1 2 3 4 5 6 7 8

Соціальна роль - відповідний прийнятим нормам спосіб поводження людей у залежності від їхнього чи статусу позиції в суспільстві, у системі міжособистісних відносин. Освоєння соціальних ролей - частина процесу соціалізації особистості, неодмінна умова «вростання» людини в суспільство собі подібних. Соціалізацією називається процес і результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду, здійснюваний у спілкуванні і діяльності. Засвоюючи соціальні ролі, людина засвоює соціальні стандарти поводження, учиться оцінювати себе з боку і здійснювати самоконтроль. Таким чином, розвита особистість може використовувати рольове поводження як інструмент адаптації до визначених соціальних ситуацій, у теж час не зливаючи, не ідентифікуючи з роллю. Рольова концепція особистості виникла в американській соціальній психології в 30-х роках XX в. (Ч. Лантухи, Дж. Мид) і одержала поширення в різних соціологічних плинах, насамперед у структурно-функціональному аналіз.

Соціальне поводження в представленні психологів і соціологів

Чарлз Лантухи вважав, що особистість формується на основі безлічі взаємодій людей з навколишнім світом. У процесі цих интеракций люди створюють своє «дзеркальне Я», що складається складається з трьох елементів:

того, як, на нашу думку, нас сприймають інші (Я упевнена, що люди звертають увагу на мою нову зачіску);

2) того, як, на нашу думку, вони реагують на те, що бачать (Я упевнена, що їм подобається моя нова зачіска);

3) того, як ми відповідаємо на сприйняту нами реакцію інших (Видиме, я буду завжди так зачісуватися)

Американський психолог Джордж Герберт Мид пішов далі у своєму аналізі процесу розвитку нашого «Я». На думку Мида, процес формування особистості включає три різні стадії. Перша - імітація. На цій стадії діти копіюють поводження дорослих, не розуміючи його. Потім випливає ігрова стадія, коли діти розуміють поводження як виконання визначених ролей: лікаря, пожежного, автогонщика і т.д.; у процесі гри вони відтворюють ці ролі. Перехід від однієї ролі до іншої розвиває в дітей здатність додавати своїм думкам і діям такий зміст, який додають їм інші члени суспільства, - це наступний важливий крок у процесі створення свого "Я". Третій етап, по Миду, стадія колективних ігор, коли діти учаться усвідомлювати чекання не тільки однієї людини, але і всієї групи. Рольова теорія особистості описує її соціальне поводження двома основними поняттями: «соціальний статус» і "соціальна роль". Людина може мати кілька статусів. Але найчастіше тільки один визначає його положення в суспільстві. Часто буває так, що головний, чи інтегральний, статус обумовлений його посадою (наприклад, директор, професор). Соціальний статус відбивається як у зовнішнім поводженні і вигляді (одязі, жаргоні й інших знаках соціальної і професійної приналежності), так і у внутрішній позиції (в установках, ціннісних ориентациях, мотиваціях і т.д.)

Соціологи відрізняють запропоновані і придбані статуси. Запропонований - це значить нав'язаний суспільством поза залежністю від зусиль' і заслуг особистості. Він обумовлюється етнічним походженням, місцем народження, родиною і т.д. Придбаний (досягнутий) статус визначається зусиллями самої людини (наприклад, письменник, учений, директор і т.д.). Виділяються також природний і професійно-посадовий статуси. Природний статус особистості припускає істотні і відносно стійкі характеристики людини (чоловіка і жінки, дитинство, юність, зрілість, старість і т.д.). Професійно-посадовий - це базисний статус особистості, для дорослої людини найчастіше є основою інтегрального статусу. У ньому фіксується соціальне, економічне і виробничо-технічне положення (банкір, інженер, адвокат і т.д.).

Соціальний статус позначає конкретне місце, що займає індивід у даній соціальній системі. Сукупність вимог, пропонованих індивіду суспільствам, утворить зміст соціальної ролі. Соціальна роль - це сукупність дій, що повинний виконати людину, що займає даний статус у соціальній системі. Кожен статус звичайно включає ряд ролей. Сукупність ролей, що випливають з даного статусу, називається рольовим набором. Соціальна роль розпадається на рольові чекання - те, чого згідно «правилам гри» чекають від тієї чи іншої ролі, і на рольове поводження - те, що людина реально виконує в рамках своєї ролі. Усякий раз, беручи на себе ту чи іншу роль, людина більш-менш чітко представляє зв'язані з нею права й обов'язки, приблизно знає схему і послідовність дій і будує своє поводження відповідно до чекань навколишніх.

Соціальне поводження спробував систематизувати Тол-котт Парсонс. Він вважав, що будь-яка роль може бути описана за допомогою п'яти основних характеристик:

Емоційність. Деякі ролі (наприклад, медичної сестри, чи лікаря поліцейського) вимагають емоційної стриманості в ситуаціях, що звичайно супроводжуються бурхливим проявом почуттів (мова йде про хворобу, страждання, смерть). Від членів родини і друзів очікується менш стримане вираження почуттів.

1 2 3 4 5 6 7 8