| Назва: | Трудове самовизначення студентської молоді в умовах нової соціальної перспективи |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,37 KB |
| Скачувань: | 46 |
Початковий рівень сформованості психологічної готовності до праці - готовність до праці як такої, без професійної і спеціальної її диференціації, реалізується, чи проявляється, головним чином, на стадії професійних намірів. В якості складової частини сюди входить готовність до професійного навчання. Ступінь практичної реалізації цієї готовності є критерієм успішного переходу до другої стадії - професійного навчання. Крім того, психологічна готовність до праці - це і фактор трудового самовизначення, який впливає на психологічні особливості його динаміки.
Наступний рівень сформованості психологічної готовності до праці є результатом професійного навчання і виражається в готовності індивіда до конкретної професійної діяльності, до входження в трудовий колектив, в систему професійних і виробничих взаємовідносин. Такий рівень готовності є передумовою успішної професійної адаптації і в значній мірі визначає динаміку трудового самовизначення на даній стадії. На етапі підготовки формується трудовий спосіб життя, вирівнюються відносини із дорослими, росте особиста відповідальність, приходить частково матеріаль¬на самостійність.
Але слід зауважити: чим гіршими у порівнянні з тими, що передбачались, виявляються умови професійної підготовки на цьому етапі, тим менше шансів на те, що вчорашній школяр без ускладнень перетвориться в діяльного, цілеспрямованого трудівника. Змістом трудового самовизначення молоді на цьому етапі, який співпадає по часу з відповідними стадіями її професійного самоутвердження, є формуванняїї відношення до себе як суб'єкта трудової діяльності.
Одночасно з вирішенням цих питань і через їх рішення молода людина визначає свою моральну позицію відносно майбутньої трудової діяльності. Це проявляється у соціальній спрямованості вказаних виборів: змісті основних життєвих цілей, конкретних мотивів, а також у вимогах, які ставить перед собою майбутній суб'єкт праці. Від правильного трудового самовизначення залежить майбутнє особистості: її професійно-кваліфікаційний ріст, відношення до праці, задоволеність роботою, активна участь у суспільному житті. Вибір професії являється визначальним моментом у трудовому самовизначенні молодої людини. Професійне самовизначення передбачає позитивне відношення до обраного виду праці і певної професії в процесі оволодіння нею, формування і удосконалення необхідних для даної професії навичок і якостей.
Свобода у виборі професії - важливий показник свободи взагалі, досягнутої суспільством, і виражає міру свободи широких мас працівників від економічної необхідності. Але на практиці вибір професії завжди пов'язаний з певними об'єктивними і суб'єктивними обмеженнями, які являють собою своєрідний прояв необхідності. Найбільш загальним і суттєвим обмеженням свободи у процесі трудового самовизначення молоді являється структура суспільного поділу праці, обумовлена досягнутим рівнем і характером розвитку продуктивних сил і виробничих відносин суспільства. Протиріччя умов і обставин, в яких здійснюється професійний вибір молодих людей, обумовлює труднощі перших кроків на шляху до стійкого самовизначення. Молоде покоління, яке вступає у самостійне трудове життя, прагне знайти, гідне місце для реалізації своїх сил, для самовираження, а суспільство (промисловість, сільське господарство, сфера обслуговування, система освіти і т.п.) може запропонувати певну кількість і якість вакансій, місць праці і навчання. Потреби народного господарства, науки і культури не залежать від престижності професій, оцінки їх привабливості, в той час як особисті професійні плани молоді, як правило, орієнтовані на цікаві, привабливі професії, хоча потреба в таких працівниках тут відносно невелика.
Реально існуючі протиріччя між об'єктивними потребами суспільства в кадрах і професійними нахилами окремих індивідів, протирічча між дійсністю і мрією є дієвими факторами, що визначають масову поведінку людей в процесі трудового самовизначення. Усвідомлення і врахування цих факторів є однією із суттєвих передумов розумної побудови особистістю свого життя. Слід також зауважити, що єдність особистих і суспільних інтересів при виборі професії являється найважливішим фактором адекватного трудового самовизначення молодої людини.
Вибір професії має також і суб'єктивні обмеження. Кожну людину відрізняє ціла сукупність фізичних і духовних здібностей. Здібність до певного виду діяльності базується на цій сукупності, що робить людину, в принципі, придатною до виконання найрізноманітніших видів діяльності.
