| Назва: | Влада як соціальний феномен |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 7,83 KB |
| Скачувань: | 44 |
На відміну від державної влади, політична влада класу, іншої соціальної спільноти не спроможна виконати роль умиро¬творителя протиборчих сил суспільства або здійснювати «спі¬льні справи».
3. Політична і державна влада мають різні механізми здій¬снення. Державна влада характеризується наявністю апарату управління і апарату примусу. Вона має владний примусо¬вий вплив на поведінку людей та їх організацій, забезпече¬них державно-правовими методами.
Політична влада класу та іншої соціальної спільноти здійс¬нюється через: а) їх організації (опосередкований шлях);
б) політичні виступи (безпосередній шлях). Якщо влада кла¬су реалізується за допомогою державного апарату зі спиран¬ням на апарат примусу, можна говорити про державну владу. Державна влада не може протиставлятися політичній владі, оскільки політичну владу в суспільстві не можна уявити без дер¬жави. Держава є основним універсальним акумулятором полі¬тичної влади, тому що має можливість:
а) надавати інтересу (волі) влади загальнообов'язкового ха¬рактеру;
б) використовувати спеціальні органи (апарат) для його (її) здійснення;
в) вдаватися в разі потреби до примусу.
Зазвичай державна влада є основним напрямком здійснення політичної влади класу (соціальної верстви, соціальної групи) у державних формах за допомогою властивих лише їй засобів і методів.
Політична влада - публічні, вольові (керівництва - підко¬рення) відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі державою) на основі політич¬них і правових норм.
Державна влада - публічно-політичні, вольові (керівницт¬ва - підкорення) відносини, що утворюються між державним апаратом і суб'єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний при¬мус. Державна влада відносно самостійна і складає основу функ¬ціонування державного апарату.
У різних суспільствах і державах характер влади відрізняєть¬ся: в одних «керівництво» з боку держави означає пряме насиль¬ство, в інших - прихований примус, у третіх - організацію і переконання. Має місце й поєднання різних засобів здійснення державної волі.
Панування, систематичне насильство, примус - влада анти¬демократична.
Переконання, авторитет, служіння суспільству, дотримання загальнолюдських цінностей - влада демократична.
Будь-яка державна діяльність потребує керівництва, керівницт¬во - влади, а будь-яка влада - легітимності. Ознаки (риси) державної влади:
1) публічна влада - виступає від імені всього суспільства (на¬роду), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки);
2) апаратна влада - концентрується в апараті, системі орга¬нів держави і через ці органи здійснюється;
3) верховна влада - юридичне уособлює загальнообов'язко¬ву волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні моно¬польне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;
4) універсальна влада - поширює владні рішення на усе сус¬пільство: вони є загальнообов'язковими для всіх колективних і індивідуальних суб'єктів;
5) суверенна влада - відділена від інших видів влади усере¬дині країни (від партійної, церковної та ін., від влади інших держав). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;
6) легітимна влада - юридичне (конституційне) обґрунтована і визнана народом країни, а також світовою спільнотою. На¬приклад, представницькі органи набувають легітимності в резуль¬таті проведення виборів, передбачених і регламентованих зако¬ном.
Нелегітимна влада вважається узурпаторською. Узурпацією є порушення правових процедур при проведенні виборів або їх фальсифікація. Зловживання легітимною владою, тобто викорис¬тання її в протизаконних цілях на лихо суспільству і державі, перевищення владних повноважень, є також узурпацією влади. Стаття 5 Конституції України говорить: «Ніхто не може узурпу¬вати державну владу»;
7) легальна влада - узаконена у своїй діяльності, в тому числі у застосуванні сили в межах держави (наявність спеціально ство¬рених органів для утримання влади і втілення її рішень у життя). Легальність - це юридичне вираження легітимності: здатність втілюватися в нормах права, функціонувати в межах закону. Ді¬яльність легальної влади спрямована на стабілізацію суспільст¬ва. Нелегальна влада (наприклад, мафіозна, злочинна) діє поза рамками закону, вносить беззаконня і безладдя до суспільства. Яке співвідношення держави і державної влади? Поняття «держава» і «державна влада» - близькі і багато в чому збіжні. У ряді випадків вони вживаються як тотожні, взає¬мозамінні. Але між цими поняттями є й відмінності. Поняття «держава» є місткішим: воно охоплює не лише владу саму по собі, але й інші інститути, органи влади. Державна влада - це самі владостосунки (керівництво /панування/ - підкорення).
