1 2 3 4 5 6

Транзитивний стан - це неминуча стадія у процесі модернізації. Можна сприймати цей час як історичний виклик, як таку проблему, вирішення якої піднімає суспільство на новий рівень якості. Від того, як сприймається та долається цей виклик, залежить історична судьба цивілізації українського народу. У циклічних теоріях суспільства, наприклад, А.Тойнбі, а ще яскравіше - у А.Шпенглера, подолання виклику часу сприймається фаталістично, як прояв “прасимволу” долі нації. Десять років триває виклик історії для українського народу. Нарешті з'являються перші ознаки того, що Україна долає стан транзитивності і набуває перших усталених рис і перших паростків надії.

Література: 1. Ильин В.В. Постклассическое обществознание. Каким ему быть? // Социологические исследования. -1992. -№ 10. 2. Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие. - К.: Абрис, 1994. 3. Бурдье П. Структуры, habitus, практики. // Современная социальная теория. - Новосибирск: Изд. Новосибирского ун-та, 1995. 4. Подшивалкина В.И. Социальные технологии: проблеми методологии и практики. - Кишинев: Центральная типография, 1997. 5. Танчер В., Карась О., Кучеренко О. Політичні партії та рухи у світлі “ситуації постмодерну”. - К., 1997. 6. Вайнштейн О.Б. Философские игры постмодернизма // Апокриф., 1991. - № 2.

7. Кліффорд Г. Гедді, Баррі В. Айкс. Реалії віртуальної економіки Росії // Перспективні дослідження, 1999.-№ 1.

1 2 3 4 5 6