| Назва: | Чернецтво. Історія виникнення і поширення |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,18 KB |
| Скачувань: | 12 |
Нарешті, устав святого Бенедикта учив братів доброті й терпимості один до одного. Бенедикт не був прихильником суворого відношення до себе і до ближніх людей. Він вважав, що від людини не потрібно вимагати повного самовідречення і самознищення - любов до Господа може бути доведена і більш простими й скромними засобами. Ченця прикрашають не стільки "подвиги", скільки смиренність і слухняність...
Довгий час монастирі залишалися головними центрами науки, культури й мистецтва: вони задавали моду в архітектурі і книжковій ілюстрації, утримували монастирські школи, у яких навчалися діти знатних сеньйорів. Саме монастирські мислителі напружено обмірковували відповіді на головні питання: коли і як Бог буде вершити Страшний суд? Що чекає людей після смерті? Чи вільна людина у своїх діях у цьому житті чи всі його
учинки раз і назавжди визначені волею Господньою? Відірвані від сімейних зв'язків і суспільних обов'язків ченці гостро відчували кожен свою індивідуальність, неповторність. Їх внутрішнє, емоційне життя було набагато багатше переживань, доступних мирянам.
Чернець міг укриватися від світу за товстими монастирськими стінами, чи проводити між собою і світом незриму в будь-якому випадку він залишається частиною суспільства, що залишив. Чернець не вільний від сумів і турбот великого християнського світу; цьому світу він дарує свої почуття й ідеї, породжені самотою і спокоєм. Чернець зовсім не нехтує залишене їм прощество, просто він хоче жити в суспільстві, що вибрав він сам.
Довгий час монастирі залишалися головними центрами науки, культури й мистецтва: вони задавали моду в архітектурі і книжковій ілюстрації, утримували монастирські школи, у яких навчалися діти знатних сеньйорів. Саме монастирські мислителі напружено обмірковували відповіді на головні питання: коли і як Бог буде вершити Страшний суд? Що чекає людей після смерті? Чи вільна людина у своїх діях у цьому житті чи всі його
учинки раз і назавжди визначені волею Господньою? Відірвані від сімейних зв'язків і суспільних обов'язків ченці гостро відчували кожен свою індивідуальність, неповторність. Їх внутрішнє, емоційне життя було набагато багатше переживань, доступних мирянам.
Чернець міг укриватися від світу за товстими монастирськими стінами, чи проводити між собою і світом незриму в будь-якому випадку він залишається частиною суспільства, що залишив. Чернець не вільний від сумів і турбот великого християнського світу; цьому світу він дарує свої почуття й ідеї, породжені самотою і спокоєм. Чернець зовсім не нехтує залишене їм прощество, просто він хоче жити в суспільстві, що вибрав він сам.