим¬волічних знаків, споруд, обрядів, традицій, а це призводить до появи письмових документів, якими є пергаментні та папірусні сувої, а пізніше книги. Таким чином з'являються книги, збірни¬ки святого письма - Біблія, Коран, Талмуд, Авеста тощо.
В священних релігійних книгах зафіксовані релігійні віруван¬ня, а тому, щоб знати їх, потрібно вчити священне письмо даної релігії. В процесі розвитку релігії з'являються нові віросповідання, розколи, напрямки. Нові релігійні течії, напрямки, які з'яв¬ляються, приймаючи святе письмо своєї релігії, дають йому власне тлумачення. Щоб вірно зрозуміти сутність віросповідання, потрібно знати не лише святе письмо даної релігії, а й як саме тлумачать його прихильники. Саме тому вивчення релігії за першоджерелами дає можливість правильно зрозуміти її суть.
До початку 20 ст. вивчали релігію в навчальних закладах саме такими методами, хоча цей метод хибує недоліками, тому що студенти вивчали лише певний релігійний напрямок, а не, влас¬не, релігію. Потрібно відмітити, що з давніх часів робилися спроби вивчи¬ти і зрозуміти релігію в цілому, незалежно від напрямків. Древньогрецькі філософи Платон, який намагався дати «чисте» розуміння релігії, Демокріт і Лукрецій Кар - вважали релігію формою заблудження, заперечували існування богів. Історик, філософ Євгемер висунув теорію походження релігії і (євгемеризм) як обожнення душ померлих батьків та царів. Німецькі філософи Кант, Гегель, Шлеєрмахер, а також фран¬цузькі матеріалісти 18 ст. писали про сутність релігії. Але цілісного підходу до цього складного соціального феномена не було. Зас¬новником релігієзнавства як науки, окремої галузі наукових знань, вважається англійський дослідник і еволюціоніст Тейлор, який у науковій праці «Первісна культура» описав походження, : сутність, та напрямок розвитку релігії. Його дослідження в галузі релігієзнавства продовжували Герберт Спенсер, Джеях Фрезер.
4
Християнство
Християнство є найбільш значною світовою релігією нашого часу, в якій розрізняють три головні напрями: православ'я, ка¬толицизм та протестантизм, а також численні більш дрібні різно¬види. Головним об'єктом шанування християн є Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і Богом, і людиною, а дехто - тільки Богом або тільки божественним посланцем. Усі християни вірять або тільки думають, шо пра¬ведних після смерті чекає винагорода у вигляді вічного блажен¬ства в раю, а грішників - покарання, яке вони уявляють собі по-різному.
П Л А Н
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА............................................................ стр. 3
ХРИСТИЯНСТВО.......................................................................................стр. 4
ХРИСТИЯНСЬКЕ ВІРОВЧЕННЯ І КУЛЬТ..........................................стр. 6
НЕХРИСТИЯНСЬКІ ДЖЕРЕЛА..............................................................стр. 7
РОЗКОЛ ХРИСТИЯНСТВА......................................................................стр. 8
ПОЧАТОК ХРИСТИЯНСТВА НА УКРАЇНІ.........................................стр. 9
КАТОЛИЦИЗМ.............................................................................................стр. 10
ПРОТЕСТАНТИЗМ.....................................................................................стр. 14
ЛІТЕРАТУРА................................................................................................стр. 18
3
Релігієзнавство як наука
Становлення нової держави, а саме цей процес триває зараз в Україні, майже завжди супроводжується кризовими явищами, які охоплюють всі сфери людського буття і особливо соціально-економічну; вони впливають на масову свідомість населення і, в першу чергу, на релігійно-духовне життя народу. Проблеми сього¬дення ставлять перед суспільством розв'язання питань суспільно-політичного життя нашої країни, її національного відродження, яке відбувається в сучасних суперечливих умовах, і тому інтерес до вітчизняної історії, зокрема до історії релігії в Україні, зрос¬тає. Українська нація знаходиться, як свідомо, так і підсвідомо, в пошуках тих духовних орієнтирів, які могли б зняти соціаль¬но-психологічну напругу в суспільстві.
Відродження української культури вимагає і відродження орга¬нічно пов'язаної з важливими історичними традиціями народ¬ного життя релігії, як духовного феномена.
В Україні розпочався новий етап розвитку релігійних конфесій. Однак він породив безліч проблем, пов'язаних з нормалізацією релігійного життя, пошуками шляхів урегулювання міжцерковних відносин, зокрема подолання гострих і болючих міжконфе¬сійних конфліктів на основі конституційних положень приципу свободи совісті і відповідного законодавства про правове регу¬лювання діяльності релігійних організацій .
Знання про релігію виникли разом із самою релігією, і вони фіксувались лише у свідомості людей, а пізніше у вигляді сим¬волічних знаків, споруд, обрядів, традицій, а це призводить до появи письмових документів, якими є пергаментні та папірусні сувої, а пізніше книги. Таким чином з'являються книги, збірни¬ки святого письма - Біблія, Коран, Талмуд, Авеста тощо.
В священних релігійних книгах зафіксовані релігійні віруван¬ня, а тому, щоб знати їх, потрібно вчити священне письмо даної релігії. В процесі розвитку релігії з'являються нові віросповідання, розколи, напрямки. Нові релігійні течії, напрямки, які з'яв¬ляються, приймаючи святе письмо своєї релігії, дають йому власне тлумачення. Щоб вірно зрозуміти сутність віросповідання, потрібно знати не лише святе письмо даної релігії, а й як саме тлумачать його прихильники. Саме тому вивчення релігії за першоджерелами дає можливість правильно зрозуміти її суть.
До початку 20 ст. вивчали релігію в навчальних закладах саме такими методами, хоча цей метод хибує недоліками, тому що студенти вивчали лише певний релігійний напрямок, а не, влас¬не, релігію. Потрібно відмітити, що з давніх часів робилися спроби вивчи¬ти і зрозуміти релігію в цілому, незалежно від напрямків. Древньогрецькі філософи Платон, який намагався дати «чисте» розуміння релігії, Демокріт і Лукрецій Кар - вважали релігію формою заблудження, заперечували існування богів. Історик, філософ Євгемер висунув теорію походження релігії і (євгемеризм) як обожнення душ померлих батьків та царів. Німецькі філософи Кант, Гегель, Шлеєрмахер, а також фран¬цузькі матеріалісти 18 ст. писали про сутність релігії. Але цілісного підходу до цього складного соціального феномена не було. Зас¬новником релігієзнавства як науки, окремої галузі наукових знань, вважається англійський дослідник і еволюціоніст Тейлор, який у науковій праці «Первісна культура» описав походження, : сутність, та напрямок розвитку релігії. Його дослідження в галузі релігієзнавства продовжували Герберт Спенсер, Джеях Фрезер.
4
Християнство
Християнство є найбільш значною світовою релігією нашого часу, в якій розрізняють три головні напрями: православ'я, ка¬толицизм та протестантизм, а також численні більш дрібні різно¬види. Головним об'єктом шанування християн є Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і Богом, і людиною, а дехто - тільки Богом або тільки божественним посланцем. Усі християни вірять або тільки думають, шо пра¬ведних після смерті чекає винагорода у вигляді вічного блажен¬ства в раю, а грішників - покарання, яке вони уявляють собі по-різному.