| Назва: | Трудове самовизначення студентської молоді в умовах нової соціальної перспективи |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,37 KB |
| Скачувань: | 112 |
Трудове самовизначення студентської молоді в умовах нової соціальної перспективи
Процес становлення нового в суспільному житті, так само як і розвиток особистості, не проходить рівномірно поступально. Досягнення якісно іншого рівня пород¬жує нове коло проблем і протиріч.
Переборення негативних тенденцій, створення на сучасному етапі реальних умов для того, щоб життя більшості членів суспільства могло бути якомога змістовнішим, корисним і цікавим, пов'язане з переходом від декларації демократичних прав до їх використання на практиці у соціальній політиці, управлінні економікою тощо.
Зміни у системі відносин власності, формування нового ставлення у сфері праці вимагає не тільки соціально-економічних і організаційно-управлінських заходів, але і постійної турботи про раціональне використання трудових ресурсів, всебічну підтримку талантів робітників, які володіють творчим мисленням, здатних швидко і продуктивно перебудовуватись у відповідності до нових вимог суспільства, а також вимагає постійної допомоги молодим людям у виборі свого життєвого призначення, в життєвому самовизначенні.
Являючись основною ланкою життєвого самовизначення, трудове самовизначення тісно пов'язане з визначенням молодими людьми свого місця у сфері трудової діяльності, питаннями вибору роду діяльності, професії, спеціальності.
Суттєвим моментом розробки поняття трудового самовизначення молоді є розгляд його структурних властивостей: час початку і завершення такого самовизначення, роль і місце в системі основних подій людського життя, його тривалість і послідовність, настільки тісно і як саме воно пов'язане із суттєвими подіями в житті. Необхідно також встановити типовість основних труднощів і суперечностей трудового самовизначення, їх залежність від здібностей особистості, її професійної і групової приналежності.
Складовою частиною трудового самовизначення є трудові наміри молоді, які характеризуються множиною своїх проявів, починаючи з невизначених намірів освоїти ту чи іншу галузь діяльності до складної системи реальних дій по пошуку конкрет¬ного місця роботи чи навчання. Такі прояви, відображаючи конкретні потреби та інтереси молоді, носять свідомий, цілеспрямований характер.
Особисті плани молоді на етапі закінчення школи мають різноманітний характер і у значній мірі різний зміст: найбільш типовим для життєвих планів учнів ¬ 9-х класів було бажання вчитися в 10-му класі, а для випускників - поступити у вищий навчальний заклад. Але, не дивлячись на всю різноманітність особистих планів учнів, сама ситуація: “до і після виходу зі школи” містить типові ознаки. В цей період відбувається інтенсифікація пошуків і вибір кінцевого рішення відносно найближчого майбутнього; розвідка можливостей і проектування дій для досягнення поставлених цілей; активізація процесу оцінки реальних шансів і практичної доступності цілей, обговорення і визначення резервних життєвих планів, необхідних на випадок невдачі.
Факт вибору одного із видів трудової діяльності називають інколи “професійною орієнтацією” чи іншими, близькими за змістом, термінами: “професійні прагнення”, “професійні наміри”, “професійні схильності”, ”професійні переваги”. Не зважаючи на деякі відтінки і відмінності цих термінів, вони означають одне і те ж - внутрішню готовність особистості зробити вибір того чи іншого виду трудової діяль¬ності, бажання оволодіти ним.
Особистість, яка стоїть в процесі трудового самовизначення перед вибором, з однієї сторони, враховує сукупність об'єктивних суттєвих умов, які визначають можливості її вибору, а з іншої сторони, виходить із власних ціннісних орієнтацій.
Частина молодих людей, закінчивши школу, реалізує на практиці свої особисті плани, інша частина - не досягає своїх цілей, і їх плани залишаються нереалізованими. Відповідно, на післяшкільному етапі трудового самовизначення для тих, хто досягнув мети, пошук можна вважати таким, який відносно закінчився, а для тих, хто їх не досягнув, він буде продовжуватись. І ця частина випускників стикається з необхідністю коректування життєвих планів.
Це характеризує пошуковий період як серйозний етап трудового самовизначення молоді, який потрібно розглядати як об'єктивну реальність і сприймати упущення цього періоду як неминучі.
Зміни місць роботи в цей період залежать багато в чому від нестійкої психології тих, хто працевлаштовується, від відсутності нового динамічного стереотипу їх поведінки. Однак не слід змішувати психологічну готовність молодої людини до змін в її житті, до труднощів на шляхах реалізації життєвих планів з психологічною готовністю особистості до праці. Остання - досить складне багаторівневе утворення, яке включає операційну і особистісну підструктури. Різним стадіям процесу трудового самовизначення особистості відповідають різні рівні її сформованості.
