| Назва: | Соціально-економiчнi процеси в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 39,08 KB |
| Скачувань: | 69 |
Найближчий соціальний наслідок діяльності корпорацій по¬лягає в тому, що в кожному з трьох найважливіших "просто¬рів" суспільства - економічному, політичному і просторі пре¬стижу (розподілу авторитету і визнання) - відбувається фор¬мування, виокремлення й відносне розмежування різних галу¬зей, тобто складаються нові неоднорідності. Так, зокрема, еко¬номічний простір починає розпадатися на дві частини, в одній з яких доступ до благ менше визначається традиційними чин¬никами, такими як компетентність, кваліфікація і відповідаль¬ність, тоді як у другій ці чинники зберігають свою значущість, інакше кажучи, цей простір розпадається на галузь стагнації і галузь економічного пожвавлення з відповідними відмінностя¬ми стосовно перспектив на майбутнє у належних до них інди¬відів. Нинішній стан економіки й поведінка індивідів, які на¬магаються пристосуватися до незнайомого й незвичного сере¬довища, зумовлюють домінування ситуативних, короткочас¬них, а то й просто випадкових чинників формування ідентич¬ності над традиційними, властивими нормальній економіці. Перші нівелюють, пригнічують другі, що призводить до виник¬нення ембріональних і не чинних соціальних утворень, своєрід¬них соціальних "мутантів".
Соціальний портрет сучасної України
Рівень життя
За більшістю прийнятих у світовій практиці показників, Україна за роки не¬залежності посіла місце серед бідних держав третього світу. А в останні роки ми близькі до можливості перетнути межу, що відділяє престо бідні держави від найбідніших. І все ж Україна в бага¬тьох рисах ще далека від третього світу як країна переважно індустріальна, урбанізована, з достатньо високим рівнем інтелекту - завдяки розвинутій системі середньої, середньої спеціальної та ви¬щої освіти. А от дохід на душу населен¬ня, за офіційними показниками, цілком-можна зіставити з багатьма країнами, що розвиваються. Чи можна сьогодні з річним доходом у кількасот доларів та цінами, близькими до західних, підтри¬мувати більш-менш нормальне існуван¬ня, навіть на таких родючих чорнозе¬мах?
Здоровий глузд підказує, що це не¬можливо. Як свідчать результати соціо¬логічних опитувань, з кожним роком оцінки рівня життя стають дедалі ниж¬чими , а настрої, пов'язані з можливістю задовольняти соціальні потреби - де¬далі песимістичнішими. Щороку (почи¬наючи з опитування, проведеного 1994 року) близько половини громадян Укра¬їни стверджують, ідо матеріальне ста¬новище їхніх сімей набагато погіршило¬ся, 20-25 відсотків - дещо погіршило¬ся, 18-22 - залишилося як було, і тіль¬ки 5-7 відсотків відзначають поліпшен¬ня, Молодь у віці до ЗО років не так по¬терпає за "соціалістичними здобутка¬ми", як старші покоління. Проте і вона на запитання "Що особисто вам приніс перехід до ринкової економіки?" най¬частіше згадує "втрату соціальних га¬рантій і допомоги " - 40 відсотків опи¬таних за загальноукраїнською вибір¬кою, "зниження рівня життя" -- 36, "можливість стати безробітним" -^29 відсотків. При цьому не так часто згадуються можливість заробляти без обмежень" і "простір для підприємництва" -по 24 відсотки.
Тобто за останні 10-15 років біль¬шість людей перетворилися на злиденних і незаможних. Залишається тільки зрозуміти, звідки беруться в такій бідній країні автомобільні пробки, де знахо¬дять покупців численні магазини та кі¬оски з дорогими товарами і кому зубо¬жілі колгоспники продають продукти за цінами, що дивують навіть закордонних гостей. Напевне, існують податкові джерела, які компенсують мізерні зар¬плати, пенси та стипендії. Про це свід¬чать і соціологічні дослідження. Зокре¬ма, вивчення домашніх господарств Ук¬раїни, здійснене Київським міжнарод¬ним інститутом соціології ще 1995 року, засвідчило, що в щоденниках доходів і витрат сімей спостерігається суттєва розбіжність: витрати майже вдвічі перевищують доходи. Проте й ця розбіж¬ність мало що пояснює. Адже суми, яки¬ми оперували досліджувані у своїх що¬денниках, не перевищували кількох десятків доларів на місяць. На такі гроші підтримувати більш-менш пристойне існування практично неможливо.
Такі показники, як середньомісячна заробітна плата чи дохід сім'ї, обрахо¬ваний за самооцінками українців, сьо¬годні абсолютно непридатні для об'єк¬тивного вимірювання. Насамперед то-і му, що основні доходи людей пов'язані з джерелами, які вони воліють не афі¬шувати з огляду на їхню переважно тіньову природу. Скільки грошей набігає громадянам України з тіньового секто¬ра, не знає ніхто. Хоча більшість екс¬пертів схильні вважати, що той щонайменше не поступається "сонячному" сектору.