Література
Авторханов А.А.Технология власти. - М., 1991.
3. Політична і державна влада мають різні механізми здій¬снення. Державна влада характеризується наявністю апарату управління і апарату примусу. Вона має владний примусо¬вий вплив на поведінку людей та їх організацій, забезпече¬них державно-правовими методами.
Політична влада класу та іншої соціальної спільноти здійс¬нюється через: а) їх організації (опосередкований шлях);
б) політичні виступи (безпосередній шлях). Якщо влада кла¬су реалізується за допомогою державного апарату зі спиран¬ням на апарат примусу, можна говорити про державну владу. Державна влада не може протиставлятися політичній владі, оскільки політичну владу в суспільстві не можна уявити без дер¬жави. Держава є основним універсальним акумулятором полі¬тичної влади, тому що має можливість:
а) надавати інтересу (волі) влади загальнообов'язкового ха¬рактеру;
б) використовувати спеціальні органи (апарат) для його (її) здійснення;
в) вдаватися в разі потреби до примусу.
Зазвичай державна влада є основним напрямком здійснення політичної влади класу (соціальної верстви, соціальної групи) у державних формах за допомогою властивих лише їй засобів і методів.
Політична влада - публічні, вольові (керівництва - підко¬рення) відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі державою) на основі політич¬них і правових норм.
Державна влада - публічно-політичні, вольові (керівницт¬ва - підкорення) відносини, що утворюються між державним апаратом і суб'єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний при¬мус. Державна влада відносно самостійна і складає основу функ¬ціонування державного апарату.
У різних суспільствах і державах характер влади відрізняєть¬ся: в одних «керівництво» з боку держави означає пряме насиль¬ство, в інших - прихований примус, у третіх - організацію і переконання. Має місце й поєднання різних засобів здійснення державної волі.
Панування, систематичне насильство, примус - влада анти¬демократична.
Переконання, авторитет, служіння суспільству, дотримання загальнолюдських цінностей - влада демократична.
Будь-яка державна діяльність потребує керівництва, керівницт¬во - влади, а будь-яка влада - легітимності. Ознаки (риси) державної влади:
1) публічна влада - виступає від імені всього суспільства (на¬роду), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки);
2) апаратна влада - концентрується в апараті, системі орга¬нів держави і через ці органи здійснюється;
3) верховна влада - юридичне уособлює загальнообов'язко¬ву волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні моно¬польне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;
4) універсальна влада - поширює владні рішення на усе сус¬пільство: вони є загальнообов'язковими для всіх колективних і індивідуальних суб'єктів;
5) суверенна влада - відділена від інших видів влади усере¬дині країни (від партійної, церковної та ін., від влади інших держав). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;
6) легітимна влада - юридичне (конституційне) обґрунтована і визнана народом країни, а також світовою спільнотою. На¬приклад, представницькі органи набувають легітимності в резуль¬таті проведення виборів, передбачених і регламентованих зако¬ном.
Нелегітимна влада вважається узурпаторською. Узурпацією є порушення правових процедур при проведенні виборів або їх фальсифікація. Зловживання легітимною владою, тобто викорис¬тання її в протизаконних цілях на лихо суспільству і державі, перевищення владних повноважень, є також узурпацією влади. Стаття 5 Конституції України говорить: «Ніхто не може узурпу¬вати державну владу»;
7) легальна влада - узаконена у своїй діяльності, в тому числі у застосуванні сили в межах держави (наявність спеціально ство¬рених органів для утримання влади і втілення її рішень у життя). Легальність - це юридичне вираження легітимності: здатність втілюватися в нормах права, функціонувати в межах закону. Ді¬яльність легальної влади спрямована на стабілізацію суспільст¬ва. Нелегальна влада (наприклад, мафіозна, злочинна) діє поза рамками закону, вносить беззаконня і безладдя до суспільства. Яке співвідношення держави і державної влади? Поняття «держава» і «державна влада» - близькі і багато в чому збіжні. У ряді випадків вони вживаються як тотожні, взає¬мозамінні. Але між цими поняттями є й відмінності. Поняття «держава» є місткішим: воно охоплює не лише владу саму по собі, але й інші інститути, органи влади. Державна влада - це самі владостосунки (керівництво /панування/ - підкорення).
Література
Авторханов А.А.Технология власти. - М., 1991.
Новости загрузка новостей...