Процес становлення нового в суспільному житті, так само як і розвиток особистості, не проходить рівномірно поступально. Досягнення якісно іншого рівня пород¬жує нове коло проблем і протиріч.
Переборення негативних тенденцій, створення на сучасному етапі реальних умов для того, щоб життя більшості членів суспільства могло бути якомога змістовнішим, корисним і цікавим, пов'язане з переходом від декларації демократичних прав до їх використання на практиці у соціальній політиці, управлінні економікою тощо.
Зміни у системі відносин власності, формування нового ставлення у сфері праці вимагає не тільки соціально-економічних і організаційно-управлінських заходів, але і постійної турботи про раціональне використання трудових ресурсів, всебічну підтримку талантів робітників, які володіють творчим мисленням, здатних швидко і продуктивно перебудовуватись у відповідності до нових вимог суспільства, а також вимагає постійної допомоги молодим людям у виборі свого життєвого призначення, в життєвому самовизначенні.
Являючись основною ланкою життєвого самовизначення, трудове самовизначення тісно пов'язане з визначенням молодими людьми свого місця у сфері трудової діяльності, питаннями вибору роду діяльності, професії, спеціальності.
Суттєвим моментом розробки поняття трудового самовизначення молоді є розгляд його структурних властивостей: час початку і завершення такого самовизначення, роль і місце в системі основних подій людського життя, його тривалість і послідовність, настільки тісно і як саме воно пов'язане із суттєвими подіями в житті. Необхідно також встановити типовість основних труднощів і суперечностей трудового самовизначення, їх залежність від здібностей особистості, її професійної і групової приналежності.
Складовою частиною трудового самовизначення є трудові наміри молоді, які характеризуються множиною своїх проявів, починаючи з невизначених намірів освоїти ту чи іншу галузь діяльності до складної системи реальних дій по пошуку конкрет¬ного місця роботи чи навчання. Такі прояви, відображаючи конкретні потреби та інтереси молоді, носять свідомий, цілеспрямований характер.
Особисті плани молоді на етапі закінчення школи мають різноманітний характер і у значній мірі різний зміст: найбільш типовим для життєвих планів учнів ¬ 9-х класів було бажання вчитися в 10-му класі, а для випускників - поступити у вищий навчальний заклад. Але, не дивлячись на всю різноманітність особистих планів учнів, сама ситуація: “до і після виходу зі школи” містить типові ознаки. В цей період відбувається інтенсифікація пошуків і вибір кінцевого рішення відносно найближчого майбутнього; розвідка можливостей і проектування дій для досягнення поставлених цілей; активізація процесу оцінки реальних шансів і практичної доступності цілей, обговорення і визначення резервних життєвих планів, необхідних на випадок невдачі.
Факт вибору одного із видів трудової діяльності називають інколи “професійною орієнтацією” чи іншими, близькими за змістом, термінами: “професійні прагнення”, “професійні наміри”, “професійні схильності”, ”професійні переваги”. Не зважаючи на деякі відтінки і відмінності цих термінів, вони означають одне і те ж - внутрішню готовність особистості зробити вибір того чи іншого виду трудової діяль¬ності, бажання оволодіти ним.
Особистість, яка стоїть в процесі трудового самовизначення перед вибором, з однієї сторони, враховує сукупність об'єктивних суттєвих умов, які визначають можливості її вибору, а з іншої сторони, виходить із власних ціннісних орієнтацій.
Частина молодих людей, закінчивши школу, реалізує на практиці свої особисті плани, інша частина - не досягає своїх цілей, і їх плани залишаються нереалізованими. Відповідно, на післяшкільному етапі трудового самовизначення для тих, хто досягнув мети, пошук можна вважати таким, який відносно закінчився, а для тих, хто їх не досягнув, він буде продовжуватись. І ця частина випускників стикається з необхідністю коректування життєвих планів.
Це характеризує пошуковий період як серйозний етап трудового самовизначення молоді, який потрібно розглядати як об'єктивну реальність і сприймати упущення цього періоду як неминучі.
Зміни місць роботи в цей період залежать багато в чому від нестійкої психології тих, хто працевлаштовується, від відсутності нового динамічного стереотипу їх поведінки. Однак не слід змішувати психологічну готовність молодої людини до змін в її житті, до труднощів на шляхах реалізації життєвих планів з психологічною готовністю особистості до праці. Остання - досить складне багаторівневе утворення, яке включає операційну і особистісну підструктури. Різним стадіям процесу трудового самовизначення особистості відповідають різні рівні її сформованості.