Надійнішим є аналіз матеріального становища сім'ї за таким показником, як доступність необхідних для цивілізо¬ваного побуту предметів тривалого ко¬ристування та комунальних послуг, їх наявність у сім'ї свідчить про певний рі¬вень добробуту. В 1981-1982 роках со¬ціологи провели репрезентативні опи¬тування населення України. Тому можна порівняти деякі показники матеріальної забезпеченості сімей в останні роки "розвинутого соціалізму" та перші роки незалежності України.
Соціальний портрет сучасної України
Рівень життя
За більшістю прийнятих у світовій практиці показників, Україна за роки не¬залежності посіла місце серед бідних держав третього світу. А в останні роки ми близькі до можливості перетнути межу, що відділяє престо бідні держави від найбідніших. І все ж Україна в бага¬тьох рисах ще далека від третього світу як країна переважно індустріальна, урбанізована, з достатньо високим рівнем інтелекту - завдяки розвинутій системі середньої, середньої спеціальної та ви¬щої освіти. А от дохід на душу населен¬ня, за офіційними показниками, цілком-можна зіставити з багатьма країнами, що розвиваються. Чи можна сьогодні з річним доходом у кількасот доларів та цінами, близькими до західних, підтри¬мувати більш-менш нормальне існуван¬ня, навіть на таких родючих чорнозе¬мах?
Здоровий глузд підказує, що це не¬можливо. Як свідчать результати соціо¬логічних опитувань, з кожним роком оцінки рівня життя стають дедалі ниж¬чими , а настрої, пов'язані з можливістю задовольняти соціальні потреби - де¬далі песимістичнішими. Щороку (почи¬наючи з опитування, проведеного 1994 року) близько половини громадян Укра¬їни стверджують, ідо матеріальне ста¬новище їхніх сімей набагато погіршило¬ся, 20-25 відсотків - дещо погіршило¬ся, 18-22 - залишилося як було, і тіль¬ки 5-7 відсотків відзначають поліпшен¬ня, Молодь у віці до ЗО років не так по¬терпає за "соціалістичними здобутка¬ми", як старші покоління. Проте і вона на запитання "Що особисто вам приніс перехід до ринкової економіки?" най¬частіше згадує "втрату соціальних га¬рантій і допомоги " - 40 відсотків опи¬таних за загальноукраїнською вибір¬кою, "зниження рівня життя" -- 36, "можливість стати безробітним" -^29 відсотків. При цьому не так часто згадуються можливість заробляти без обмежень" і "простір для підприємництва" -по 24 відсотки.
Тобто за останні 10-15 років біль¬шість людей перетворилися на злиденних і незаможних. Залишається тільки зрозуміти, звідки беруться в такій бідній країні автомобільні пробки, де знахо¬дять покупців численні магазини та кі¬оски з дорогими товарами і кому зубо¬жілі колгоспники продають продукти за цінами, що дивують навіть закордонних гостей. Напевне, існують податкові джерела, які компенсують мізерні зар¬плати, пенси та стипендії. Про це свід¬чать і соціологічні дослідження. Зокре¬ма, вивчення домашніх господарств Ук¬раїни, здійснене Київським міжнарод¬ним інститутом соціології ще 1995 року, засвідчило, що в щоденниках доходів і витрат сімей спостерігається суттєва розбіжність: витрати майже вдвічі перевищують доходи. Проте й ця розбіж¬ність мало що пояснює. Адже суми, яки¬ми оперували досліджувані у своїх що¬денниках, не перевищували кількох десятків доларів на місяць. На такі гроші підтримувати більш-менш пристойне існування практично неможливо.
Такі показники, як середньомісячна заробітна плата чи дохід сім'ї, обрахо¬ваний за самооцінками українців, сьо¬годні абсолютно непридатні для об'єк¬тивного вимірювання. Насамперед то-і му, що основні доходи людей пов'язані з джерелами, які вони воліють не афі¬шувати з огляду на їхню переважно тіньову природу. Скільки грошей набігає громадянам України з тіньового секто¬ра, не знає ніхто. Хоча більшість екс¬пертів схильні вважати, що той щонайменше не поступається "сонячному" сектору.
Надійнішим є аналіз матеріального становища сім'ї за таким показником, як доступність необхідних для цивілізо¬ваного побуту предметів тривалого ко¬ристування та комунальних послуг, їх наявність у сім'ї свідчить про певний рі¬вень добробуту. В 1981-1982 роках со¬ціологи провели репрезентативні опи¬тування населення України. Тому можна порівняти деякі показники матеріальної забезпеченості сімей в останні роки "розвинутого соціалізму" та перші роки незалежності України.
Новости загрузка новостей...