У цьому плані розвиток якоїсь однієї здібності людини сприяє розвитку його побічних здібностей, а загальний розвиток людини являється запорукою успішності його спеціального розвитку. Це положення відображається у процесах диференціації і синтезі професій. Всебічний розвиток своїх здібностей - призначення, завдання і покликання кожної людини, яка бажає принести максимальну користь суспільству, своїй Батьківщині і яскраво прожити власне життя.
Наступний рівень сформованості психологічної готовності до праці є результатом професійного навчання і виражається в готовності індивіда до конкретної професійної діяльності, до входження в трудовий колектив, в систему професійних і виробничих взаємовідносин. Такий рівень готовності є передумовою успішної професійної адаптації і в значній мірі визначає динаміку трудового самовизначення на даній стадії. На етапі підготовки формується трудовий спосіб життя, вирівнюються відносини із дорослими, росте особиста відповідальність, приходить частково матеріаль¬на самостійність.
Але слід зауважити: чим гіршими у порівнянні з тими, що передбачались, виявляються умови професійної підготовки на цьому етапі, тим менше шансів на те, що вчорашній школяр без ускладнень перетвориться в діяльного, цілеспрямованого трудівника. Змістом трудового самовизначення молоді на цьому етапі, який співпадає по часу з відповідними стадіями її професійного самоутвердження, є формуванняїї відношення до себе як суб'єкта трудової діяльності.
Одночасно з вирішенням цих питань і через їх рішення молода людина визначає свою моральну позицію відносно майбутньої трудової діяльності. Це проявляється у соціальній спрямованості вказаних виборів: змісті основних життєвих цілей, конкретних мотивів, а також у вимогах, які ставить перед собою майбутній суб'єкт праці. Від правильного трудового самовизначення залежить майбутнє особистості: її професійно-кваліфікаційний ріст, відношення до праці, задоволеність роботою, активна участь у суспільному житті. Вибір професії являється визначальним моментом у трудовому самовизначенні молодої людини. Професійне самовизначення передбачає позитивне відношення до обраного виду праці і певної професії в процесі оволодіння нею, формування і удосконалення необхідних для даної професії навичок і якостей.
Свобода у виборі професії - важливий показник свободи взагалі, досягнутої суспільством, і виражає міру свободи широких мас працівників від економічної необхідності. Але на практиці вибір професії завжди пов'язаний з певними об'єктивними і суб'єктивними обмеженнями, які являють собою своєрідний прояв необхідності. Найбільш загальним і суттєвим обмеженням свободи у процесі трудового самовизначення молоді являється структура суспільного поділу праці, обумовлена досягнутим рівнем і характером розвитку продуктивних сил і виробничих відносин суспільства. Протиріччя умов і обставин, в яких здійснюється професійний вибір молодих людей, обумовлює труднощі перших кроків на шляху до стійкого самовизначення. Молоде покоління, яке вступає у самостійне трудове життя, прагне знайти, гідне місце для реалізації своїх сил, для самовираження, а суспільство (промисловість, сільське господарство, сфера обслуговування, система освіти і т.п.) може запропонувати певну кількість і якість вакансій, місць праці і навчання. Потреби народного господарства, науки і культури не залежать від престижності професій, оцінки їх привабливості, в той час як особисті професійні плани молоді, як правило, орієнтовані на цікаві, привабливі професії, хоча потреба в таких працівниках тут відносно невелика.
Реально існуючі протиріччя між об'єктивними потребами суспільства в кадрах і професійними нахилами окремих індивідів, протирічча між дійсністю і мрією є дієвими факторами, що визначають масову поведінку людей в процесі трудового самовизначення. Усвідомлення і врахування цих факторів є однією із суттєвих передумов розумної побудови особистістю свого життя. Слід також зауважити, що єдність особистих і суспільних інтересів при виборі професії являється найважливішим фактором адекватного трудового самовизначення молодої людини.
Вибір професії має також і суб'єктивні обмеження. Кожну людину відрізняє ціла сукупність фізичних і духовних здібностей. Здібність до певного виду діяльності базується на цій сукупності, що робить людину, в принципі, придатною до виконання найрізноманітніших видів діяльності.
У цьому плані розвиток якоїсь однієї здібності людини сприяє розвитку його побічних здібностей, а загальний розвиток людини являється запорукою успішності його спеціального розвитку. Це положення відображається у процесах диференціації і синтезі професій. Всебічний розвиток своїх здібностей - призначення, завдання і покликання кожної людини, яка бажає принести максимальну користь суспільству, своїй Батьківщині і яскраво прожити власне життя.