1 2 3 4 5 6

PR є невід’ємною частиною ефективного керування будь-якої організованої форми діяльності: державної та муніципальної, виробничої, комерційної, суспільної тощо, що включає в себе відносини позацінової конкуренції (престиж, авторитет, репутація, довіра, взаєморозуміння й таке інше.).

Саме словосполучення «зв'язки із громадськістю» з'явилося в нашому побуті біля десяти років тому. Вперше це поняття на території колишніх радянських республік було використано в книзі Сема Блека «Паблік рилейшнз. Що це таке?»

Існує безліч визначень поняття «зв'язків із громадськістю». От, наприклад, трактування Інституту зв'язку із громадськістю (Великобританія): «PR - це сплановані й здійснювані протягом тривалого часу дії, спрямовані на встановлення й підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією й громадськістю».

Також поширене наступне визначення: PR - це спеціальна наука й мистецтво керування соціальною інформацією в умовах позаціновой конкуренції:

• спрямовані на встановлення й підтримку відкритого двостороннього спілкування між соціальними службами і їхньою громадськістю;

• за допомогою позитивно-інформаційних роз’яснювальних матеріалів, активних акцій й оцінок відповідних суспільних реакцій;

• заснованих на правді, знанні й гласності;

• з метою досягнення взаєморозуміння, згоди, соціального партнерства й створення сприятливих обставин.

Але незважаючи на розмаїття визначень, дослідники сходяться в одному: діяльність у сфері зв’язків із громадськістю є частиною процесів керування комунікацією між організацією і її цільовою аудиторією. Цільова аудиторія при цьому може розумітися широко - як громадськість. Під цим мається на увазі, що соціальна організація вступає в контакт як всередині (службовці, співробітники, працівники, акціонери, члени громадських організацій і т.інш.), так і за її межами (виборці, платники податків, місцеві жителі, соціальні замовники, партнери, споживачі й т.інш.).

Отже, діяльність по зв’язкам із громадськістю в соціальних службах повинна містити у собі:

1. Будь-які дії, спрямовані на поліпшення контактів між людьми або службами.

2. Все, що може приблизно поліпшити взаєморозуміння між соціальними службами й тими, з ким вони вступають у контакт як всередині, так і за їх межами.

3. Заходи, спрямовані на виявлення й ліквідацію слухів або інших джерел нерозуміння.

4. Заходи, спрямовані на розширення сфери впливу служби. При цьому повинні використовуватися засоби, адекватні поставленій меті та які не суперечать соціальній етиці.

5. Рекомендації зі створення сприятливого клімату, зміцнення суспільної значимості соціальних служб .

У той же час соціальна реклама є невід’ємною та чи не основною частиною PR соціальних служб. Термін “соціальна реклама” використовується тільки в країнах СНД. В США та Європі для позначення такого типу реклами використовують терміни public service advertising або public service annoncement (PSA). Тому, зазвичай, соціальну рекламу визначають як рекламу, що присвячена суспільним інтересам. Всім відомо: рекламу створюють для того, щоб спонукати людину почати якусь дію, наприклад, купити товар. Творці соціальної реклами такого завдання перд собою не ставлять. Темами таких реклам є вплив на суспільну думку з приводу охорони здоров’я, соціального захисту населення, захисту прав людини, охорони навколишнього середовища, профілактики правопорушень, безпеки населення та інших соціально важливих питань. Така реклама розрахована на саму широку аудиторію, яку хвилюють загальнолюдські проблеми. Можна підсумувати, що основною метою соціальної реклами є зміна ставлення суспільства до певної проблеми, а в довготривалій перспективі – формування нових соціальних цінностей. Важливою є також і освітня функція соціальної реклами.

Потрібно звернути увагу і на те, що така реклама не має на меті прямо чи опосередковано отримати прибуток. Хоча не можна заперечувати й той факт, що соціальна реклама впливає на загальний комерційний ринок. (Приклад – зменшення кількості курців в західних країнах під впливом широкої антинікотинової кампанії. Прибутки крупних табачних фірм різко скоротилися.) Проте в соціальній рекламі забороняється згадування будь-яких товарів чи осіб, що їх виробляють. Вона фактично має бути не персоніфікованою.

Основні цілі служби зв'язків із громадськістю стосовно до соціальних організацій.

Виступаючи як елемент системи соціального керування, діяльність PR спрямована на досягнення ненасильницькими засобами наступних основних ідей.

По-перше, необхідне створення атмосфери довіри й доброзичливості з боку громадськості до діяльності соціальних служб й організацій. Насамперед це потрібно для нормального функціонування організації та розширення кола її діяльності.

1 2 3 4 5 6